UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
26.02.2021 11:53

Україні потрібен "інноваційний продюсер"

Директор з питань розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності, кандидат економічних наук

"Креативність – це вигадування нового. Інновації – це створення нового", – Теодор Левітт, американський економіст, професор Гарвардської школи бізнесу.

Погодьтеся, дуже часто ми використовуємо поняття креативності та інноваційності як взаємозамінні, хоча між ними є помітні та суттєві відмінності. Креативність та інновації — це не одне й те ж саме, але вони доповнюють один одного й не можуть функціонувати окремо.

Основна їхня відмінність у тому, що перша — креативність — стосується створення нової оригінальної ідеї, тоді як інноваційність перетворює цю ідею в реальний продукт.

Сьогодні, як ніколи раніше, бізнес приділяє цьому велику увагу. Для сучасних компаній першочергове значення має саме управління креативністю та інноваціями, адже це допомагає їм виділити свій продукт чи послугу серед інших. Той, хто генерує найкреативніші ідеї, досягає найбільших успіхів та відкриває для себе нові можливості. Ось чому сьогодні зростає попит на креативні навички, адже це може допомогти просунути людські інновації на наступний рівень.

А тепер давайте трохи змінимо масштаб… Що буде, якщо поставити собі за мету розвинути креативність та підтримати новаторство не лише бізнесу, а цілої країни? Чи можливо розвинути цілісну інноваційну екосистему не в якійсь конкретній галузі чи секторі, а комплексно для економіки держави? У такому разі, хто має керувати та координувати цей процес?

Для того, щоби була можливість генерувати, розробляти, випробовувати інноваційні ідеї, які здатні масштабуватися та мати вплив на розвиток, необхідні скоординовані, спільні дії та ресурси. Кого ж? Загальновідомо, що досягнення та підтримка будь-яких результатів розвитку залежить від здатності багатьох взаємопов’язаних суб’єктів — уряду, громадянського суспільства, приватного сектору, університетів, індивідуальних підприємців та інших — ефективно працювати разом. Отже, «інноваційною екосистемою» країни ми будемо називати спільні дії та ресурси вищезазначених суб’єктів. А хто ж буде драйвером цих дій?

Інноваційний продюсер

Давайте повернемося до креативності, а вірніше до креативних професій. Коли мова йде про креативні проєкти, дуже часто виникає постать креативного продюсера. Як ми знаємо, продюсер — це той, хто запускає певний проєкт, шукає спонсорів, бере участь у підборі команди, має право голосу (часто — вирішальне) на всіх етапах проєкту. Досить часто, продюсер не лише радить і вирішує організаційні питання, а й безпосередньо бере участь у самому процесі створення. Часто ключовими є організаторські здібності та вміння зберегти баланс інтересів, щоби кінцевий продукт задовольняв і авторів, й аудиторію. Тоді, можливо, для запуску нашої інноваційної екосистеми нам теж необхідний продюсер, але «інноваційний»?

Якщо одному креативному проєкту достатньо одного продюсера, то для побудови цілої інноваційної екосистеми країни, що безумовно є складним завданням із великою кількістю координуючих елементів, потрібен цілий продюсерський центр.

Оскільки ми говоримо про перетворення креативних ідей в інновації, продюсерський центр у цьому контексті — це певна платформа, у центрі уваги якої будуть творці цінностей — винахідники та стартапи, які вирішують проблеми та створюють робочі місця. Адже саме їм найбільше потрібна точка входу в інноваційний простір.

Хорошим прикладом тут слугуватиме всім відома Кремнієва долина. Так, щоби побудувати власну екосистему Долині знадобилися роки, адже це вимагало часу та вміння фокусуватися на довготривалих цілях. Успіх Кремнієвої долини залежить від багатьох чинників, але насамперед це місце, в якому ідеологія «створення та комерціалізації» сформувалася на базі потужних інтелектуальних центрів, зокрема Стенфордського університету. Ця ідеологія отримала можливість реалізуватися через концентрацію в одному місці великої кількості інструментів і самих учасників інноваційної екосистеми. Університети, уряд, корпорації, акселератори, венчурні фонди, бізнес-ангели, підприємці, наставники та засоби масової інформації — гравці однієї екосистеми, які відіграють значну роль у створенні цінностей і допомагають один одному.

