"Укрводшлях" і борги. Як Мінінфраструктури може зупинити річковий транспорт в Україні
Міністерство інфраструктури останнім часом «піариться» на гучних проектах, що мають швидше медійний характер. Але не звертають уваги на серйозну проблему, яка стосується річкового транспорту в Україні
Після протестів спільноти моряків через корупцію при видачі документів, до протестів готуються лоцмани річкового транспорту, яким не виплачують зарплату, а борги накопичуються. При цьому, експортна перевалка по річці Дніпро може зупинись. І це масштабна проблема, яка контрастує із піаром МІУ на минулорічному ухваленні закону про внутрішній водний транспорт.
Суть цієї проблеми наступна. Роботу внутрішніх водних шляхів в Україні, зокрема функціонування судноплавних шлюзів, забезпечує державне підприємство «Укрводшлях». У цьому підприємстві працює 508 осіб, зокрема лоцманів, що мають виконувати проводку річкових суден. Бюджет «Укрводшляху» також відносно невеликий – усього 91 мільйон гривень (за фінпланом на 2021 рік). Левова частина із цієї суми – 44 мільйони гривень – закладена на зарплати працівникам та перерахування ЄСВ в бюджет.
Також важливий нюанс – оскільки «Укрводшлях» - не комерційне підприємство, а установа, що обслуговує критичну інфраструктуру держави, відповідно – «Укроводшлях» прямо залежить від стабільності фінансування із державного бюджету. А забезпечувати стабільність фінансування, у свою чергу, має Мінінфраструктури, якому напряму підпорядкований «Укрводшлях».
Є теорія: на 2021 рік керівництво державного підприємства «Укрводшлях» просило МІУ надати 146 мільйонів додаткового фінансування, аби провести хоча б дрібні ремонти на судноплавних шлюзах. Шлюзи - це стратегічні об’єкти, діяльність яких (електроенергію та ін.) необхідно забезпечувати. І якщо буде якийсь збій, вчасно не виконаний ремонт, може статися катастрофа. Наприклад, різниця між Київським та Херсонським каскадом Дніпра - понад 100 метрів. Якщо щось станеться зі шлюзом, масштаби наслідків важко уявити.
А є практика: на даний момент, «Укрводшлях» по факту не має грошей. Тому лоцмани-працівники цього підприємства уже декілька місяців не отримують зарплату, фактично не мають засобів до існування, тому – відмовились працювати і готові протестувати. Особливо гострою ця ситуація є в Херсонській області.
І тут справа не лише в загостренні соціальної обстановки в чутливому для нашої держави регіоні.
За існуючою нормативною базою, лоцмани «Укрводшляху» мають виконувати проводку усіх суден через судноплавні шлюзи, і це логічно: шлюзи, як я вже казав, стратегічна для держави інфраструктура, тому й обслуговувати їх мають виключно лоцмани держустанов.
По факту – лоцмани «Укрводшляху» виконували переважно проводку по Дніпру та шлюзам іноземних суховантажів: охопити усі понад 10 тисяч рейсів на внутрішніх водних шляхах – держава не має необхідної кількості персоналу.
А тепер виходить так: лоцмани «Укрводшляху» не отримують заплату, справедливо відмовляються працювати, і тому експортна перевалка на річкових портах України може бути заблокована.
Якщо ж весь персонал «Укрводшляху» відмовиться працювати та покине свої робочі місця, тоді у нас може зупинитися рух річкового флоту: в теорії просто нікому буде обслуговувати такий трафік. І в сухому підсумку, в Україні може вперше за 30 років Незалежності зупинитись робота річкового транспорту, чого не було навіть у складні та буремні 90-ті. Звичайно, хтось продовжуватиме це робити без лоцманів, але це завжди несе ризики.
Головна причина цієї кризи - відсутність системності в роботі Міністерства інфраструктури. Але ситуацію ще можливо виправити, якщо МІУ замість піар-проектів займеться своїми безпосередніми функціями, та відшукає гроші, що необхідні для відновлення нормальної роботи «Укрводшляху». Одна справа - розробити та ухвалити закон, а зовсім інша - забезпечити реально системне функціонування галузі. З другим в МІУ проблеми, оскільки немає розуміння, як це все працює.
Головне для транспортної галузі – люди. І це недопустимо, коли кваліфікований персонал державних підприємств лишається без засобів до існування через бездіяльність профільного міністра.
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 309
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 107
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7898
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6553
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5203
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4269
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3376