Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
31.05.2021 08:26

Спільне інвестування для бізнесу ветеранів

Чи є в державі правове підґрунтя для започаткування окремої категорії бізнесу для ветеранів

Держава має підтримати розвиток ветеранського бізнесу наголосив Президент України Володимир Зеленський під час участі у відкритті ІІІ Міжнародного волонтерського та ветеранського форуму «Там, де ми – там Україна». «Вважаю, слід подумати, щоб врахувати ветеранський бізнес як окрему категорію бізнесу», – зауважив він.

Чи є в державі правове підґрунтя для започаткування окремої категорії бізнесу для ветеранів та які умови для її розвитку потрібно створювати, спробуємо розібратись.

В чинному законодавстві не має окремого визначення «ветеранський бізнес». Є посилання в законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підприємства ветеранів війни, на яких не менше ніж 60 процентів від середньоспискової чисельності працюючих становлять учасники бойових дій та учасники війни, звільняються від сплати податку на прибуток. Але чи працює зазначена норма закону у даний час і що таке підприємства ветеранів війни?

По-перше, чинне законодавство України не містить окремого визначення «підприємства ветеранів війни», отже можна керуватись лише вищезазначеною нормою закону. В такому разі, тільки наявність серед працюючих не менше ніж 60 процентів від середньоспискової чисельності учасників бойових дій та учасників війни свідчить про віднесення підприємства будь-якої організаційно-правової форми до вказаної категорії. Натомість, у зазначеному формулюванні мова взагалі не йде про належність власника або власників підприємства до категорії учасників бойових дій, в результаті чого зазначені особливості фактично дозволяють створити таке підприємство особою чи особами, які не будуть ветеранами.

По-друге, згідно Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Отже за відсутності чіткого законодавчого визначення такого типу підприємства, як підприємство ветеранів війни та за відсутності пільг встановлених Податковим кодексом, вищевказана норма Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є непрацюючою.

Будь-який бізнес, що створюється або знаходиться у стадії розвитку, потребує дешевого фінансового ресурсу, який би дозволив забезпечити покриття необхідних витрат на початку розвитку. Зазначене питання не оминає і бізнес, який започатковується та реалізується ветеранами.

В державі запроваджено особливі кредитні умови за програмою 5-7-9, які реалізуються банківськими установами за рахунок компенсації різниці у відсотках державою. Але кредитування, за будь-яких умов, навіть пільгових, вимагає від банківської установи забезпечити кредит заставою, з метою виконання вимог Національного банку України та уникнення ризиків неповернення кредиту. В результаті чого кредитні ресурси цікаві тим мікропідприємствам, які вже набрали певну вагу та мають якісь активи на балансі або оборотні активи достатні для можливого забезпечення кредиту.

Натомість в державі відсутні доступні фінансові інструменти, які б забезпечили спільне фінансування проектів мікробізнесу, в тому числі, ветеранських, з метою їх розвитку та перетворення на певні стартапи, або з метою їх об’єднання у дієву кооперацію.

Чинне законодавство у сфері спільного інвестування, яке регулюється законом «Про інститути спільного інвестування», не дає можливості незначним за розміром фінансовим вкладам забезпечити альтернативне фінансування мікробізнесу. Найбільш зручний вид та тип інвестиційних фондів – пайовий венчурний інвестиційний фонд, недоступний для пересічного громадянина, адже фізична особа може бути учасником венчурного фонду лише за умови придбання цінних паперів такого фонду в кількості, яка за номінальною вартістю цих цінних паперів перевищує 1,8 млн. грн.

Адміністрування компаній з управління активами, які можуть здійснювати управління інвестиційними фондами, є надто коштовним та зарегульованим процесом, який фактично виключає можливість утворення та утримання таких компаній мікробізнесом, а тому такий «бізнес-інструмент» доступний, поки що, лише крупному бізнесу. Хоча особливості діяльності та оподаткування інвестиційних фондів чудово б підійшли для розвитку будь-якого мікробізнесу, в тому числі ветеранського, адже діяльність інвестиційного фонду звільнена від сплати податку на прибуток саме з метою збільшення капіталізації суб’єктів, на які направляється фінансування.    

Мікробізнесу може допомогти доступ до дешевого фінансового ресурсу, який можна забезпечити саме шляхом кооперації (поєднання) молодих бізнес-проектів та пересічних громадян, які мають заощадження і прагнуть їх використовувати як пасивний дохід. В державі настав час ретельно переглянути особливості вітчизняного спільного інвестування і поштовхом для цього може бути бажання можновладців підтримати ветеранський мікробізнес.

Підтримка воїнів, коли вони перебували не передовій, через волонтерські проекти дуже схожа на принцип спільного інвестування, адже також передбачає вкладників – небайдужих громадян, які добровільно вносять кошти на підтримку безпеки держави, розпорядників - волонтерів, які забезпечували найбільш оптимальне застосування вкладів (менеджмент, комунікацію, логістику і т.д.), і відповідно бенефіціарів, тобто самих воїнів, які застосовували отримане від волонтерів, задля ефективного виконання бойових завдань. При цьому «вкладники» (небайдужі громадяни) завжди мали можливість попросити здійснити цілеспрямоване забезпечення того чи іншого військового підрозділу.

Під створенням умов, яких ветерани чекають від держави, має розумітись не додаткове фінансування з бюджету, що лише породжує посилений фінансовий контроль, а саме якісне нормативне забезпечення підґрунтя для спільного інвестування, яке у період війни де-факто вже довело свою працездатність. Інвестором для проектів ветеранів має стати суспільство. Волонтерська активність може бути трансформована на бізнес-менеджмент з певними елементами контролю, а професійні учасники ринку цінних паперів можуть в результаті отримати неабиякий поштовх інтересу громадян до такого виду вкладень. Як наслідок - може народитись дійсно нова форма спільного інвестування задля спільного державного розвитку.    

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи