Біометричний паспорт моряка. Чому Мінінфраструктури гальмує важливу реформу
В українській транспортній галузі існує реформа, втілення якої в життя назріло вже багато років - запуск видачі біометричних посвідчень моряка. Її гальмує некомпетентність.
Технічно для реформи все готово, є бланк, існує постанова Кабміну, але справжнім гальмом реформи стало Мінінфраструктури, яке фактично ігнорує її запуск понад два роки. І покриває це все некомпетентний уряд, в якому немає людей, що здатні цю реформу зсунути з місця, хоча все готово вже на 99,9%.
Що це за реформа
У жовтні 2012 року був прийнятий Закон України «Про Єдиний державний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». І саме за цим Законом у нашій державі відбувся перехід на біометричні закордонні та «внутрішні» паспорти – ID-картки.
Цей Закон також стосується й інших документів, у тому числі – посвідчення особи моряка.
Це посвідчення є одним з інструментів держави Україна для захисту своїх громадян за кордоном, які є професійними моряками та виконують закордонні рейси в складі екіпажів суден, що зареєстровані в Україні, плавають під прапором України або ж іншої держави.
Зараз посвідчення особи моряка – це «книжечка», що має 32 сторінки. Його видають служби капітанів морських портів (підпорядковані Морській Адміністрації) лише у портах чотирьох міст - Одеса, Херсон, Ізмаїл та Маріуполь. Восени минулого року були окремі випадки, коли видача посвідчень особи моряка фактично не відбувалась через відсутність бланків посвідчень. Хоча за чинною нормативною базою посвідчення особи моряка має бути видане максимум протягом 20 днів, а мінімальний строк видачі – 7 днів.
Таке посвідчення дійсне лише на строк п’ять років, по завершенню цього періоду його потрібно оновлювати. Врешті, під час рейсу може трапитись будь-яка нештатна ситуація, корабель може потрапити в аварію та затонути (як це трапилось нещодавно із суховантажем Arvin, що затонув біля берегів Туреччини), і в таких ситуаціях його можна легко втратити.
Якщо під час закордонного рейсу моряк або втратив своє посвідчення, або ж минув строк його дії, потрібно все одно повертатись в Україну, бо видавати такий документ можуть лише служби капітанів морських портів, підпорядкованих Морській Адміністрації.
За умов пандемії Covid-19 повернутись до Україні для видачі на руки нової “книжечки” – часто просто неможливо.
Наприклад, у 2019 році Морська Адміністрація видала 13,74 тисяч посвідчень особи моряка, а от у 2020 році – лише 9,97 тисяч посвідчень, а міністр інфраструктури Владислав Криклій був вимушений надіслати лист до Міжнародної морської організації про те, що держава Україна подовжує до 30 червня 2021 року строк дії посвідчення особи моряка для тих моряків, що перебувають у закордонному плаванні та не зможуть повернутись на батьківщину до завершення строку дійсності посвідчення.
На цьому фоні було вирішено переводити посвідчення особи моряка на «біометричну» основу, і видачу таких документів віддати ЦНАПам. Потім, в перспективі – перевести видачу посвідчень в он-лайн формат, і завдяки цьому – взагалі раз і назавжди зняти необхідність для наших моряків зриватись із рейсів для вирішення бюрократичних питань. Це така необхідна діджиталізація, за яку вболіває президент України, впроваджує Мінцифра і гальмує Мінінфраструктури.
Які плюси біометричного паспорту моряка?

Дуже важливо, що цей паспорт дає можливість безвізового доступу моряків у понад 100 країн. І українському професіоналу не потрібно брати із собою окремо закордонний паспорт - достатньо лише біометричного паспорту моряка.
Для моряків дуже важливою є швидкість. З біометричним паспортом моряка український професіонал, у випадку необхідності швидкої посадки на судно, матиме більш конкурентні можливості, ніж моряки інших держав.
