1) Економічна розвідка.
Організація добування своєчасної інформації для вироблення керівництвом компанії найбільш раціональних управлінських рішень з питань фінансово-господарської діяльності, відповідних обстановці, стратегічним цілям і оперативним завданням, що дозволяє уникнути невдач в своїй діяльності.
Збір, аналіз і обробка цієї інформації є найбільш відповідальною ланкою не тільки системи забезпечення безпеки, а й маркетингу, оскільки на її основі виробляється політика компанії.
2) Економічна контррозвідка і внутрішня безпека:
3) Інформаційно-аналітична робота.
Цей напрямок забезпечує впорядковане накопичення, наукове обґрунтовання, узагальнення та аналіз інформації з різних напрямків безпеки компанії з виділенням як позитивних, так і негативних тенденцій процесу забезпечення безпеки і на цій основі вироблення пропозицій щодо подальшого розвитку даних тенденцій або їх нейтралізації.
4) Інформаційна безпека (забезпечення захисту відомостей, що становлять, як комерційну таємницю, так і життєво важливих для безперебійного функціонування підприємства інформаційних масивів):
5) Навчання персоналу.
Важливим аспектом внутрішньої безпеки є системне навчання співробітників за індивідуальними програмами (згідно організаційно-штатного розпису і виконуваних службових обов'язків), основними напрямками забезпечення корпоративної безпеки компанії.
6) Взаємодія підрозділів безпеки з місцевими владними структурами та правоохоронними органами.
На сьогоднішній день основним джерелом кадрів для підрозділів безпеки є спецслужби і правоохоронні органи. Як правило, це професійно підготовлені, досвідчені, висококваліфіковані старші офіцери запасу МВС, СБУ і військової розвідки, багато з яких мають тісні зв’язки у правоохоронних органах.
Але ситуація змінюється, сьогодні комплексне забезпечення безпеки - це не тільки досвід оперативної роботи, а й знання економіки, аудиту, сучасних інформаційних технологій і багато іншого. А тому в ці структури все частіше і частіше залучають молоді перспективні кадри, які ніколи не мали відношення до правоохоронних органів та спецслужб. Особливо це стосується тих, хто має економічну або спеціальну технічну освіту.
Хотілося б відзначити ще один важливий момент: вся робота системи корпоративної безпеки знизу доверху будується на довірі. Якщо СБ не користується довірою керівництва компанії, її інформація нічого не варта і вся її багатостороння діяльність втрачає сенс.
Якщо співробітник СБ не користується довірою свого безпосереднього керівництва, то йому тут не місце. Кожен СБ-шник повинен бути абсолютно упевнений, що йому повністю довіряють, повинен цінувати цю довіру і ніколи нею не зловживати. Однак довіра не виключає, а, навпаки, звертає увагу на відповідний контроль за діяльністю всіх елементів системи корпоративної безпеки.
На закінчення хотілося б нагадати, що отримана інформація, як і сама система корпоративної безпеки взагалі - не самоціль. Ця система є всього лише передумовою і одним із засобів ефективної економічної політики та стратегії, але сама по собі ніяк не може замінити ні політику, ні стратегію, ні економічну міць господарюючого суб'єкта.
Вирішальним фактором конкурентної боротьби є здатність керівників підприємства ефективно використовувати отриману і оброблену інформацію. Без мудрої і реалістичної політики навіть самі своєчасні і достовірні розвідувальні дані будуть марні і не принесуть ніякої користі підприємству. Тому корисність і необхідність системи корпоративної безпеки повністю залежить від того, як вона направляється і використовується людьми, які приймають стратегічні для компанії рішення.
По материалам "Управление безопасностью бизнеса" А Кришталюка.