11 сторінок, які можуть врятувати економіку
Держдопомога бізнесу у Євросоюзі під час коронавірусу.
Учора, 19 березня, Європейська Комісія схвалила Тимчасовий рамковий документ, який сприятиме ефективному застосуванню державної допомоги для підтримки економіки в умовах спалаху COVID-19. Він дозволить державам-членам Євросоюзу забезпечити достатню ліквідність підприємств усіх типів і зберегти безперервність економічної діяльності під час і після пандемії.
У цьому документі, заснованому на статті 107(3)(b) Договору про функціонування Європейського Союзу, визнано, що внаслідок вірусного спалаху, вся економіка ЄС переживає серйозний негативний вплив. Для боротьби з такими наслідками, Тимчасовий рамковий документ передбачає п'ять видів допомоги:
1. Прямі гранти, вибіркові податкові пільги та авансові платежі: держави-члени зможуть застосовувати програми допомоги з наданням до 800 000 євро на кожну компанію, яка потребує невідкладної підтримки ліквідності.
2. Державні гарантії щодо позик, отриманих компаніями в банках: держави-члени зможуть надавати державні гарантії з метою стимулювання надання банками кредитів клієнтам, які їх потребують.
3. Пільгові державні позики компаніям: держави-члени зможуть надавати кредити компаніям із вигідними процентними ставками. Ці позики зможуть допомогти покрити негайні потреби підприємств в оборотних коштах та інвестиціях.
4. Гарантії для банків, які залучені до надання державної допомогу реальному сектору економіки: деякі держави-члени планують нарощувати наявні кредитні можливості банків та використовувати їх для підтримки, в тому числі, малих та середніх підприємств.
5. Короткострокове страхування експортних кредитів: спрямоване на нівелювання ризиків експортної діяльності.
Попри звичку євробюрократів створювати дуже розлогі та докладні нормативні документи, цього разу усі необхідні норми вмістилися всього на 11 сторінок, прикритих титульним аркушем.
Варто відзначити, що це не перший документ, прийнятий ЄС з метою підтримки бізнесу у час пандемії.
Так, зокрема, 13 березня Комісія, спільно з іншими європейськими органами управління, прийняла Повідомлення про скоординовану економічну відповідь на спалах COVID-19, у якому описано додаткові способи боротьби с соціально-економічними викликами епідемії. Наприклад, держави-члени можуть змінювати умови ведення бізнесу (наприклад, відстрочувати сплату податків або субсидування). Можливо також компенсувати компаніям збитки, понесені ними безпосередньо через спалах COVID-19. Цей підхід може бути корисним для підтримки особливо постраждалих секторів, таких як транспорт, туризм, готельний бізнес та ритейл.
Перше ж рішення Комісії щодо надання державної допомоги, спрямованої на відшкодування шкоди, завданої через спалах COVID-19, будо прийнято ще 12 березня, та стосувалося відшкодування шкоди, завданої Датським компаніям-організаторам великих заходів з більш ніж 1000 учасниками, які були скасовані через спалах коронавірусу, та квитки на які вже були продані.
Передбачається, що Тимчасовий рамковий документ діятиме до кінця 2020 року, однак у разі необхідності, його дію буде продовжено. Саме так сталося з низкою актів Європейської Комісії, прийнятих з метою підтримки банківського та фінансового секторів у відповідь на світову економічну та фінансову кризу 2008 року.
Цілком зрозуміло, що через низку об’єктивних причин, європейський досвід не можна прямо переносити на Україну та застосовувати без пристосування до місцевих реалій. Однак, можливо, Україні все ж таки варто придивитися до європейського досвіду реагування на кризові ситуації?
- Управління ризиками. Чому старі стратегії можуть знищити новий проєкт Тарас Купрунець вчора о 15:39
- Без системного обліку інтелектуальної власності модернізація оборони гальмує Олексій Шевчук вчора о 13:12
- Єдність без правди перетворюється на маніпуляцію, а не силу Дана Ярова 29.11.2025 15:49
- Втрата податкового резидентства України через проживання за кордоном понад 183 дні Світлана Приймак 29.11.2025 13:34
- За що і за кого потрібно боротися Україні на мирних переговорах? Любов Шпак 29.11.2025 11:51
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника Віталій Соловей 28.11.2025 18:02
- Очікуємо найскладнішу зиму: як український бізнес готується до нових відключень Віктор Андрухів 28.11.2025 15:43
- Український ІТ-феномен: спростовуємо міфи про галузь, що драйвить країну Любов Даниліна 28.11.2025 13:51
- Гордість і упередження до англійської: як класичні романи мотивують українців вивчати мову Інна Лукайчук 27.11.2025 11:17
- Ефект доміно: Як одна "звичка-засновник" може змінити ваше життя Олександр Скнар 27.11.2025 09:50
- "Дія" не знаходить працівника для бронювання: що робити Віталій Соловей 26.11.2025 19:46
- Цифровізація управління житловим фондом: український шлях на основі естонського досвіду Сергій Комнатний 26.11.2025 18:11
- Застереження щодо масового завезення іноземної робочої сили Андрій Павловський 26.11.2025 16:44
- Як змінюються чоловічі вподобання з віком: біологія, психологія і зрілість Людмила Євсєєнко 26.11.2025 13:18
- Як об’єднати договори на допоміжні послуги за новими правилами НКРЕКП Олексій Гнатенко 25.11.2025 13:59
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 667
- Застереження щодо масового завезення іноземної робочої сили 409
- Як змінюються чоловічі вподобання з віком: біологія, психологія і зрілість 391
- Оподаткування доходів з платформи OnlyFans в Україні: аналіз актуальної судової практики 282
- Гордість і упередження до англійської: як класичні романи мотивують українців вивчати мову 230
-
Політика і війна. Реальність проти очікування. Колонка Валерія Залужного
Думка 69407
-
Бронеплівка на вікна: реальний захист від уламків чи маркетинговий хід
Життя 5044
-
Bloomberg: смак бразильської кави змінюється, робуста почала замінювати арабіку
Бізнес 3604
-
"Вектор в нікуди". Житомир через відключення світла відмовився від планів купити електробуси
Бізнес 3113
-
Тіло говорить мовою стресу: чому після тривоги болить спина, серце чи живіт
Життя 2729
