Як виїхати з дитиною за кордон без згоди?

  Досить часто після розлучення батьків виникають непорозуміння, що стосуються виїзду дітей за кордон, так як один з батьків відмовляється надавати нотаріально засвідчену  згоду, що ж робити іншому з батьків в даному випадку? Як забезпечити інтереси дитини та оздоровити її чи розширити світогляд, або ж, елементарно, відвідати родичів, що мешкають за кордоном?

Згідно зі ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини. У відповідності до ч. 2 ст. 150 цього ж Кодексу батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Статтею 33 Конституцією України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які установлюються законом.       

Згідно зі ст. 64 ч.1 Конституції України конституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені.

Згідно ч. 7, ч. 8 ст.7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків, піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» документами, що надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина під час перебування за її межами, зокрема є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини.

Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків.

За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Вказана норма Закону повністю відображена в постанові Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення».

Проїзний документ дитини видається органом внутрішніх справ за місцем проживання.

У відповідності з п. 2-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» чітко визначено, що виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків здійснюється у разі пред'явлення оригіналу або нотаріального посвідчення копії рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків .

Згідно із Конвенцією про права дитини (ратифікована Постановою Верховної Ради № 789 від 27.02.1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

У відповідності до вимог ст.ст.7, 155 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

     При зверненні із позовом до суду аби для позитивного результату, в позовній заяві слід довести, що поїздка дитини за кордон здійснюється в інтересах дитини. Такими доказами можуть бути:

O твердження позивача, що за кордоном він має родичів, до яких має намір поїхати у гості з дитиною (підтвердити родинні відносини письмовими доказами).

O твердження позивача, що за кордон він їде з метою оздоровлення дитини.

O твердження позивача, що за кордон він бажає повезти дітей на відпочинок з метою розширення їх кругозору, ознайомлення з культурою інших народів, стимулювання вивчення іноземних мов та підготовкою до самостійного життя, однак не може отримати згоди на такі поїздки у відповідача.

O твердження позивача, що він має бажання та можливість забезпечити виїзд дитини за кордон.

       Таким чином, виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку у супроводі одного з батьків та при відсутності згоди другого з батьків, здійснюється на підставі рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.