Біометричний паспорт моряка. Чому Мінінфраструктури гальмує важливу реформу
В українській транспортній галузі існує реформа, втілення якої в життя назріло вже багато років - запуск видачі біометричних посвідчень моряка. Її гальмує некомпетентність.
Технічно для реформи все готово, є бланк, існує постанова Кабміну, але справжнім гальмом реформи стало Мінінфраструктури, яке фактично ігнорує її запуск понад два роки. І покриває це все некомпетентний уряд, в якому немає людей, що здатні цю реформу зсунути з місця, хоча все готово вже на 99,9%.
Що це за реформа
У жовтні 2012 року був прийнятий Закон України «Про Єдиний державний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». І саме за цим Законом у нашій державі відбувся перехід на біометричні закордонні та «внутрішні» паспорти – ID-картки.
Цей Закон також стосується й інших документів, у тому числі – посвідчення особи моряка.
Це посвідчення є одним з інструментів держави Україна для захисту своїх громадян за кордоном, які є професійними моряками та виконують закордонні рейси в складі екіпажів суден, що зареєстровані в Україні, плавають під прапором України або ж іншої держави.
Зараз посвідчення особи моряка – це «книжечка», що має 32 сторінки. Його видають служби капітанів морських портів (підпорядковані Морській Адміністрації) лише у портах чотирьох міст - Одеса, Херсон, Ізмаїл та Маріуполь. Восени минулого року були окремі випадки, коли видача посвідчень особи моряка фактично не відбувалась через відсутність бланків посвідчень. Хоча за чинною нормативною базою посвідчення особи моряка має бути видане максимум протягом 20 днів, а мінімальний строк видачі – 7 днів.
Таке посвідчення дійсне лише на строк п’ять років, по завершенню цього періоду його потрібно оновлювати. Врешті, під час рейсу може трапитись будь-яка нештатна ситуація, корабель може потрапити в аварію та затонути (як це трапилось нещодавно із суховантажем Arvin, що затонув біля берегів Туреччини), і в таких ситуаціях його можна легко втратити.
Якщо під час закордонного рейсу моряк або втратив своє посвідчення, або ж минув строк його дії, потрібно все одно повертатись в Україну, бо видавати такий документ можуть лише служби капітанів морських портів, підпорядкованих Морській Адміністрації.
За умов пандемії Covid-19 повернутись до Україні для видачі на руки нової “книжечки” – часто просто неможливо.
Наприклад, у 2019 році Морська Адміністрація видала 13,74 тисяч посвідчень особи моряка, а от у 2020 році – лише 9,97 тисяч посвідчень, а міністр інфраструктури Владислав Криклій був вимушений надіслати лист до Міжнародної морської організації про те, що держава Україна подовжує до 30 червня 2021 року строк дії посвідчення особи моряка для тих моряків, що перебувають у закордонному плаванні та не зможуть повернутись на батьківщину до завершення строку дійсності посвідчення.
На цьому фоні було вирішено переводити посвідчення особи моряка на «біометричну» основу, і видачу таких документів віддати ЦНАПам. Потім, в перспективі – перевести видачу посвідчень в он-лайн формат, і завдяки цьому – взагалі раз і назавжди зняти необхідність для наших моряків зриватись із рейсів для вирішення бюрократичних питань. Це така необхідна діджиталізація, за яку вболіває президент України, впроваджує Мінцифра і гальмує Мінінфраструктури.
Які плюси біометричного паспорту моряка?

Дуже важливо, що цей паспорт дає можливість безвізового доступу моряків у понад 100 країн. І українському професіоналу не потрібно брати із собою окремо закордонний паспорт - достатньо лише біометричного паспорту моряка.
Для моряків дуже важливою є швидкість. З біометричним паспортом моряка український професіонал, у випадку необхідності швидкої посадки на судно, матиме більш конкурентні можливості, ніж моряки інших держав.