Нова реальність

В умовах масової діджиталізації, яка змінює звичні нам моделі взаємодії, та нових реалій, каталізатором яких є пандемія COVID-19, дистанційна форма роботи, онлайн-навчання та діджитал-комунікації стають звичними явищами — відбувається цифрова трансформація не тільки суспільства, а й економіки. Сьогодні цифровий формат не лише драйвер, а необхідна умова для забезпечення конкурентних переваг таких економік.

Багато експертів наголошують на тому факті, що в нових умовах Кремнієва долина втрачає значущість та «вагу» свого географічного розташування та ком’юніті, адже воно перейшло в онлайн і працює з дому в різних куточках світу. Зокрема, аналітична компанія Pitchbook прогнозує, що у 2021 році частка Кремнієвої долини у венчурно-інвестиційних угодах  вперше знизиться на 20%. Водночас у 2020 році компанії в США залучили $156,2 млрд венчурних інвестицій. Це показує, що територіальні межі стають дедалі розмитішими, а тому для подібних екосистем актуальним є пошук нового рішення — яким воно може бути? Відповідь на поверхні: якщо триває глобальна цифровізація, потрібно піти «у цифру».

Саме тому інноваційний продюсерський центр має стати цифровою платформою, яка виконує роль такої собі фабрики інновацій у цифровому вимірі. Це дасть додаткові можливості для комерціалізації інновацій та трансферу технологій, та, не менш важливо, стане основою для створення консолідованого цифрового ринку інноваційних розробок. Такий ринок — це насамперед ринок нематеріальних активів, а цифровий формат такої платформи повинен прискорити його формування та розкрити нові можливості для створення та їхнього використання.

Найскладніше — почати!

Основне завдання цифрового продюсерського центру — стати точкою входу в екосистему для інноваційних проєктів та забезпечити можливості для їхнього росту. Це таке собі «win-win» рішення для держави, науки, українських новаторів, бізнесу, промисловості та сервісів, адже за короткий термін воно відкриває нові можливості для всіх сторін інноваційного процесу.

Для цього в межах платформи потрібно:

- об’єднати процеси трансферу технологій;

- забезпечити створення та функціонування маркетплейсу об’єктів права інтелектуальної власності з використанням смарт-контрактів на базі технології Blockchain;

- створити базу інноваційних проєктів, які шукають фінансування та залучення інших ресурсів (кадрових, сервісних тощо);

- сформувати базу даних компаній, організацій та програм, які забезпечують фінансування, підтримку та розвиток інноваційних проєктів;

- забезпечити можливість подачі гнучких технологічних запитів для побудови зв’язків між промисловістю та винахідниками/інноваторами, що так само покращить стан R&D та формуватиме внутрішній попит на інновації в Україні;

- інтегрувати сервісну інфраструктуру для сприяння розвитку інноваційних проєктів (економічну, правову, маркетингову експертизу);

- сформувати комунікаційний майданчик учасників інноваційних процесів.

Звичайно, така платформа не вирішить всі наявні проблеми, але може стати фундаментальним кейсом вирішення ключових проблем, які сьогодні залишаються актуальними для України:

- низький рівень комерціалізації ідей, проєктів, особливо тих, що вийшли зі стін закладів вищої освіти;

- послаблення процесів трансферу технологій та обміну знаннями;

- низька координація роботи між різними представниками державних органів та іншими учасниками в питаннях інновацій та технологічного трансферту;

- складність управління правами інтелектуальної власності для індивідуальних винахідників, стартап-проєктів;

- низькі показники та високі ризики інвестування в інноваційні проєкти;

- брак системи аналізу та оцінювання інтелектуального капіталу закладів вищої освіти для формування стратегії їхньої подальшої комерціалізації;

- брак ефективних механізмів спільного фінансування наукових та науково-технічних робіт за кошт державного бюджету України та коштів приватних підприємств;

- витік інноваційних технічних рішень за кордон, їхня реалізація поза межами України. Трудова міграція висококваліфікованих кадрів.

Хоч в Україні частково сформована інноваційна екосистема — вона розбалансована й не має цілісності. У нас немає стільки часу, скільки було у Кремнієвої долини для формування ефективної екосистеми, але в нас є всі можливості та умови для переходу на нові моделі розвитку та світові стандарти. Тому саме держава має стати ініціатором створення такого цифрового майданчику, який об’єднає всі зацікавлені сторони та зможе дати реальний поштовх до розвитку українських інновацій, внаслідок чого продемонструвати економічний ефект для України.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]