Співаку Вакарчуку пасувало б стати прем'єром у якійсь дуже багатій країні де накоплені чималі грошові ресурси. Бо програма партії «Голос» десь на 80% - це обіцянки тратити.
Святослав Вакарчук так наполегливо закликає в рекламі взяти хвилину мовчання по обіцянках попередніх політиків, що проти волі тягне ознайомитися з його власними обіцянками. Що там? Ознайомлення навело на невеселі думки. Співаку Вакарчуку пасувало б стати прем'єром у якійсь дуже багатій країні де накоплені чималі грошові ресурси. Бо програма партії «Голос» десь на 80% - це обіцянки тратити. Погляньте самі.
За Вакарчука мусять масово голосувати айтішники. Чому? Бо роботи він їм накидати обіцяє без меж – за державний кошт. Вакарчук обіцяє: ввести в судах електронний документообіг та електронну перевірку на доброчинність (що воно таке – невідомо); фінансувати кращі стартапи спільно з бізнесом (я навіть здогадуюся чиї стануть кращими); створити мережу широкосмужного доступу в інтернет і 5G (в країні де й 3G є не скрізь); для боротьби з олігархами «Голос» обіцяє зробити публічну систему автоматичного збору інформації про зв’язки між членами олігархічних кланів та фінансові транзакції (слабо?); запустити повноцінну роботу земельного кадастру (давно пора); організувати відкриті електронні аукціони на оренду землі; впровадити електронні підручники для планшетів у школах (в приватному порядку – давно існують); запустити онлайн-курси для самоосвіти учнів у регіонах (можна тільки вітати); запустити глобальну онлайн-плтформу підтримки українців з будь-якого питання 24/7 (привіт «державі в смартфоні» ім. Зеленського) та створити електронний кабінет, який об’єднуватиме кабінет пацієнта, власника авто, податковий кабінет, тощо.
І все це – за 5 років! Люди які знають, що таке замовляти ПЗ на приватну фірму, мусять уявити які слинки вже зараз течуть у спільноти програмістів. Такого «атракціону щедрість» Україна ще не знала. Весь цей потік обіцянок псує одна згадка – про ті проблеми з якими стикнулося впровадження Е-декларування через «сирий» софт зроблений компанією «Міранда», яку тоді кинулися захищати активісти «Реанімаційного пакету реформ» на чолі з Ярославом Юрчишиним з «Transparency» і Віталієм Шабуніним з ЦПК. Юрчишин нині – в першій десятці «Голосу», разом з соратницею Шабуніна – Олександрою Устіновою. Тепер – розвернуться по-справжньому…
А «Голос» продовжує обіцяти витрати – вкласти мільярди в утеплення будинків і встановлення лічильників тепла і газу; надати кредити малим фермерам (які фермери «малі» - невідомо); вкластися у збільшення видобутку енергоресурсів (певно, те що за Порошенко видобуток збільшувався по майже мільярду на рік - недостатньо); вкластися розбудову інфраструктури і доріг, тощо й тощо. Але остаточно мене добили ще дві обіцянки «Голосу».
Перше – вже згаданий Ярослав Юрчишин поділився намірами реформувати судову систему. Для цього він бажає змінити систему формування вищої кваліфікаційної комісії і вищою ради правосуддя, а також вичистити судову систему на підставах висновків «громадських експертів». До таких намірів я маю два питання. Перше – з кого збирається пан Юрчишин формувати нові ВККС та ВРП, з якихось інших суддів чи перетасувати наявних? І ще. А ким він збирається міняти «вичищених» суддів, за умови що один з наслідків попередніх реформ той, що наразі в Україні вакантні 20% суддівських посад? Де він фахових юристів брати буде? Вже зараз якщо ви подасте заяву з господарського питання до суду у січні, її розглянуть у червні. Банально – юристи не хочуть іти працювати суддями, під цей громадський тиск, за ці зарплатні. Отже, якщо тільки пан Юрчишин не збирається на радість країні-агресору повністю паралізувати роботу суддів, а відтак – всієї промисловості, він мусить передбачити суттєве підвищення зарплатень суддям. А це – нові розходи. Не враховуючи чималих штрафів, які держава буде змушена виплатити суддям які відновляться по суду, бо висновок «громадських експертів» для звільнення – не підстава.
Ще «Голос» заявляє: «мій голос за вищі зарплатні». Насмілюся нагадати, що підвищити зарплатні парламент зробити це може лише в один спосіб – обрати уряд, яки підніме мінімальну зарплатню. А це вже зараз мусить натякнути IT-шникам (чимала кількість яких - ФОПи), що їх дурять. Бо збільшення мінімалки – це автоматично збільшення єдиного соцвнеску для себе і для найнятих працівників, через що всі попередні збільшення мінімалки ФОПи сприйняли дуже болісно.
І от коли я побачив цей, ще неповний список розходів запланованих «Голосом», головним питанням моїм стало: «А гроші на все це вони де візьмуть?» Збільшать податки? Ні, «Голос» обіцяє зменшити податкове навантаження на зарплатні громадян і вдосконалити систему оподаткування. Явно – не в бік збільшення податків. Тоді звідки гроші? Відповідь на це питання проста. Або, партія «Голос» знає секрет швидкого збільшення продуктивності праці українського працівника від наявних 2,8 долларів на годину до хоча б 10 (я пропрацювавши у виробництві 20 років, його не знаю – крім методів сталінізму), або вона взяла намір по самі вуха залізти в борги.
Петро Порошенко повністю і частково виконав 79% від обіцяного в 2014 р. Скільки виконає Вакарчук? Чи не варто брати хвилину мовчання по його обіцянках уже зараз?