Біометричний паспорт спрощує ідентифікацію моряка за кордоном. А це суттєво полегшує життя і дає більше можливостей морякам в інших країнах, оскільки органам держав буде легше верифікувати наших професіоналів.
Завдяки біометричному паспорту моряка закривається можливість використання українського посвідчення для контрабанди людей чи незаконного перетину кордону. Звичайний паспорт можна переклеїти, підробити фото, а у біометриці - це неможливо.
І, нарешті, біометричний паспорт - це імідж держави. Він наочно демонструє, що країна розвиває цифрові технології і думає про власних громадян, професіоналів, полегшуючи їм життя.
Що не так з “біометричними паспортами”
Як звітується міністерство цифрової трансформації, в 2020 році мережа ЦНАП отримала 1269 додаткових точок послуг, котрі зробили доступнішими адмінпослуги ще для 1,16 млн жителів України (для порівняння: спільнота моряків України – це близько 40 тисяч осіб). Тобто – є усі технічні умови для реалізації реформи. Але тут «гальмом» стала бюрократія, якою займатися команда «реформаторів» Мінінфраструктури – не захотіла.
Справа виглядає так: 3 березня 2020 року Кабінет Міністрів приймає постанову №174, за якою з 1 червня минулого року «в пілотному режимі» мали перевести видачу посвідчень особи моряка на мережу ЦНАПів. Того ж 3 березня очільник МІУ Криклій зробив публічну заяву про те, що таки буде переведено з 1 червня 2020 року видачу посвідчень особи моряків на Центри надання адміністративних послуг.
Але на цьому – все і завершилось. Команда Мінінфраструктури по суті не виконала постанову Кабінету Міністрів. Хоча ще до самої постанови для впровадження реформи все було готове у 2019 році. Така халатність не просто створює постійні бюрократичні проблеми для наших моряків. Вона консервує монополію Морської Адміністрації на видачу документів, підриває престиж України як морської держави перед усією світовою спільнотою. Фактично Україна вже давно могла перевести всіх моряків на “біометрику”, потужностей би вистачило. На перший погляд, дуже дивно, що уряд ігнорує невиконання профільним міністерством своєї ж постанови. Але дивлячись на роботу уряду - все зрозуміло. Там банально немає компетентних людей, які розуміють що з цим всім робити. І цифровізація транспорту для них - немов страшний сон.

- Ключові ролі в ліцензованих компаніях: обов’язки та відповідальність Ольга Ярмолюк 10:35
- Рік після гучних заяв: чому повернення західного бізнесу до Росії не сталося Наталія Рибалко 09:54
- Ефективність адвоката у 2026 році: що визначає результат Вадим Графський вчора о 15:45
- ПДВ для ФОПів: що чекає на малий бізнес та польський досвід Юлія Мороз вчора о 14:14
- Чому високий IQ не гарантує успіху, а EQ вирішує в бізнесі та кар’єрі Олександр Скнар вчора о 09:43
- Забезпечення позову в доменних спорах Ігор Дерев’янко 19.01.2026 21:22
- Після війни – без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук 19.01.2026 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука 19.01.2026 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко 19.01.2026 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов 19.01.2026 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк 19.01.2026 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза 17.01.2026 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 17.01.2026 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 1202
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 790
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 235
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 156
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 155
-
На Закарпатті викрили схему "дроблення" бізнесу у мережі фуд-ритейлу – фото
Бізнес 3891
-
В Одеській області побудують ВЕС потужністю 124 МВт за 220 мільйонів євро
Бізнес 2269
-
У Польщі змінили умови для абонплати за радіо і ТБ: тепер треба платити за смартфони та планшети
Бізнес 1728
-
Lviv Croissants відкрився на залізничному вокзалі Одеси – фото
Бізнес 1722
-
426 млн грн штрафів у 2025 році. Банки Порошенка та Тігіпка у топі порушників
Інфографіка 1485
