Штраф за пост на Facebook: за які порушення заплатять українці під час виборів?

Через зростаючу роль соціальних мереж у повсякденному житті, виборчий процес також став предметом публікацій. Що є порушенням та як реагує суд?

Нещодавно Володимир Зеленський та Олег Ляшко стали учасниками скандалу, коли показали журналістам свої виборчі бюлетені під час президентських перегонів в Україні.

Дійсно, згідно законодавства про вибори, голосування є таємним, а контроль за волевиявленням виборців забороняється. Це означає, що фотографування або відеофіксація в будь-який спосіб результатів голосування, а також демонстрація виборцем бюлетеня у приміщенні для голосування забороняються і є порушенням таємниці голосування.

Однак, через зростаючу роль соціальних мереж у повсякденному житті, виборчий процес також став предметом публікацій. Зокрема, українці почали демонструвати на Фейсбуці свої бюлетені із позначкою навпроти того чи іншого кандидата. Чи є це порушенням та як реагує суд? 

Судові штрафи за публікацію бюлетеня в соцмережах

Тількі-но закінчилася президентська виборча кампанія в Україні, як з’явилися судові рішення стосовно порушень правил агітації в мережі Інтернет.

Так, по даним моніторингу порушення цифрових прав в Україні, що проводився Коаліцією «За вільний Інтернет» за підтримки Counterpart International у травні цього року, в реєстрі судових рішень опубліковано аж сім таких справ. Два з них закінчилися для порушників штрафами.

Зокрема, у своєму судовому рішенні суддя Жовтневого районного суду м.Дніпро встановив, що 21 квітня 2019 року о 13 годині 40 хвилин, громадянин опублікував на своїй сторінці Facebook фото, де зображено виборчій бюлетень, чим здійснив агітацію у день виборів.

Ймовірно, у рішенні йдеться про голову Дніпропетровської обласної ради Гліба Пригунова, який сфотографувався із бюлетенем та виклав його у Facebook. Згодом він видалив світлину зі своєї сторінки, про що повідомляв місцевий сайт Depo.Дніпро.

За рішенням суду від 26 квітня 2019 року, порушник, проголосувавши у кабіні, вийшов та направився до виборчої скриньки, однак зупинився, оскільки на його шляху було багато преси, яка його фотографувала.

Пізніше йому у месенджер надіслали одне із вищезазначених фото і він виклав його на Fecebook на своїй сторінці, однак згодом видалив, через тиск громадських активістів, які у коментарях повідомляли, що такими діями він порушує виборче законодавство.

Попри не визнання своєї провини Головою Дніпропетровської облради, суд визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення та наклав штраф 850 гривень на користь держави, а також 384 гривні судового збору. Разом — 1 234 гривні.

Цей випадок непоодинокий, у травні було ще щонайменше одне судове рішення про притягнення до відповідальності і стягнення штрафу у розмірі 510 гривень в Дніпровському районному суді м. Києва за публікацію фото виборчого бюлетеня в соціальній мережі Facebook.

Водночас, аналіз Коаліції «За вільний Інтернет» дозволяє зробити висновок про відсутність сталої судової практики в цій сфері.

Зокрема, провадження по аналогічним справам закривались у Лубнах Полтавської області через відсутність необхідних відомостей в матеріалах, які передавались до суду поліцією. У Херсоні суд повернув матеріали органам поліції на доопрацювання, хоча Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає такої процедури. Тим часом, у Запоріжжі суд взагалі дійшов висновків, що подібна демонстрація бюлетенів не є правопорушенням. 

Що говорять медіаюристи?

Коаліція «За вільний Інтернет» звертає увагу, що у держави є позитивні обов’язки врегульовувати правовідносини таким чином, щоби запобігати порушенням будь-яких цифрових прав з боку приватних осіб.

“Законодавство та практика його застосування має дати більш чітку відповідь щодо демонстрації в мережі Інтернет результатів власного волевиявлення. Чи це просто демонстрація волевиявлення чи все ж таки протиправна поведінка у сфері виборчого законодавства.”, — коментує медіаюрист, виконавчий директор ГО “Платформа прав людини” Олександр Бурмагін, — “Якщо це є правопорушенням, то вони мають припинитись, а практика притягнення до відповідальності бути більш сталою і однозначною”, — додадає він.

Віта Володовська, юристка ГО “Лабораторія цифрової безпеки” звертає увагу, що українське виборче законодавство на сьогодні не містить спеціальних правил щодо висвітлення виборів чи агітації в Інтернеті.

“Дійсно, є загальні правила, що стосуються заборони агітувати у день виборів, які діють незалежно від способу поширення інформації (ТБ, радіо, онлайн, зовнішня реклама тощо). Проте, не всяка публікація результатів власного волевиявлення може вважатися такою агітацією. До прикладу, якщо особа публікує фото зіпсованого бюлетеню («проти всіх») чи коли і без публікації зрозуміло, що кандидат голосуватиме сам за себе”, — говорить експертка.

Таким чином, до уваги мають братися і особа «агітатора» та його вплив, і текст який супроводжує фото бюлетеня та ще низка факторів, які дозволяють виключити малозначність порушення. В інакшому випадку, на думку юристів, формальне застосування такої норми лише створить зайве навантаження на суди та правоохоронців.

Нагадаємо, що позачергові вибори до Верховної Ради України IX скликання повинні відбутися 21 липня 2019 року.