Біометричний паспорт спрощує ідентифікацію моряка за кордоном. А це суттєво полегшує життя і дає більше можливостей морякам в інших країнах, оскільки органам держав буде легше верифікувати наших професіоналів.
Завдяки біометричному паспорту моряка закривається можливість використання українського посвідчення для контрабанди людей чи незаконного перетину кордону. Звичайний паспорт можна переклеїти, підробити фото, а у біометриці - це неможливо.
І, нарешті, біометричний паспорт - це імідж держави. Він наочно демонструє, що країна розвиває цифрові технології і думає про власних громадян, професіоналів, полегшуючи їм життя.
Що не так з “біометричними паспортами”
Як звітується міністерство цифрової трансформації, в 2020 році мережа ЦНАП отримала 1269 додаткових точок послуг, котрі зробили доступнішими адмінпослуги ще для 1,16 млн жителів України (для порівняння: спільнота моряків України – це близько 40 тисяч осіб). Тобто – є усі технічні умови для реалізації реформи. Але тут «гальмом» стала бюрократія, якою займатися команда «реформаторів» Мінінфраструктури – не захотіла.
Справа виглядає так: 3 березня 2020 року Кабінет Міністрів приймає постанову №174, за якою з 1 червня минулого року «в пілотному режимі» мали перевести видачу посвідчень особи моряка на мережу ЦНАПів. Того ж 3 березня очільник МІУ Криклій зробив публічну заяву про те, що таки буде переведено з 1 червня 2020 року видачу посвідчень особи моряків на Центри надання адміністративних послуг.
Але на цьому – все і завершилось. Команда Мінінфраструктури по суті не виконала постанову Кабінету Міністрів. Хоча ще до самої постанови для впровадження реформи все було готове у 2019 році. Така халатність не просто створює постійні бюрократичні проблеми для наших моряків. Вона консервує монополію Морської Адміністрації на видачу документів, підриває престиж України як морської держави перед усією світовою спільнотою. Фактично Україна вже давно могла перевести всіх моряків на “біометрику”, потужностей би вистачило. На перший погляд, дуже дивно, що уряд ігнорує невиконання профільним міністерством своєї ж постанови. Але дивлячись на роботу уряду - все зрозуміло. Там банально немає компетентних людей, які розуміють що з цим всім робити. І цифровізація транспорту для них - немов страшний сон.

- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства Галина Скіпальська 15:11
- CSR-фандрейзинг: як бізнес і соціальні проєкти будують взаємовигідні партнерства Олександра Смілянець 14:14
- Чому імпорт не гарантує світла: що стоїть за відключеннями "по аварійці" Ростислав Никітенко 08:12
- Геніальність від народження? Філософія, маркетинг чи шлях розвитку? Вільям Задорський 06.12.2025 20:02
- Лобіювання як інструмент для українських ветеранів Олексій Шевчук 06.12.2025 18:16
- Листопад 2025 року показав тенденцію до скасування розшуків, оформлених ТЦК Павло Васильєв 05.12.2025 22:21
- Про необхідну оборону – як версію захисту Костянтин Рибачковський 05.12.2025 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей 05.12.2025 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич 05.12.2025 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова 05.12.2025 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 05.12.2025 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук 04.12.2025 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей 04.12.2025 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький 04.12.2025 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт 04.12.2025 16:32
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 1062
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 297
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 296
- Бронювання працівників: правила та вимоги 250
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 176
-
БЕБ заявило про викриття схеми "дроблення" бізнесу мережею з продажу напівфабрикатів
Бізнес 4753
-
"Женя, шо па Міндічу?" Ми сходили на концерт Кварталу 95 – про що там жартують після скандалу
3552
-
"Ми розбудили велетня": удар імперії, який її ж і вбив
Думка 2543
-
Не все трендовe – корисне: 6 "корисних" звичок, які виснажують, а не лікують
Життя 1610
-
Вокзал у Фастові не відновлюватимуть – збудують новий з нуля
Бізнес 1355
