Підпунктом e, п. 8, розділу A «Бюджетна політика» Додатку І Меморандуму передбачено, що: «До того ж з метою консолідації повноважень щодо розслідування економічних злочинів в єдиний слідчий орган, ми приймемо закон про створення органу фінансових розслідувань, який набере чинності з 1 січня 2021 року. Цей орган візьме на себе відповідальність за розслідування економічних, фінансових та податкових шахрайств та злочинів, якими займаються національна поліція, СБУ та податкова поліція, але за винятком тих випадків, які підпадають під юрисдикцію Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Закон встановить чіткі правила щодо відбору керівництва, внутрішнього прийняття рішень та нагляду для забезпечення операційної незалежності та належного нагляду й підзвітності. Керівник органу призначатиметься шляхом відкритого конкурсу».
Прийнятий Верховною Радою України 28 січня 2021 року закон «Про Бюро економічної безпеки України" (далі - Закон) не відповідає задекларованим Україною намірам, що викладені у Меморандумі з МВФ, в частині необхідності встановлення законом чітких правил щодо відбору керівництва та призначення керівника органу шляхом відкритого конкурсу, що фактично ставить під сумнів подальше забезпечення операційної незалежності та належного нагляду й підзвітності.
Так, Законом передбачено, що Директор Бюро призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України за пропозицією комісії з проведення конкурсу (далі - конкурсна комісія). Конкурсна комісія подає три кандидатури з числа учасників конкурсу на розгляд Прем’єр-міністру України. Прем’єр-міністр України вносить одну кандидатуру для призначення Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України протягом 10 днів з дня оголошення та розміщення конкурсною комісією результатів на офіційному вебсайті Кабінету Міністрів України призначає на посаду Директора Бюро економічної безпеки України
До складу конкурсної комісії входять:
- три особи, визначені Радою національної безпеки і оборони України;
- дві особи, визначені Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмету відання якого належать питання системи оподаткування;
- одна особа, визначена Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання організації та діяльності правоохоронних органів, оперативно-розшукової діяльності.
- три особи, визначені Кабінетом Міністрів України.
Слід звернути увагу на неконституційні розширення повноважень Ради національної безпеки і оборони України та Верховної Ради України за поданням комітетів здійснювати відбір осіб до складу конкурсної комісії. Суттєві зауваження щодо протиправності визначення осіб Верховною Ради України до складу конкурсної комісії за поданням комітетів висловлено Міністерством юстиції України у зверненні до Міністерства фінансів України з пропозицією внести рекомендації Президенту України застосувати право вето до Закону.
Членом конкурсної комісії може бути особа, яка є громадянином України, має бездоганну ділову репутацію, вищу освіту, високі професійні і моральні якості. Кандидатури осіб для призначення Верховною Радою України обираються з представників громадських об’єднань, професійних спілок та їх об’єднань, асоціацій, організацій роботодавців та їх об’єднань, недержавних засобів масової інформації, які зареєстровані в установленому порядку та пройшли обговорення на спеціальному відкритому засіданні комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання системи оподаткування, або комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання організації та діяльності правоохоронних органів, оперативно-розшукової діяльності.
Вимоги визначені Законом до членів конкурсної комісії є надто формальними та узагальненими. Для прикладу, кандидати до складу Комісії з питань вищого корпусу державної служби, яка діє у відповідності до вимог закону “Про державну службу”, крім членів Комісії, які входять до її складу за посадою, перед їх призначенням до складу Комісії проходять тестування, передбачене Порядком проведення конкурсу для кандидатів на зайняття посад державної служби категорії "А". У разі неуспішного складення тестування такий кандидат не може бути призначений до складу Комісії. В свою чергу запропоновані Законом про Бюро вимоги, що членом конкурсної комісії може бути особа, яка є громадянином України, має бездоганну ділову репутацію, вищу освіту, високі професійні і моральні якості не забезпечують якісне, професійне та фахове оцінювання кандидатів на посаду Директора Бюро.
Законом про Бюро економічної безпеки передбачено, що конкурсна комісія проводить співбесіду, а не конкурс.
Для прикладу Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затверджений постановою КМУ від 25 березня 2016 р. № 246, визначає, що вимоги до професійної компетентності кандидата на зайняття посади включають кваліфікаційні вимоги, вимоги до компетентності та вимоги до професійних знань. Саме з цією метою етапи конкурсу для посад категорії «А», згідно нормативних документів, які регулюють процедури прийняття на державну службу, серед іншого включають проведення тестування на знання законодавства та на абстрактне мислення, можливе розв’язання ситуаційних завдань, проведення співбесіди та складення загального рейтингу кандидатів.
Прийнятим Законом визначено право конкурсної комісії відібрати лише трьох осіб із загального числа кандидатів, з якими в подальшому буде проведена співбесіда на засіданні комісії (пункт шостий частини дев'ятої статті 15 Закону). Тобто, конкурсною комісією буде допущено лише три особи до проведення співбесіди та відповідно три особи конкурсна комісія має внести на розгляд Прем’єр-міністру України (частина 13 статті 15). Зазначений механізм виключає будь – яке проведення конкурсу, адже за результатами проведення співбесіди кількість учасників, яких має внести конкурсна комісія на розгляд Прем’єр-міністру України, не змінюється.
Одночасно Законом не передбачено чим керується Прем’єр-міністр України і на підставі яких нормативних документів приймає рішення про визначення однієї кандидатури з числа трьох поданих конкурсною комісією осіб та про подальше внесення лише однієї кандидатури для призначення Кабінетом Міністрів України, що суперечить положенням статті 19 Конституції України.
У підсумку: поточна редакція Закону, в частині обрання Директора Бюро у такий непрозорий спосіб, містить ознаки коріпціогенного фактору здатного створити умови для здійснення корупційних дій або виникнення корупційних відносин. Таке становище не відповідає задекларованим намірам України у положеннях Меморандуму з МВФ щодо забезпечення відкритого конкурсу на посаду керівника новоствореного незалежного органу.
