Позика: висновок працівника МВС не є належним доказом у суді

На протязі 2013 –2016 р.р. вища ланка судової системи робила наступні висновки:

- письмова форма договору позики внаслідок його реальногохарактеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачігрошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борггрошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договоромпозики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а такожзасвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжнюправову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, ізважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки(постанова від 18 вересня 2013 року);

- відповідно до норм статей 1046, 1047 ЦК України договірпозики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальноюодносторонньою оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бутинадана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від йогонайменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто іззобов’язанням повернення) певної грошової суми, так і дата її отримання(постанова від 2 липня 2014 року);

- на підтвердження укладення договору позики та його умов згідно із частиною другою статті1047 ЦК України може бути представлена розписка позичальника або іншийдокумент, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової сумиабо визначеної кількості речей; розписка як документ, що підтверджує борговезобов’язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей іззобов’язанням їх повернення й дату отримання коштів (постанова від 11 листопада2015 року).

Дана правова позиція, після значного відрізку часу, булапідтверджена Постановою Верховного суду України від 24.02.2016 року по справі  № 6-50цс16.

Однак Верховний суд України нагадав, що позиковівідносини регулюються положеннями глави 71 ЦК України.

 Поняття договорупозики визначено статтею 1046 ЦК України, згідно з якою за цим договором однасторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові)грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальникзобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (сумупозики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За своїмиознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним,одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики єукладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовимиознаками (стаття 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена в частинідругій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільногозаконодавства для укладення договору необхідні також передання майна абовчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майнаабо вчинення певної дії.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є діяособи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав таобов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми(договори).

За змістом статті 205 ЦК України сторони мають правообирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якогозаконом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщоповедінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правовихнаслідків.

Згідно із частиною першою статті 206 ЦК України усноможуть вчинятись правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їхвчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та(або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержанняписьмової форми має наслідком їх недійсність.

За статтею 208 ЦКУкраїни у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини фізичних осібміж собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмірнеоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позикиукладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разівперевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходівгромадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бутипредставлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує переданняйому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

ВАЖЛИВО: За своєю суттюрозписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видаєтьсяборжником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так іумови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певноїгрошової суми.

 Письмова форма договору позики внаслідокйого реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а йпередачі грошової суми позичальнику.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦКУкраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо йогозміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якимиобмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі,якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний суд України наголосив, що досліджуючи договорипозики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природуукладеного договору незалежно від найменування документа і, зважаючи навстановлені результати, робити відповідні правові висновки.

Разом з тим, окремо необхідно зупинитись на постановіВерховного суду України від 08 червня 2016 р. у справі № 6-1103цс16, яка чітковказує, що    не є належними та допустимими доказами - навіть висновок працівника правоохоронногооргану зроблений на підставі відповідних пояснень боржника, відібраних в рамкахкримінального провадження.

Зауважу, що цей висновок працівника МВС не прийнятий доуваги ще й тому, що відібрання пояснень у боржника відбувалось дільничнимінспектором без участі перекладача (боржник – Угорець).

З урахуванням викладеного потрібно наголосити, що припередачі грошових коштів в борг можна піти двома шляхами:

1) Укласти ПИСЬМОВИЙ договір позики, вказавши у ньому, щопідставою для його підписання є факт передачі обумовлених коштів у позику;

2) Скласти розписку про виконання умов договору позики, вчастині передачі позичальнику грошових коштів за договором позики на конкретновизначений термін.

Крім усього вищевикладеного, в договорі позики необхідночітко прописати всі реквізити сторін (ПІБ, ІДН, місце реєстрації / проживаннякредитора і боржника, паспортні дані сторін, контактні телефони, електроннупошту і.т.д.).

Слід також пам'ятати, що необхідно чітко (з розшифровкою)прописувати предмет позики - якщо це грошова валюта, то вказати якої країни,наприклад долари США, Канади або Австралії, тому що чітко не охарактеризувавшипредмет договору можна недоотримати суму боргу, а якщо це річ - вказати їїхарактеристики, стан, грошову вартість (можна її сфотографувати).

В противному випадку, доведеться отримувати від боржниканалежні та допустимі докази, які можуть бути використані у суді: листи,розписки, e-mail повідомлення, висновки та/або витяги по кримінальномупровадженню (належним чином оформлені) і.т.і.

  Такимчином, з урахуванням судової практики, яка склалася в нашій країні, припередачі позики необхідно належним чином оформити:

 - Договір позики з обов'язковими реквізитами сторін ідатою його укладення. В договорі необхідно конкретизувати (охарактеризувати)предмет позики, встановивши при цьому конкретні терміни його повернення;

- Все ж бажано отримати рукописну розписку відборжника про отримання предмета позики (на мою думку, це буде додатковимдоказом передачі грошових коштів, а також може послужити відмінну службу припроведенні почеркознавчої експертизи в суді).

 P.s. якщо до цього дійде. 

P.s.s ... І так часто буває)).. 

… в разі неповернення позики - звертатися до суду, алеспочатку…для збереження зусиль та грошей, … до кваліфікованого Юриста та/абоАдвоката, який має напрацьований судовий досвід, достатньою мірою володієправовими знаннями, а також на відмінно володіє навиками збору та доведеностіпереконливості доказів у суді.