Аналізуючи нові вимоги до психіатричних оглядів працівників в Україні, через висвітлення їх значення, викликів реалізації та уроків міжнародного досвіду
З 1 січня 2025 року в Україні набули чинності суттєві зміни до Порядку проведення психіатричних оглядів працівників. Ця реформа, затверджена наказом МОЗ №651, викликала чимало обговорень серед фахівців, працівників і роботодавців. У цій статті я поділюся своєю оцінкою змін, розгляну їх вплив на трудові відносини, а також проаналізую міжнародний досвід у цій сфері.
Чому це важливо?
Психічне здоров’я є фундаментом безпечної та ефективної праці в багатьох сферах. Від стану психіки залежить не лише продуктивність працівника, але й безпека його самого, колег та навіть широкого загалу. Особливо це стосується професій, пов’язаних із небезпечними матеріалами, зброєю, водінням транспорту чи наданням медичної допомоги.
Проте, як часто буває, навіть найкращі ініціативи можуть мати складнощі у реалізації. Проблеми корупції, формального підходу та незабезпеченості медичних установ фахівцями викликали потребу вдосконалення процедури проведення психіатричних оглядів.
Хто зобов’язаний проходити огляд?
Не всі працівники мають проходити психіатричні огляди. Закон чітко визначає категорії осіб, для яких це є обов’язковим. Серед них:
водії, які перевозять пасажирів чи небезпечні вантажі;
працівники харчової промисловості та медицини;
особи, які працюють зі зброєю, вибуховими матеріалами чи іншими небезпечними об’єктами.
Нюансом є те, що періодичність оглядів залежить від виду діяльності. Наприклад, для водіїв це раз на п’ять років, а для працівників харчової галузі – щорічно.
Зміни у процедурі
Головною метою змін є зменшення можливостей для зловживань. Тепер довідка про психіатричний огляд повинна видаватися виключно за фактом реального обстеження, а заклади, які проводять такі огляди, повинні відповідати підвищеним вимогам:
Кваліфікація фахівців. У штаті обов’язково мають бути сертифіковані психіатри, які регулярно проходять підвищення кваліфікації.
Матеріально-технічне забезпечення. Заклади повинні мати відповідне обладнання для проведення психодіагностичних тестів.
Електронний реєстр. Введено єдину електронну базу, яка унеможливлює видачу підроблених довідок.
На перший погляд, ці вимоги виглядають суворими, але вони виправдані. Наприклад, у медичній практиці зустрічалися випадки, коли довідки видавалися за відсутності пацієнта, а результати обстеження просто фальсифікували.
Витрати: хто платить?
Згідно із законодавством, витрати на проведення оглядів має покривати роботодавець. Проте це нерідко викликає конфлікти між працівниками та роботодавцями. Деякі роботодавці намагаються перекласти ці витрати на працівників, і це є порушенням.
Окрім того, є проблема із доступністю таких оглядів у регіонах. Якщо у великих містах можна знайти відповідні медзаклади, то в сільській місцевості ситуація значно складніша.
Міжнародний досвід
У світі підхід до психіатричних оглядів суттєво відрізняється залежно від країни.
США. У Сполучених Штатах діє принцип “Fitness for Duty” (здатність виконувати обов’язки). Психіатричні огляди є частиною загальної системи оцінки здоров’я працівників, але проводяться виключно за потреби. Роботодавці зацікавлені в підтримці психічного здоров’я працівників, тому часто пропонують психологічну підтримку як бонус.
Німеччина. У Німеччині обов’язкові психіатричні огляди застосовуються лише до працівників високого ризику, таких як пілоти чи працівники атомних електростанцій. Проте система захисту персональних даних унеможливлює передачу результатів роботодавцю без згоди працівника.
Швеція. У цій країні акцент робиться на профілактиці. Психіатричні огляди доповнюються освітніми програмами та тренінгами для працівників, спрямованими на управління стресом.
Японія. Тут психіатричні огляди стали відповіддю на високу кількість випадків “кароші” (смерті від перевтоми). Працівники зобов’язані регулярно проходити огляди, але держава компенсує частину витрат.
Реальні виклики в Україні
У нашій країні головною проблемою залишається корупція та відсутність достатньої кількості кваліфікованих фахівців. Також важливо пам’ятати, що багато працівників бояться психіатричних оглядів через страх стигматизації.
З іншого боку, необхідність регулярних оглядів може стати поштовхом для впровадження якісних програм підтримки психічного здоров’я. Роботодавці, які інвестують у здоров’я своїх працівників, у перспективі отримують більш лояльний і продуктивний персонал.
Зміни у процедурі психіатричних оглядів є кроком у правильному напрямку, хоча й викликають чимало дискусій. Щоб вони запрацювали на благо всіх, необхідно забезпечити прозорість процесу, доступність оглядів та розуміння важливості психічного здоров’я.
Психіатричний огляд — це не формальність і не покарання, а інструмент захисту. І якщо ми зможемо розвивати цю систему відповідально, Україна зробить значний крок до створення безпечного та здорового робочого середовища.
