Результат аудиту фінансової звітності надати в податкову: законодавча ініціатива

Підприємства, для яких аудит є обов'язковим, будуть зобов'язані надати аудиторський звіт при звітуванні з податку на прибуток підприємств.

Не встигло з вуст зійти обговорювання прийнятої на початку грудня минулого року першої редакції проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №1210 від 30.08.2019р., як на розгляд Верховної ради України вже має бути поданий   такий законопроект в остаточній редакції. Вчора в профільному комітеті обговорено і внесено окремі зміни в текст первісного документу, і до однієї з таких змін хотілось би привернути увагу платників податку на прибуток, особливо тих з них, які належать до категорій середнього та великого підприємства.

Починаючи з 2018 року аудит фінансової звітності став обов’язковим для середніх та великих підприємств. І якщо ті підприємства (незалежно від їх розміру), які належали до емітентів цінних паперів, банків, страхових компаній, державних підприємств, недержавних пенсійних фондів, інших фінансових установ, з обов'язковим аудитом мали справу не першій рік, то для всіх інших це стало новим. Вже за 2019 рік такі середні і великі підприємства згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. мають публікувати свою фінансову звітність разом зі звітом аудитора на власному веб-сайті і зробити це треба не пізніше 1 червня 2020 року.

Створена при Міністерстві фінансів України державна установа «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю» має всі юридичні права та технічні можливості для контролю за своєчасністю таких публікацій. Адміністративна відповідальність за нерозміщення фінансової звітності разом з аудиторським звітом визначена в розмірі від 17 до 51 тис.грн. (за кількість порушень протягом року). Вартість якісного аудиту за своїми трудовитратами має бути в рази вищою, тому деякі підприємства могли зробити свій вибір на користь штрафу.

Але сьогодні народними обранцями пропонується викласти у новій редакції п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України, яким визначається склад та порядок подання звітності з податку на прибуток. Зокрема, для тих підприємств, що мають оприлюднювати  фінансову звітність разом із аудиторським звітом, обов’язковим стане подання контролюючому органу повного комплекту річної фінансової звітності з аудиторським звітом.

Для цього законодавець передбачає механізм звітування у 2 етапи:

1) до 1 березня року, наступного за звітним, подається податкова декларація з податку на прибуток разом з фінансовою звітністю у вигляді звіту про фінансовий стан (балансу) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати);

2) до 10 червня року, наступного за звітним, подається повний комплект фінансової звітності, що оприлюднюється, разом з аудиторським звітом.

За неподання контролюючому органу фінансової звітності разом з аудиторським звітом на платників чекає штраф, як за неподання податкової звітності, у сумі 340 грн., а за повторне порушення протягом року – 1020 грн. Навряд чи такий штраф злякає тих, хто умисно пішов на перший і більш суттєвий штраф, але на цьому наслідки для них можуть не скінчитися, адже позицію фіскалів можна легко передбачити вже зараз, вони намагатимуться визнати таку декларацію з податку на прибуток не поданою, якщо не побачать повний комплект фінансової звітності разом з аудиторським звітом. Проте перспективи довести це в суді нульові, адже в законопроекті чітко визначено, що додатками до декларації є лише звіт про фінансовий стан (балансу) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати).

З іншого боку, посиленню відповідальності бізнесу за нехтування обов’язкового аудиту слід радіти аудиторам, але не все так райдужно на аудиторському ринку. Профільний закон «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» №2258-VIII від 21.12.2017р. був прийнятий трохи більше року, і поки відсутня атестація нових аудиторів в Україні. Тих аудиторів, що наявні в реєстрі Аудиторської палати України станом на 11.01.2020р. – 2,720 осіб, і з них 1,555 осіб працевлаштовані у 248 аудиторських фірмах, що можуть надавати послуги з обов’язкового аудиту. Мінімальна тривалість аудиту середнього підприємства це 2-3 тижні. Актуальність аудиту до 1 червня, тобто у аудиторської фірми є до 4-5 місяців, коли можна активно працювати над проектами. Розрахунково на одного ключового партнера з аудиту з урахуванням допоміжного персоналу це складає не більше 7-8 аудитів фінансової звітності середніх підприємств за сезон. Тобто потужності ринку дозволяють виконати до 10-12 тисяч завдань з аудиту середніх підприємств, але при цьому за даними статистики лише середніх підприємств у 2018 році було біля 16 тисяч (https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2013/fin/kp_ed/kp_ed_u/kp_ed_u_2018.htm). При цьому, не слід забувати, що аудиторський ресурс також буде задіяний і в аудиті великих підприємств, яких та ж статистика налічує близько 500, а також 3,7 тисяч мікро та малих підприємств, які належать до фінансового та страхового ринку.

Отже, навіть якщо орієнтовно прорахувати, то ринок не готовий якісно надати послугу обов'язкового аудиту такій кількості суб’єктів, якщо вони всі вирішать проводити аудит. Виходом може бути законодавче збільшення періоду для проведення аудиту, як варіант – до 1 жовтня року, наступного за звітним.