11 сторінок, які можуть врятувати економіку
Держдопомога бізнесу у Євросоюзі під час коронавірусу.
Учора, 19 березня, Європейська Комісія схвалила Тимчасовий рамковий документ, який сприятиме ефективному застосуванню державної допомоги для підтримки економіки в умовах спалаху COVID-19. Він дозволить державам-членам Євросоюзу забезпечити достатню ліквідність підприємств усіх типів і зберегти безперервність економічної діяльності під час і після пандемії.
У цьому документі, заснованому на статті 107(3)(b) Договору про функціонування Європейського Союзу, визнано, що внаслідок вірусного спалаху, вся економіка ЄС переживає серйозний негативний вплив. Для боротьби з такими наслідками, Тимчасовий рамковий документ передбачає п'ять видів допомоги:
1. Прямі гранти, вибіркові податкові пільги та авансові платежі: держави-члени зможуть застосовувати програми допомоги з наданням до 800 000 євро на кожну компанію, яка потребує невідкладної підтримки ліквідності.
2. Державні гарантії щодо позик, отриманих компаніями в банках: держави-члени зможуть надавати державні гарантії з метою стимулювання надання банками кредитів клієнтам, які їх потребують.
3. Пільгові державні позики компаніям: держави-члени зможуть надавати кредити компаніям із вигідними процентними ставками. Ці позики зможуть допомогти покрити негайні потреби підприємств в оборотних коштах та інвестиціях.
4. Гарантії для банків, які залучені до надання державної допомогу реальному сектору економіки: деякі держави-члени планують нарощувати наявні кредитні можливості банків та використовувати їх для підтримки, в тому числі, малих та середніх підприємств.
5. Короткострокове страхування експортних кредитів: спрямоване на нівелювання ризиків експортної діяльності.
Попри звичку євробюрократів створювати дуже розлогі та докладні нормативні документи, цього разу усі необхідні норми вмістилися всього на 11 сторінок, прикритих титульним аркушем.
Варто відзначити, що це не перший документ, прийнятий ЄС з метою підтримки бізнесу у час пандемії.
Так, зокрема, 13 березня Комісія, спільно з іншими європейськими органами управління, прийняла Повідомлення про скоординовану економічну відповідь на спалах COVID-19, у якому описано додаткові способи боротьби с соціально-економічними викликами епідемії. Наприклад, держави-члени можуть змінювати умови ведення бізнесу (наприклад, відстрочувати сплату податків або субсидування). Можливо також компенсувати компаніям збитки, понесені ними безпосередньо через спалах COVID-19. Цей підхід може бути корисним для підтримки особливо постраждалих секторів, таких як транспорт, туризм, готельний бізнес та ритейл.
Перше ж рішення Комісії щодо надання державної допомоги, спрямованої на відшкодування шкоди, завданої через спалах COVID-19, будо прийнято ще 12 березня, та стосувалося відшкодування шкоди, завданої Датським компаніям-організаторам великих заходів з більш ніж 1000 учасниками, які були скасовані через спалах коронавірусу, та квитки на які вже були продані.
Передбачається, що Тимчасовий рамковий документ діятиме до кінця 2020 року, однак у разі необхідності, його дію буде продовжено. Саме так сталося з низкою актів Європейської Комісії, прийнятих з метою підтримки банківського та фінансового секторів у відповідь на світову економічну та фінансову кризу 2008 року.
Цілком зрозуміло, що через низку об’єктивних причин, європейський досвід не можна прямо переносити на Україну та застосовувати без пристосування до місцевих реалій. Однак, можливо, Україні все ж таки варто придивитися до європейського досвіду реагування на кризові ситуації?
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк вчора о 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко вчора о 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус вчора о 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич вчора о 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука вчора о 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко вчора о 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський вчора о 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда вчора о 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- ВВК до 5 июня: нужно ли проходить людям с инвалидностью? Віра Тарасенко 30.03.2025 15:46
- ШАБАК оприлюднив свої висновки щодо трагедії 7 жовтня Георгій Тука 30.03.2025 14:16
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай 28.03.2025 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда 28.03.2025 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна 28.03.2025 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв 28.03.2025 11:58
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 1193
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 429
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 301
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 153
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 148
-
Яєчний король купує американського виробника яєць Hillandale Farms за $1,1 млрд
Бізнес 7108
-
"Бояться їхати сюди". Українській компанії не вдалося перевезти з Польщі закриту фабрику
Бізнес 6054
-
Суд відкрив провадження про банкрутство забудовника ЖК "Еврика" у Києві
доповнено Бізнес 2964
-
Кульмінація некомпетентності. Чому закрили відомого розробника ігор Monolith
Технології 2609
-
Залежність від шопінгу: чому ми купуємо більше, ніж потрібно
Життя 1982