Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
27.04.2018 10:21

Смертна кара “за” і “проти”

Управляючий партнер Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська фірма «Правовий континент»

Найвищою мірою покарання в сучасному світі є смертна кара.

Найвищою мірою покарання в сучасному світі є смертна кара. У деяких країнах до неї відносяться цивілізовано (введення смертельної ін’єкції в деяких штатах США), інші ж продовжують застосовувати менш гуманні, іноді навіть варварські методи виконання покарання (розстріл (Білорусія, КНР), повішення (Ірак), відсічення голови (ІДІЛ).

В Україні на сьогоднішній день смертна кара не застосовується. Передумовою мораторію на застосування смертної кари став вступ незалежної України до Ради Європи.

У 1995 році, напередодні вступу України до цієї міжнародної організації, було вперше застосовано мораторій на смертну кару, котрий через кілька місяців перестав діяти. Причиною відміни мораторію стало те, що його було прийнято без додержання відповідної законодавчо врегульованої процедури.

Вдруге мораторій на смертну кару в Україні було запроваджено в 1997 році, оскільки такий стан справ міг призвести до виключення України з Ради Європи. Із цього моменту і по сьогоднішній день в Україні не було приведено до виконання жодного смертного вироку.

29 грудня 1999 року Конституційний суд України визнав, що смертна кара суперечить Конституції України. Враховуючи дане рішення КСУ, у 2000 році Верховною Радою України було внесено зміни до Кримінального кодексу України, якими було остаточно вилучено поняття “Смертної кари” зі списку кримінальних покарань України.

До остаточного введення мораторію на смертну кару, вироки в даній категорії покарань приводилися до виконання через розстріл.

На сьогоднішній день навіть запроваджено всесвітній день боротьби зі смертною карою, котрий припадає на 10 жовтня. Зазвичай цього дня в багатьох країнах (особливо в тих, де смертна кара застосовується) проходять масові мітинги та демонстрації проти застосування смертної кари, збираються круглі столи та конференції, на яких відшукують шляхи для діалогу з владою заради заборони даного виду покарання.

Звіт «Amnesty international» 2015 року зазначає, що на мапі світу існує 140 держав, що повністю скасували страту або в яких вона не застосовується на практиці, тобто більше двох третіх країн Землі. У 2015 році 4 країни світу (МадагаскарФіджіРеспубліка Конго та Суринам) відмінили смертну кару за всі злочини.

Усього таким чином вирішили поступити 120 країн. Також у Монголії був прийнятий новий Кримінальний кодекс, що скасовує страту наприкінці 2016 року. Заміни смертних кар або помилування у 2015 році були зафіксовані в 34 країнах.

Дана організація зафіксувала винесення як мінімум 1998 смертних вироків в 61 країні. У кінці цього ж року як мінімум 20 292 людини знаходились в камерах смертників.

У світі використовувались наступні способи смертної кари:

– відтинання голови;

– повішення;

– смертельна ін’єкція;

– розстріл.

Як мінімум 9 неповнолітніх (тобто такі, що не мали на час виконання вироку 18 років) були страчені. У багатьох країнах, де виносили чи приводили в дію смертні вироки, судові процеси не відповідали міжнародним стандартам справедливого судового з’ясування обставин справи. У деяких випадках «чесні признання» давались під тортурами і іншими видами нелюдського поводження (БахрейнІракІранКитайСаудівська Аравія і КНДР).

За даними, що надає «Amnesty international» 2015 року у світі було страчено 1634 людини в 25 країнах. Відмічається, що це на 50% більше в  порівняно з 2014 роком, у якому дана міжнародна організація зафіксувала проведення 1061 виконання смертельних вироків у 22 країнах. Особливо підкреслюється, що це рекордна кількість виконання смертних кар за більш ніж 25 років (із 1989 року).

Лідерами застосування смертної кари стали КитайІранПакистанСаудівська Аравія та США.

  У світі існує чимало прихильників та противників такого виду покарання, навіть у країнах, де смертна кара заборонена, чимало людей виступають за її запровадження за особливо тяжкі злочини.

Процес приведення вироку до виконання відрізняється в різних країнах не лише за способом його виконання, а і за швидкістю приведення вироку до виконання та можливістю його оскарження.

Наприклад, у КНДР смертні вироки приводяться до виконання негайно і фактично не можуть бути оскаржені. За деякими даними, у КНДР було приведено смертний вирок до виконання шляхом розстрілу людини з гармати.

Існує й інша практика, наприклад у США, де виконання вироку можна очікувати кілька років, а іноді і кілька десятиліть. Відомий випадок, коли особу засуджено до смертної кари, а вирок приведено до виконання через 30 років. Це свідчить про цивілізований підхід, ідеальну систему судочинства, яка надає засудженому право оскарження свого вироку в кількох інстанціях.

