11 сторінок, які можуть врятувати економіку

Учора, 19 березня, Європейська Комісія схвалила Тимчасовий рамковий документ, який сприятиме ефективному застосуванню державної допомоги для підтримки економіки в умовах спалаху COVID-19. Він дозволить державам-членам Євросоюзу забезпечити достатню ліквідність підприємств усіх типів і зберегти безперервність економічної діяльності під час і після пандемії.

У цьому документі, заснованому на статті 107(3)(b) Договору про функціонування Європейського Союзу, визнано, що внаслідок вірусного спалаху, вся економіка ЄС переживає серйозний негативний вплив. Для боротьби з такими наслідками, Тимчасовий рамковий документ передбачає п'ять видів допомоги:

1. Прямі гранти, вибіркові податкові пільги та авансові платежі: держави-члени зможуть застосовувати програми допомоги з наданням до 800 000 євро на кожну компанію, яка потребує невідкладної підтримки ліквідності.

2. Державні гарантії щодо позик, отриманих компаніями в банках: держави-члени зможуть надавати державні гарантії з метою стимулювання надання банками кредитів клієнтам, які їх потребують.

3. Пільгові державні позики компаніям: держави-члени зможуть надавати кредити компаніям із вигідними процентними ставками. Ці позики зможуть допомогти покрити негайні потреби підприємств в оборотних коштах та інвестиціях.

4. Гарантії для банків, які залучені до надання державної допомогу реальному сектору економіки: деякі держави-члени планують нарощувати наявні кредитні можливості банків та використовувати їх для підтримки, в тому числі, малих та середніх підприємств.

5. Короткострокове страхування експортних кредитів: спрямоване на нівелювання ризиків експортної діяльності.

Попри звичку євробюрократів створювати дуже розлогі та докладні нормативні документи, цього разу усі необхідні норми вмістилися всього на 11 сторінок, прикритих титульним аркушем.

Варто відзначити, що це не перший документ, прийнятий ЄС з метою підтримки бізнесу у час пандемії.

Так, зокрема, 13 березня Комісія, спільно з іншими європейськими органами управління, прийняла Повідомлення про скоординовану економічну відповідь на спалах COVID-19, у якому описано додаткові способи боротьби с соціально-економічними викликами епідемії. Наприклад, держави-члени можуть змінювати умови ведення бізнесу (наприклад, відстрочувати сплату податків або субсидування). Можливо також компенсувати компаніям збитки, понесені ними безпосередньо через спалах COVID-19. Цей підхід може бути корисним для підтримки особливо постраждалих секторів, таких як транспорт, туризм, готельний бізнес та ритейл.

Перше ж рішення Комісії щодо надання державної допомоги, спрямованої на відшкодування шкоди, завданої через спалах COVID-19, будо прийнято ще 12 березня, та стосувалося відшкодування шкоди, завданої Датським компаніям-організаторам великих заходів з більш ніж 1000 учасниками, які були скасовані через спалах коронавірусу, та квитки на які вже були продані.

Передбачається, що Тимчасовий рамковий документ діятиме до кінця 2020 року, однак у разі необхідності, його дію буде продовжено. Саме так сталося з низкою актів Європейської Комісії, прийнятих з метою підтримки банківського та фінансового секторів у відповідь на світову економічну та фінансову кризу 2008 року.

Цілком зрозуміло, що через низку об’єктивних причин, європейський досвід не можна прямо переносити на Україну та застосовувати без пристосування до місцевих реалій. Однак, можливо, Україні все ж таки варто придивитися до європейського досвіду реагування на кризові ситуації?