Бідні стануть бідніші
Уряд сміливо може підвищувати мінімальну зарплатню і до 7, і до 10 тисяч грн. Бо підвищити з/п і виплатити її – речі принципово різні.
Збільшення мінімальної зарплатні до 5000 грн, яким нині захоплено хвалиться ЗЕкоманда ніяк не призведе до поліпшення життя українців. Навпаки. Все станеться за приказкою – найбільш багаті стануть ще більш багатими, а бідні – іще біднішими. Аби у цьому переконатися достатньо переглянути цифри.
Свіжі дані Державної служби статистики відкрили дивовижний факт – в Україні зникли багаті люди! Жарти геть, дві третини опитаних українців заявили що вони – бідні (65,3%) і ще третина українців віднесли себе вже не до бідних, але й не до представників середнього класу (33,6%). Решта 1,1% - себе вважають середнім класом. Все. Очевидно, таки особи як Коломойський, Боголюбов та Пінчук в опитування участі не брали, але думаю, що навіть сукупно всі вони не дотягнули б і до 1% від населення України.
Інформація Держстату не виглядає фантастикою, якщо пригадати, що 65,3% українців – це ті хто за тим самим Держстатом існують на зарплатні від прожиткового мінімуму до 15 тисяч грн. Тобто, приблизно до $546 на місяць. Держстат наводить і більш разючі дані. 2,8% українців не вдається собі забезпечити достатнє харчування, а відмовляти собі у різних необхідних речах примушені 36,7% опитаних. Грошей для накопичення вистачає лише 11,2% наших громадян. Про все це повідомила державна установа, яку вже точно не запідозриш у симпатіях до опозиції.
Дані Держстату сильно відрізняються від даних уряду, за якими кількість бідних в Україні не перевищує 41,4% Чому така різниця у висновках? Певно – тому що поняття «бідність» для Держстату і для керівників країни виглядає принципово по-різному. Не можу втриматися від цитати: «Здається, оцінюються всі люди, які отримуватимуть 5-6 тисяч гривень. І вони вважають, що вони бідні. Так – це дуже маленька зарплата у порівнянні з європейськими чи американськими стандартами. У них 250 дол - це мізерні зарплати. У нас - це теж маленька зарплата, але не є бідністю». Автор цих рядків – президент України Володимир Зеленський. Щойно Верховна Рада підняла мінімальну зарплатню до згаданих 5000 грн, й відтак проблема бідності за Заленським мусить зникнути сама собою.
Очевидно лише – пересічний громадянин з цим твердженням не погодиться, і дані Держстату – підтвердження. Але якби все обмежувалося лише розмірами зарплатні…
Справа в тому, що навіть такі зарплатні на тлі зростання цін українці НЕ отримують. За даними того ж Держстату в Україні росте заборгованість по зарплатнях. На 1 серпня 2020 р. сукупний борг склав 3,4 мільярди грн (!) тобто став на 8,1% більше проти боргу на 1 липня 2020 р. При чому на економічно-активних підприємствах борг по зарплатні на 1 серпня складав 2,2 мільярди грн, проти 1,8 мільярда у травні. Якщо ж порівнювати із січнем 2020 р. то картина виходить взагалі карколомна – борги по зарплатнях зростають практично у всіх галузях економіки. У сільському господарстві борг зріс на 75,9%, на транспорті – на 47,3%, тощо й тощо.
Жахає інше. На 49,6% зросли борги у освітян і на 159,4% - у медиків. Хто там що нам казав про зростання захворюваності? Ситуація на голову не налазить – МОЗ лякає нас посиленням карантину, з фонду боротьби з КОВІД гроші забирають на будівництво доріг, а у той самий час уряд не має чим розрахуватися з медиками. Про часи президента Порошенка, коли зарплатні не те що виплачували – їх добряче підвищували (військовим) уже навіть пригадувати незручно.
Все це означає, що уряд сміливо може підвищувати мінімальну зарплатню і до 7, і до 10 тисяч грн. Бо підвищити з/п і виплатити її – речі принципово різні. Натомість з підприємців гроші візьмуть як годиться – бо разом з мінімальною зарплатнею виросте обсяг єдиного соцвнеску та інших податків. А платити підприємцям вже зараз нема з чого – через відсутність грошей на руках у громадян, у підприємців і так падають доходи. І процесу цьому – кінця-краю не видно.
Найбільш багаті стануть багатшими, а бідні – ще біднішими. Навіть не сумнівайтеся.
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 22253
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6333
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2483
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2272
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 1916