Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів
Як зміняться правила управління державним майном та реалізації арештованих активів: крок до європейських стандартів
У Верховній Раді України зареєстровано доопрацьований законопроєкт №11139, який пропонує внести зміни до законодавства у сфері управління державним майном, захисту прав кредиторів та продажу арештованих активів. На перший погляд, це звучить як черговий юридичний документ, який стосується вузького кола спеціалістів. Але якщо вдивитися уважніше, ми бачимо цілу систему нових можливостей, обмежень та нюансів, які зачіпають не лише державу, а й бізнес, кредиторів і кожного, хто прагне прозорості у правовідносинах.
Далі пропоную розглянути головні положення законопроєкту та їхні потенційні наслідки.
Мораторій: захист чи пастка?
Законопроєкт пропонує розширення дії мораторію на примусову реалізацію майна господарських товариств, у яких держава володіє понад 50% акцій. Це означає, що протягом трьох років після набрання чинності закону такі активи не можуть бути реалізовані примусово.
На перший погляд, це виглядає як необхідний захист державних підприємств від зовнішнього тиску. Але є й інший бік медалі. Мораторій може стати своєрідним «бункером», який закриває неефективність підприємств від кредиторів і стримує доступ до інвестицій.
Подібна практика відома у закордонних країнах. Наприклад, у Греції під час фінансової кризи вводили мораторій на продаж державних активів. Це дало змогу стабілізувати економіку, але створило значний тиск на бюджет через накопичення боргів. У результаті такі активи все одно були продані, але вже за менш вигідними умовами.
В Україні ключовим питанням залишається баланс: як захистити інтереси держави та кредиторів водночас? Можливо, доцільніше було б встановити механізм часткового доступу до активів під суворим контролем замість повного блокування.
Прозорість торгів: Prozorro на сторожі справедливості
Пропозиція використовувати дворівневу електронну систему Prozorro. Продажі для реалізації арештованого майна – це крок, який заслуговує на особливу увагу.
Що таке дворівнева система? Це механізм, який дозволяє розділити функції організаторів, операторів та зберігачів інформації. Простими словами, усі зацікавлені сторони матимуть доступ до інформації про торги, але жодна з них не зможе вплинути на результати.
Відкриті торги вже довели свою ефективність у продажу активів у Польщі, де аукціони з продажу арештованого майна проводяться виключно через електронні платформи. Це не лише зменшило корупційні ризики, а й дозволило залучити іноземних інвесторів.
Проте є й важливий нюанс: наскільки готовий український ринок до таких змін? У багатьох випадках навіть сучасні системи можуть бути піддані спробам маніпуляцій. Тому необхідно запроваджувати суворий контроль за процесом аукціонів та активно залучати громадськість до моніторингу.
Конкурентність: боротьба за довіру інвесторів
Конкурентність на ринку продажу арештованих активів – одна з головних цілей законопроєкту. Порядок торгів буде визначатися Кабінетом Міністрів за поданням профільного міністерства.
Це цікава ініціатива, але в ній приховані потенційні ризики. Чим більше етапів контролю, тим складніше уникнути бюрократії. В Італії, наприклад, продаж арештованого майна проводиться за схожим принципом, але занадто складні процедури часто призводять до затягування торгів. В результаті вартість активів знижується, а вигода для держави – мінімальна.
Для України критично важливо не просто створити конкурентний ринок, а й гарантувати оперативність та чесність процедури. Для цього необхідно чітко регламентувати всі етапи продажу, щоб уникнути «вручної» зміни правил у процесі.
Що ми отримуємо в підсумку?
Законопроєкт №11139 – це, безумовно, крок до вдосконалення законодавства у сфері управління державним майном. Але як будь-яка реформа, він потребує зваженого підходу.
Пропоновані зміни мають великий потенціал: вони можуть створити прозорий і конкурентний ринок, захистити права кредиторів та підвищити ефективність управління активами. Проте головний виклик – це правильна імплементація.
З міжнародного досвіду видно, що навіть найкращі ідеї можуть зазнати краху без належного контролю та адаптації до місцевих умов. Україні потрібен не просто закон, а комплексна реформа, яка врахує специфіку нашого економічного середовища.
Як адвокат, я бачу в цьому проєкті велику перспективу. Але вірю, що ключ до успіху – це баланс між інтересами держави, бізнесу та громадян. Адже лише тоді ми зможемо справді наблизитися до європейських стандартів.
- Справжніх вбивають по справжньому Володимир Горковенко вчора о 23:22
- Реформа оренди землі: стане простіше чи постраждає прозорість ринку? Валентина Слободинска вчора о 17:25
- Довіра – валюта впливу: секрет ефективного лідера Ольга Духневич вчора о 02:37
- Трансформація демократії чи її дефіцит - кейс України Ірина Овчар 30.08.2025 22:41
- Брекети після 30: чому ніколи не пізно подбати про усмішку Анастасія Опанасюк 30.08.2025 21:53
- Податкове свавілля в Україні: як держава знищує малий бізнес Олександр Рось 30.08.2025 15:30
- Проблеми з виплатами "бойових" під час лікування за кордоном після поранення Анжела Василевська 29.08.2025 16:07
- ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині Галина Янченко 29.08.2025 16:02
- Оперативний кадровий профайлінг: як швидко оцінити людей і мінімізувати ризики бізнесу Василь Фенчак 29.08.2025 15:42
- Пам'ятати – означає діяти Євген Магда 29.08.2025 10:15
- Стрес під контролем Олександр Скнар 28.08.2025 13:57
- І справедливість для всіх... Євген Магда 28.08.2025 13:48
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 28.08.2025 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 28.08.2025 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика 27.08.2025 21:13
-
Україна підписала історичну угоду щодо захисту океанів
Бізнес 16145
-
Обманути всіх. Четвірка найвідоміших шахрайських технокомпаній
Технології 14920
-
Укрзалізниця завершила модернізацію двох електричок – фото
Бізнес 6399
-
Чи може ChatGPT замінити лікаря: 8 історій з практики медиків
Життя 4636
-
Анемія чи просто перевтома: як розпізнати дефіцит заліза та коли бити на сполох
Життя 3415