Державна допомога під час карантину. Якою вона буде в Україні?

На офіційному веб-поталі Верховної Ради України оприлюднено проект Закону України від 29.03.2020 № 3275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)».

Законопроект охоплює широке коло суспільних відносин, адже передбачає внесення змін до 12 кодексів (в тому числі, податкового, митного, господарського, цивільного) та до 35 законів України, та може стати найбільш системною відповіддю української влади на виклик, який постав перед країною у зв’язку з поширенням COVID-2019.

Не оминає законопроект і питання надання державної допомоги суб’єктам господарювання, важливість якої зростає пропорційно до ризиків, що загрожують суспільному та економічному життю країни.

Зокрема, законопроект № 3275 містить норми, згідно з якими:

1) до Податкового кодексу вносяться зміни, згідно з якими пропонується встановити, що у 2020 році на рішення сільських, селищних, міських рад, рад об’єднаних територіальних громад, які стосуються зміни рівня місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку, не поширюється дія Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання»;

2) до Закону України «Про зайнятість населення» вносяться зміни, згідно з якими пропонується встановити, що за період проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлених Урядом, роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва надається допомога по частковому безробіттю;

3) до Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» вносяться зміни, згідно з якими пропонується скасувати обмеження щодо надання державної підтримки суб’єктам малого і середнього підприємництва, які отримують аналогічну за видами державну підтримку, строк надання якої не закінчився;

4) до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вносяться зміни, згідно з якими пропонується встановити, що в період карантину, встановленого Урядом, на рішення органів місцевого самоврядування не поширюється дія Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання».

Крім того, законопроект № 3275 зобов’язує Кабінет Міністрів України протягом місяця розробити:

- національну програму цільових кредитів для забезпечення фонду заробітної плати з пільговим безвідсотковим періодом;

- програму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків епідемії;

- державну програму заходів з підтримки галузей економіки і захисту їх товарів, робіт та/або послуг від їх імпортних альтернатив, які постачаються на територію України, з урахуванням міжнародних договорів та зобов’язань України.

Резюмуючи, можна стверджувати наступне.

1. На жаль, законопроект № 3275 не дає комплексної відповіді на запит від економічної системи, яка потерпає від наслідків впроваджених тривалих та жорстких карантинних обмежень, і лише може стати фундаментом, на якому згодом зможе бути вибудована ефективна система державної допомоги для тих секторів та підприємств, яким вона реально найбільше потрібна.

2. Законопроект № 3275 дає карт-бланш органам місцевого самоврядування у прийнятті рішень щодо надання та розподілу державної допомоги на місцях.

Що ж, можливо мрія багатьох органів місцевого самоврядування нарешті здійсниться, і через 2 роки застосування Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», про претензії з боку АМКУ щодо недопустимості запланованої або вже наданої державної допомоги для конкуренції, можна буде забути.

Фактично це означатиме встановлення на час дії карантину мораторію на здійснення передбаченого Законом України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» контролю щодо допустимості для конкуренції державної допомоги, яка надається органами місцевого самоврядування.

Варто наголосити, що йдеться не лише про держдопомогу, спрямовану на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а і про будь-яку допомогу, яку побажають надати органи місцевого самоврядування.

Тож виходить, що у разі прийняття Законопроекту, АМКУ, який заявив про готовність до прискореного розгляду повідомлень прийняття в найкоротші терміни рішень щодо держдопомоги, спрямованої проти розповсюдження коронавірусу та на забезпечення критично важливих сфер діяльності, у цьому випадку може опинитися за бортом.

Адже усі органи місцевого самоврядування, які вже встигли повідомити АМКУ про намір надавати державну допомогу, але ще не отримали від АМКУ рішення про її допустимість для конкуренції, можуть просто відкликати надіслані раніше повідомлення, і розподіляти державну допомогу так, як вважатимуть за потрібне.

Це стосується і 69 справ про державну допомогу, які наразі розглядає АМКУ, які були порушені саме через підозри Комітету у невідповідності умов надання такої допомоги правилам чесної конкуренції.

3. Протягом місяця з дня набрання чинності законом, Уряд має таки розробити програмні документи, які мають запустити ефективну систему підтримки економіки у скрутний час.

Однак, чи залишиться що рятувати через місяць? Чи залишаться якісь резерви на місцях, після місячного «офшору державної підтримки»?

Можливо, сприяти скороченню термінів розроблення відповідних програм держдопомоги зможе допомогти запозичення досвіду Європейської Комісії, яка, переступивши через свої бюрократичні традиції, блискавично зреагувала не небезпечні виклики, та зробила і продовжує робити усе від неї залежне для того, щоб державна допомога була максимально ефективною та досягла саме тих секторів та підприємств, яким вона реально найбільше потрібна?

Керуючись європейським прикладом, допустимими формами державної допомоги можна було б визначити:

- прямі гранти, вибіркові податкові пільги та авансові платежі;

- державні гарантії щодо позик, отриманих компаніями в комерційних банках;

- кредити компаніям із вигідними процентними ставками;

 - короткострокове страхування експортних кредитів;

- підтримка досліджень і розробок спрямованих на протидію виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів COVID-19;

- підтримка (побудови, розширення, модернізації) нагальних видів виробництва, необхідного для подолання епідемії: тестові системи, вакцини, медичне обладнання, засоби індивідуального захисту та дезінфекції;

- цільова підтримка у формі відстрочки сплати податків та/або призупинення внесків роботодавців на соціальне забезпечення (для уникнення масових звільнень працівників у регіонах/сферах, які найбільше постраждали від спалаху коронавірусу);

- цільова підтримка у формі субсидій на заробітну плату (для уникнення масових звільнень працівників у регіонах/сферах, які найбільше постраждали від спалаху коронавірусу).

Ще один важливий нюанс. ПЕРЕД прийняттям відповідних актів КМУ – їх необхідно ЄДИНОРАЗОВО погодити з АМКУ. Звісно, чинний Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» не бездоганний, однак в АМКУ залишилось ще достатньо фахових працівників, які у найкоротший термін зможуть забезпечити прийняття такого необхідного для усієї країни рішення про допустимість протиепідеміологічної державної допомоги.

До речі, в Україні, при АМКУ ще працює фінансований ЄС проект з питань державної допомоги, експерти якого, разом з фахівцями АМКУ, можуть бути залучені до складання відповідних програмних документів Уряду.

Ось і все. Більше жодних рішень АМКУ з цього приводу не буде потрібно. Далі – тільки сумлінна реалізація запланованого, і оперативна адекватна реакція на нові виклики цього непростого часу.