За такий нібито щирий з боку Росії мир, ми заплатимо ціну в разі більшу ніж платимо зараз.
Уявіть собі на мить. Зеленський їде до Парижу на зустріч з Путіним і в результаті всім нам об’являють – сторони домовилися. Війна закінчується. Не зажадає Москва від України ніяких принизливих компромісів і зради не станеться. Ну от домовилися ж свого часу СРСР і Фінляндія? Що далі?
Перше, що станеться в такому разі – прибічники президента Зеленського об’являть його Лінкольном, Черчилем та Рейганом в одній особі. Зеленський стане президентом, який приніс мир. Прибічникам же Порошенка доведеться з’їсти тони лайна, позаяк тема «Порошенко наживався на війні» запалає з новою силою і новими відтінками. Доказ буде залізобетонний – Порошенко про мир домовитися не міг, а Зеленський домовився. Якщо Москва пішла на мир, значить миру не хотів Порошенко, очевидно чому. Логічно? Не виключаю, що й частина прибічників Порошенка замислиться. Невеселих думок буде чимало.
Але особисто я горюватиму не від того, що Зеленський зробить те що не вдалося Порошенку і не від того, що ЗЕкта на моїх коментах влаштує істерику рівня катарсису. Я нудьгуватиму від того, від чого нудьгує вартовий на посту, знаючи що щомиті може або прилетіти, або початися ворожа атака. Чому?
Тому що я гарно пригадую, що війну розпочав Путін з метою приєднати до Росії території які Москва вважає своїми – те що вони називають Новоросією. Судячи з російського телебачення, ніякого визнання південного сходу України суверенною територією України, в Росії не відбуваються – її населення продовжують зомбувати тезою що то все російські землі. Відтак – відмовлятися від імперський замашок Москва явно не планує. Але що ж тоді може примусити Росію припинити війну?
А примусити її може те, що стало причиною розвалу СРСР – жахлива економічна ситуація всередині самої Росії. Чимало наших експертів роблять висновок про ледь не зразковий стан російської економіки базуючи свої твердження на даних… РосСтату. Проте, як раз йому вірити не можна – частково дані РосСтату засекречені, плюс вже неодноразово РосСтат ловили на маніпуляціях цифрами, простіше кажучи – на брехні. А до чого прислухатися варто? Наприклад до новин, на кшталт тих, що в Росії почали закриватися гіпермаркети – росіяни просто не купують всього різномаїття тамтешніх товарів. Росіяни економлять. Можна послухати також російських же економістів, які давно б’ють на сполох, що стан економіки Росії гіршає й гіршає.
Відтак – висновок. Якщо Москва згодиться піти на замирення без принизливих умов і відвертої «зради», це означатиме, що реальна економічна ситуація в Росії нині на межі обвалу рейтингу правлячої партії і голодних бунтів. Ніщо інше зробити Росію доброю і щирою не може як таке – доведено всією світової історією. А це буде означати, що ми, українці, самі підняли лапки… за крок до перемоги у війні. Тому що «втомилися від війни».
Віщую заперечення, а чи потрібна нам та перемога? Хіба не варте отаке принизливе здобуття миру того, що перестануть гинути хлопці, а 73% населення перестануть тремтіти що їх можуть призвати до армії теж? От в тому то й горе, що за такий нібито щирий з боку Росії мир, ми заплатимо ціну в разі більшу ніж платимо зараз. Нам прийдеться витрачати шалені гроші на відновлення Донбасу – витрачання тих грошей ми будемо не в змозі контролювати. У нас підскочить злочинність до рівня відвертого бандитизму – злодії будуть постійно переховуватися в ОРДЛО. ОРДЛО стане базою для поширення антидержавної діяльності на інші регіони України – російська розвідка почуватиметься там як вдома. І коли Україна буде розхитана з середини – Москва прийде знову. І знову буде те саме – не готові до війни, добровольці, волонтери… Тільки Москва буде уже інша.
Платня за мир буде жахлива. Схоже – країна приречена збагнути це на власній шкірі.
