Орендна плата за землю не може бути нижчою аніж встановлено Законом

Якщо розмір орендної плати за землю встановлений нижче законодавчо встановленої межі, орендарю належить сплачувати орендну плату в розмірі, встановленому законодавством, а не договором.

Про зазначене йде мова в Ухвалі Вищогоадміністративного суду України від 02.06.2016 р. у справі № К/800/34406/15.

Суд вказав, що відповідно до п. 41.1. ст. 41Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів -центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державноїподаткової, державної митної політики в частині адміністрування податків ізборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митнуполітику, забезпечує формування та реалізацію державної політики задміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державноїполітики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового тамитного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску(далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування тареалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексуУкраїни органи державної податкової служби мають право проводити камеральні,документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичніперевірки.

Відповідно до ст. 271 Податкового кодексуУкраїни базою оподаткування податком з плати за землю є: нормативна грошоваоцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеноговідповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок,нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно до ст. 277 Податкового кодексу Україниставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі поАвтономній Республіці Крим або по області.

ВАЖЛИВО: відповідно до п.п. 286.1-286.4 ст. 286 Податкового кодексу Українипідставою для нарахування земельного податку є дані державного земельногокадастру.

Центральні органи виконавчої влади, щореалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державноїреєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але непізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідногоконтролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію,необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленомуКабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб)самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу замісцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік заформою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, зрозбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої деклараціїзвільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першоїдекларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом знею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельноїділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативноїгрошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подаватищомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку поданняподаткової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або зановоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податковудекларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або базиоподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Згідно до п.п. 288.1-288.5 ст. 288 Податковогокодексу України підставою длянарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельноїділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Органи виконавчої влади та органи місцевогосамоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютогоподавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки перелікиорендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, таінформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення зміндо існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, щонастає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджуєтьсяцентральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державноподаткової політики.

Платником орендної плати є орендар земельноїділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір таумови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем(власником) і орендарем.

Розмірорендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: неможе бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не можеперевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексуУкраїни зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актамцивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, йогоморальним засадам.

Правова позиція Верховного Суду України щодорозгляду аналогічних справ викладена в постанові від 02.12.2014 р. та полягає внаступному: «законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу поорендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розміріз визначеним в договорі.».

Таким чином, суд прийшов до висновку, щооскільки умови договорів не можуть суперечити вимогам чинного законодавства,незважаючи на наявність змін в укладених договорах оренди, орендарю належитьсплачувати орендну плату в розмірі, встановленому законодавством. При цьому,законодавством встановлена гранична межа річної суми платежу по орендній платіза земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним вдоговорі.

До речі, правовою позицією в постановіВерховного суду України  від 03.12.2013р. по справі № 3-34гс13 передбачено: «Нормативнагрошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінкиземельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати».

Більше того, «…законодавча зміна граничного розміру плати за землю єпідставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору» (ВСУ від 23.05.2011 р. справа № 7/105-10(30/234-09).