Тимчасова податкова ремісія

Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради, що має довгу страшну назву, яку краще замінити на - «По скрутках» за матеріалами Уманського, опублікувала попередній звіт (далі Звіт). 

Звіт охоплює декілька напрямів: «скрутки» ПДВ, акциз, митниця, ЗЕД. Зупинимось на ПДВ.

Учасники ТСК захопились цифрами «скруток», їх «вигодонабувачами», масштабними кримінальними набігами та детективними дослідженнями, мабуть уявили себе конгресменами, що здійснюють публічне слідство, як в Америці (особливо судячи з «допиту» Верланова). Хоча, по суті, перетворились на ревізорів регіональної Комісії з питань зупинення податкових накладних.

Згідно статистики, яку опублікувала ТСК, п’ятірка «вигодонабувачів» отримання сумнівної податкової вигоди з ПДВ - ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" 843 млн. грн., ТЗОВ "ОККО-РІТЕЙЛ" – 385 млн.грн., ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" - 330 млн. грн., АТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» – 289 млн.грн., ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" – 267 млн.грн. 

Дворічний лідер «транспортування» податкової вигоди (транзитер) - ТОВ "С.К.С" – внесений до ризикових 27.06.2019 р., виключений - 05.07.2019 р. Тому впевнено, щомісяця, до березня 2020 тримав «сумнівне податкове» лідерство.

Далі цитата зі Звіту - «43 суб’єкти господарювання, які були включені до переліку ризикових платників, отримали бюджетне відшкодування ПДВ на загальну суму понад 141 млн грн.».

Цих речень достатньо для розуміння ефективності «автоматизованого моніторингу», якого просто не існує. В даний час існує «податковий комбайн» формалізований Порядком 1165, який через п. 1 ризиковості операцій тимчасово «зрізає» частину ПДВ для забезпечення планових та не тільки надходжень та через п. 8 ризиковості платника «чіпляє» умовну тінь, але «неузгоджену», бо для «узгодженої» тіні ДПС має свої «коридори» в СМКОР.

Проведена ТСК робота не торкнулася аналізу причин недієздатності боротьби з «фіктивним» ПДВ через відсутність якісного правового регулювання, особливо на рівні закону. Не було досліджене жодне судове рішення щодо проблем СМКОР та щодо визнання неправомірним так званого «фіктивного» податкового кредиту навіть з учасниками виявлених підприємств. Це при тому, що податківці «познімали» податковий кредит у ТОВ «ФОРА» (яке також згідно Звіту ТСК є «вигодонабувачем», заг. обсяг 172 млн. грн.) по взаємовідносинах з «С.К.С.», але програли вже дві інстанції, та донарахували сотні мільйонів ПДВ ТОВ «Сільпо-Фуд» за «нетиповий, безтоварний с/г експорт», який також програли в суді. Причина не в критеріях «ризиковості» платника, зібраних «зі стелі» ревізором, а у відсутності нормативного визначення – критеріїв нереальності господарських операцій та умов (доказів) їх доведення. Що звісно дозволяє і ДПС, і суду, тлумачити реальність/нереальність господарських операцій як кому вигідно, тим більше, що податкові накладні по цих операціях зареєстровано в ЄРПН, відповідно СМКОР їх не ідентифікував як ризикові.

У Звіті - численні посилання на «космічні» кримінальні провадження. «Космічні», бо фабули в них такі, що уява затьмарюється, - в СБУ, НПУ, ДФС, ДБР всі «розслідують» масштабні «скрутки». Масові обшуки, арешти, мільйони, мільярди, СБУ у справі 22020000000000032 від 26 лютого 2020 року викрила схему 400 підприємств, втручання в систему СМКОР (всі пам’ятають у травні 2020). Все це можна розвінчати одним судовим рішенням по цій самій «космічній» реалізації СБУ. Справа 296/3922/20 про скасування арешту лімітів ПДВ купи «скрутчиків», в тому числі, славнозвісного «С.К.С.», через місяць після накладеного тим самим судом. Мінімальний аналіз ухвал слідчих суддів розвінчує всі міфи про «ефективність» кримінально-процесуального шляху в цьому напрямку.

Натомість, народні обранці вважають, що верхівкою їхньої результативності є направлення численних списків підприємств до правоохоронних органів. Вони не усвідомлюють, що своїми руками вкладають «тиск на бізнес» в процесуальні руки силовиків.

У Звіті ТСК ви не знайдете аналізу судової практики та висновків на її основі. Але там є місце: «Завдяки роботі Тимчасової слідчої комісії, ДПС спільно з СБУ та Мінцифри були виявлені та усунуті випадки некоректної роботи алгоритмів СМКОР, що суттєво збільшило надходження до бюджету». Тобто, якщо сам себе не похвалиш… Якщо можна було усунути випадки «некоректної роботи алгоритмів СМКОР» без зміни постанови КМУ 1165 – значить СМКОР окремо, а Порядок 1165 окремо, що і підтверджує поточна судова практика.

