Стратегії влада не має
Спалах хвороби буде обов’язково – якщо тільки не станеться зменшення захворюваності через природні умови. Це означає, що уряд буде змушений знову впроваджувати карантин – ще більш суворий.
Кабмін вирішив – роботу харчових ринків буде відновлено. Звісно для торговців уже виставили низку вимог – від захисних масок до екранів якими мусять розділяти ятки. Але вже очевидно – триватимуть такі заходи від сили 3-4 дні. Перевіряючи, яких обіцяють поставити на кожен ринок, швидко будуть корумповані самими ж торговцями. Інакше в Україні це не працює.
Очевидно й інше – на таке послаблення влада пішла не через зниження захворюваності на коронавірус. Навіть офіційні дані вказують на зростання захворюваності – від 5710 осіб на 20 квітня, до 10406 осіб на момент написання цих рядків. Незмінною лишається середня кількість захворювань – приблизно по 450 осіб на день. Складно сказати наскільки реальну картину показує офіційна статистика – протестовано лише 111859 осіб – 0,3% населення України.
Відтак висновок – на відкриття ринків влада пішла не через зменшення захворюваності, а через протести підприємців, що відбулися по всій країні. Влада злякалася, що протести набиратимуть розмах, до них долучиться ветеранська спільнота і опозиція – а там і до Майдану недалеко.
Що це означає? Це означає, що зразу після відкриття ринків уряд дуже швидко зніме обмеження на роботу магазинів, кав’ярень, ресторанів та сервісів. Бо всі вони вийдуть на протести, і уряд піде їм на поступки так само – йому подітися не буде куди. Що далі?
Аби це дізнатися достатньо вийти в будь-який парк і подивитися на феєрію типового інфантилізму українців. У парках повно людей. Значна їх частка – без масок. Справді – чого перейматися? Хвороба десь там – далеко. Особисто вони – не хворіють. Логічно?
Шкода, всі ці доводи мало цікавлять неклітинну форму життя, відому нам як COVID-19. Я би дуже хотів, аби пом’якшення цих карантинних заходів збіглося зі зменшенням захворюваності від якихось суто природних чинників – хай навіть тричі ненависна мені ЗЕкоманда запише це собі в заслуги. Бо якщо цього не станеться – відкриття ринків, а за ними магазинів, майстерень, сервісних центрів, тощо, призведе лише до одного – до нового спалаху хвороби. Противники карантину вказують на те, що від COVID-19 низька смертність – наразі 261 особа на 10406 хворих, тобто – лише 2,5%. Мене ж набагато більше лякає інше. 261 особа померли, 1238 – одужали, а решта 9107 осіб (87,5%) – досі хворіють.
COVID-19 небезпечний не високою смертністю. Він небезпечний тим, що хвороба протікає незвично довго і важко. І ще – COVID-19 заразитися можна від людини, яка сама не почувається хворою. Тобто в разі спалаху хвороби, ми ризикуємо потрапити в ситуацію коли хворих стане більше ніж всі ми здатні доглянути! Коли станеться все, як у Британії 15-го ст. під час епідемії Англійського поту: ніхто не збирав податки, ніхто не служив в церквах, ніхто не працював, ніхто не охороняв фортеці… І ніхто не наважувався таку безпорадну країну завоювати – знову таки через епідемію.
А спалах хвороби буде обов’язково – якщо тільки не станеться зменшення захворюваності через природні умови. Це означає, що уряд буде змушений знову впроваджувати карантин – ще більш суворий. От тільки грошей у людей вже не буде. І закрити потреби людей уряду буде нічим. За даними Держказначейства бюджет у січні-березні поточного року виконаний з дефіцитом 17,3 мільярди грн., що у 1,9 разів більше дефіциту роком раніше. Доходна частина бюджету була виконана на 88,4%. Що покаже квітень – здогадатися не важко.
Все це називається – у влади відсутня стратегія протистояння пандемії. Вона була відсутня коли міністр МОЗ пішла на обсервацію, замість готувати країну до епідемії. Вона була відсутня коли не зупиняли вивезення з країни масок і медобладнання. Вона відсутня зараз, коли карантин згортають просто під тиском громадськості. Діяти або для піару, або «на відчепися» - фірмовий стиль ЗЕвлади. Що з цим робити всім нам?
Лише одне – дбати про себе самим. Уникати людних місць. Дотримуватися техніки безпеки. І не впадати в нудьгу. Ми пережили 14-й – переживемо й це. Мусимо пережити. Нам ще країну відновлювати.
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук вчора о 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак вчора о 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак вчора о 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- "Браслети" правосуддя: коли електронний контроль стає зайвим 240
- Точний прогноз, що змінює все 95
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 77
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 73
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 71
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 22912
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6353
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2508
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2273
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 1995