"Укрводшлях" і борги. Як Мінінфраструктури може зупинити річковий транспорт в Україні
Міністерство інфраструктури останнім часом «піариться» на гучних проектах, що мають швидше медійний характер. Але не звертають уваги на серйозну проблему, яка стосується річкового транспорту в Україні
Після протестів спільноти моряків через корупцію при видачі документів, до протестів готуються лоцмани річкового транспорту, яким не виплачують зарплату, а борги накопичуються. При цьому, експортна перевалка по річці Дніпро може зупинись. І це масштабна проблема, яка контрастує із піаром МІУ на минулорічному ухваленні закону про внутрішній водний транспорт.
Суть цієї проблеми наступна. Роботу внутрішніх водних шляхів в Україні, зокрема функціонування судноплавних шлюзів, забезпечує державне підприємство «Укрводшлях». У цьому підприємстві працює 508 осіб, зокрема лоцманів, що мають виконувати проводку річкових суден. Бюджет «Укрводшляху» також відносно невеликий – усього 91 мільйон гривень (за фінпланом на 2021 рік). Левова частина із цієї суми – 44 мільйони гривень – закладена на зарплати працівникам та перерахування ЄСВ в бюджет.
Також важливий нюанс – оскільки «Укрводшлях» - не комерційне підприємство, а установа, що обслуговує критичну інфраструктуру держави, відповідно – «Укроводшлях» прямо залежить від стабільності фінансування із державного бюджету. А забезпечувати стабільність фінансування, у свою чергу, має Мінінфраструктури, якому напряму підпорядкований «Укрводшлях».
Є теорія: на 2021 рік керівництво державного підприємства «Укрводшлях» просило МІУ надати 146 мільйонів додаткового фінансування, аби провести хоча б дрібні ремонти на судноплавних шлюзах. Шлюзи - це стратегічні об’єкти, діяльність яких (електроенергію та ін.) необхідно забезпечувати. І якщо буде якийсь збій, вчасно не виконаний ремонт, може статися катастрофа. Наприклад, різниця між Київським та Херсонським каскадом Дніпра - понад 100 метрів. Якщо щось станеться зі шлюзом, масштаби наслідків важко уявити.
А є практика: на даний момент, «Укрводшлях» по факту не має грошей. Тому лоцмани-працівники цього підприємства уже декілька місяців не отримують зарплату, фактично не мають засобів до існування, тому – відмовились працювати і готові протестувати. Особливо гострою ця ситуація є в Херсонській області.
І тут справа не лише в загостренні соціальної обстановки в чутливому для нашої держави регіоні.
За існуючою нормативною базою, лоцмани «Укрводшляху» мають виконувати проводку усіх суден через судноплавні шлюзи, і це логічно: шлюзи, як я вже казав, стратегічна для держави інфраструктура, тому й обслуговувати їх мають виключно лоцмани держустанов.
По факту – лоцмани «Укрводшляху» виконували переважно проводку по Дніпру та шлюзам іноземних суховантажів: охопити усі понад 10 тисяч рейсів на внутрішніх водних шляхах – держава не має необхідної кількості персоналу.
А тепер виходить так: лоцмани «Укрводшляху» не отримують заплату, справедливо відмовляються працювати, і тому експортна перевалка на річкових портах України може бути заблокована.
Якщо ж весь персонал «Укрводшляху» відмовиться працювати та покине свої робочі місця, тоді у нас може зупинитися рух річкового флоту: в теорії просто нікому буде обслуговувати такий трафік. І в сухому підсумку, в Україні може вперше за 30 років Незалежності зупинитись робота річкового транспорту, чого не було навіть у складні та буремні 90-ті. Звичайно, хтось продовжуватиме це робити без лоцманів, але це завжди несе ризики.
Головна причина цієї кризи - відсутність системності в роботі Міністерства інфраструктури. Але ситуацію ще можливо виправити, якщо МІУ замість піар-проектів займеться своїми безпосередніми функціями, та відшукає гроші, що необхідні для відновлення нормальної роботи «Укрводшляху». Одна справа - розробити та ухвалити закон, а зовсім інша - забезпечити реально системне функціонування галузі. З другим в МІУ проблеми, оскільки немає розуміння, як це все працює.
Головне для транспортної галузі – люди. І це недопустимо, коли кваліфікований персонал державних підприємств лишається без засобів до існування через бездіяльність профільного міністра.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87043
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11232
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5710
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5393