Окремо слід виділити «допит» Верланова. 

Це дійсно класика непідготовленості. Всю риторику треба було замінити одним питанням: «Чому перебуваючи на посаді заступника міністра фінансів, до завдань якого відносились питання діяльності ДФС, а в подальшому на посаді голови ДПС, Вами особисто не організовано та не проконтрольовано приведення у відповідність до вимог Податкового кодексу підзаконного акту – постанови 117, яка регулювала роботу СМКОР, що спричинило в подальшому протиправне зупинення ПН/РК для підприємств реального сектору економіки та численних грошових витрат ДФС (бажано з точною сумою) на безглузде оскарження завідомо програшних справ у судах?

Натомість народні обранці уявляли, що на питання про відносини з Василем Костюком отримають відповідь про номери рахунків за кордоном, на які пан Верланов отримував корупційну «ренту».

Найголовнішим нормативним катаклізмом Звіту ТСК можна вважати посилання на лист ДФС, яким за часів 117 постанови було визначено Критерії ризиковості. У висновках ТСК встановлено «Порушення під час відпрацювання вимог листа ДФС від 07.08.2019 № 1962/99-99-29-01-18» (!) – це при тому, що саме делегування Мінфіном встановлювати Критерії листами ДФС стало провальною епопеєю для постанови КМУ № 117. Що саме цей пункт, разом з п. 20,21, було визнано протиправними та нечинними, що поряд з цим Верховним Судом у справі 826/12108/18 визнано протиправним «відмову у реєстрації ПН/РК», бо чинна редакція Податкового кодексу передбачає лише зупинення ПН/РК.

Як вже зазначалось – жодної проаналізованої судової практики, жодних питань до Мінфіну та ДПС щодо неузгодженості нормативних актів, навіть при тому, що голові та всім членам ТСК було надіслано необхідні матеріали. 

Враження одне – політичні гасла затьмарюють «нормативну свідомість» народних обранців.

По-перше, дякуємо ТСК за величезний масив інформації «тіньового» ПДВ, в тому числі, який обминув СМКОР під «пильним оком» ДПС. Дійсно цікаво споглядати як податківці (із зазначенням ПІБ та посад) входять у базу, продивляються «лівий ПДВ» і він іде крізь СМКОР далі…

(До речі, під час етерів у Шустера всі назви СПД закривались, а зараз у додатках -все як на долоні, качайте поки є…).

По-друге, чергова констатація ручного використання СМКОР – включення до переліку ризикових, після того як вони «відпрацювали» свої ліміти.

По-третє, інформація ТСК підтверджує, що дійсно всі проблеми надходження ПДВ у державі від малого та середнього бізнесу, у яких товарні коди «на виході» не відповідають тим що «на вході», а тому їх треба нещадно блокувати через п. 1 ризиковості операцій. Не від діяльності АТ «Державна продовольча-зернова корпорація України», яка в п’ятірці мінімізаторів, а саме від тих, хто знахабнів придбавати у ФОПів, не подавати 20-ОПП та не знаходитися за податковою адресою.

(Адже АТ «ДПЗКУ» все правомірно відносить до податкового кредиту, що підтверджено свіжим рішенням ОАСК). 

У підсумку ТСК наголошує на нормативних змінах: уточнити визначення умов визнання суб’єкта господарювання фіктивним, встановити обов’язок реєстраційної служби звертатись до суду щодо ліквідації фіктивних підприємств, надати повноваження прокурорам подавати такі позови, зняття заборони накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ.

Зазначені пропозиції свідчать про відсутність розуміння проблеми та відповідно якогось комплексного бачення її розв’язання.

Проблема не в інструментарії, яким є «фіктивне підприємство», проблема у відсутності нормативного регулювання критеріїв «удаваних» (нереальних) операцій та його взаємозв’язку з оподаткуванням.

Хотілося б бачити від таких ТСК висновків щодо визначення сектору фінансово-економічних загроз, які неврегульовані нормативно. Якогось стратегічного бачення їх нейтралізації, щось нормативно, щось контрольними заходами, щось кримінально-процесуально. Тоді з’явиться і якісне розуміння нормативної корекції.

Для прикладу, у Німеччині, в їх Аbgabenordnung (Податковий кодекс з 1977 року!) «Фальшиві транзакції і фіктивні транзакції не мають відношення до оподаткування. Якщо інша юридична угода прихована фіктивної угодою, прихована юридична угода має вирішальне значення для оподаткування». Або такий варіант щодо зловживання юридичним структуруванням (наш приклад - ФОП у «торг.мережах») «зловживанням є, якщо обрана невідповідна правова структура, яка призводить до податкових переваг (!). Не є таким, якщо платник податків доведе неподаткові причини для обраного механізму (!)».

П.С. Діагноз: хвороба досі не ідентифікована, але дякуючи додатковій інформації, маємо надію на тимчасову податкову ремісію.