Також, після використання всіх доступних засобів для оскарження вироку, у США існує процедура помилування, вона не є абсолютним помилуванням, а радше заміною смертної кари на більш м’яку міру покарання — довічне позбавлення волі.

Помилувати людину, засуджену до смертної кари, має право губернатор штату або ж Президент.

Про гуманність у питанні застосування смертної кари можна довго дискутувати; є безліч “ЗА” та безліч “ПРОТИ” використання даного виду покарання.

Проте можна навести кілька прикладів того, коли більшість людей виступила б за застосування до злочинця найвищої міри покарання, проте так не сталося, і злочинці, котрі вчинили страшні злочини, вийшли на свободу або через деякий час можуть отримати таке право.

Випадок № 1.  Інес дель Ріо Прада — на момент звільнення з в’язниці їй виповнилося 55 років. Звільнено її було на виконання рішення Європейського суду з прав людини. Інес дель Ріо Прада є членом баскського сепаратистського угрупування ETA.

Інес дель Ріо Прада після звільнення 

Рішення було винесено через день після публікації відповідної остаточної постанови ЄСПЛ. Також іспанський суд зажадав зарезервувати суму в розмірі 30 тисяч євро, яку міжнародний орган зобов’язав виплатити в якості компенсації для постраждалої.

Інес дель Ріо перебувала під вартою з 1987 року. У ході судових процесів по кількох справах, що відбулися в 1988-2000 роках, вона була засуджена до 3838 років ув’язнення за вбивства (за різними даними) від 19 до 24 осіб.

Однак у 2000 році термін максимального покарання для неї був обмежений 30 роками. Працюючи у в’язниці, їй вдалося домогтися скорочення терміну на дев’ять років.

Практика винесення такого роду рішень в Іспанії отримала назву «Доктрини паротит» на ім’я баскського терориста Енрі Паротит, справа якого стала прецедентом у 2006 році.

Влада обрала аналогічні рішення, що фактично означали скасування дострокового звільнення, у справах ще 54 терористів ETA, дев’яти бойовиків інших угруповань і 14 звичайних злочинців. Всі ці постанови тепер можуть бути переглянуті і засуджені можуть вийти на свободу.

Випадок № 2. Андрес Беринг Брейвік. 22 липня 2011 стався подвійний терористичний акт у Норвегії. Спочатку пролунав вибух у центрі норвезької столиці Осло  біля резиденції прем’єр-міністра, тут було вбито сім осіб, два десятки поранено.

Дві години по тому Андерс Брейвік влаштував бійню у молодіжному таборі Робітничої партії на острові Утойя, застреливши 68 осіб. Свідки нападу на острові Утойя розповідають про «жахливу картину», як високий блондин, одягнений у поліцейську форму, попросив людей зібратися в одному місці і почав розстрілювати.

Андрес Беринг Брейвік в суді

Поліції знадобилися 45 хвилин, щоби дістатися острова, та ще стільки ж, щоб заарештувати нападника. Повідомляють, що він мав два види зброї, зокрема — одну автоматичну гвинтівку.

23 липня Андерс Беринг Брейвік визнав себе винним у скоєному теракті. Повідомив, що план атак він виношував 9 років та сказав, що вважає свої дії звірячими, але вкрай необхідними.

Адвокат Гейр Ліпстад, який представляв Брейвіка, сказав, що його клієнт визнає, що скоїв вибух та стрілянину та має намір пояснити свої мотиви в суді. Також він підтвердив, що Брейвік готував атаки упродовж деякого часу.

На допиті 24 липня Брейвік зізнався, що головною його жертвою на острові мала стати колишня прем’єр-міністр країни Ґру Гарлем Брунтланн, яку в країні називають «матір’ю нації».

Він збирався прибути на острів Утойя вранці в п’ятницю, коли Брунтланн виступала з промовою в молодіжному таборі, проте за деяких причин він не встиг цього зробити і потрапив на Утойя лише після того, як жінка поїхала з острова. Її промова тривала між 11:10 і 12:40 за місцевим часом. Після цього Брунтланн провела ще кілька годин на острові.

Вирок Андерсу Брейвіку винесено 24 серпня 2012 року. Терориста засуджено до 21 року позбавлення волі.

Враховуючи гуманну систему правосуддя та відбування покарання, Брейвік може опинитися на свободі і раніше.

Зважаючи на занадто гуманне законодавство в деяких країнах світу, на волю вже вийшли або можуть вийти серійні вбивці та терористи, на руках яких десятки загублених життів.

 Під час написання цієї статті було використано матеріали : WIKIPEDIA.ORG , AIF.RU , LENTA.RU, REUTERS

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net