Регулювання цін на продукти харчування: годівниця для чиновників

З 1 жовтня 2016 р. постановою Кабміну № 656 від 22 вересня 2016 р. запущено у дію пілотний проект тимчасового обмеження державного регулювання цін на продукти харчування: борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м’ясо птиці, варені ковбасні вироби, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі. Максимальна націнка на ці продукти раніше становила не вище 15% для виробників та 15% для продавців. Незважаючи на соціальну важливість і прискіпливу увагу до цього питання журналістів та експертів, відсутність детальних урядових роз’яснень сприяє поширенню у ЗМІ помилкових тверджень, що пілотний проект завершився 1 січня 2017 р. Дійшло до того, що деякі ОДА та учасники ринку заявляють про відновлення державного регулювання цін на продукти харчування, що не відповідає дійсності.

Оскільки кінцевий термін дії пілотного проекту у постанові не встановлено, постанова діє по сьогоднішній день і діятиме доки Уряд не ухвалить рішення про скасування, обмеження або поновлення регулювання ціноутворення. Своє рішення Уряд ухвалюватиме на основі висновків та пропозицій, які протягом січня мають підготувати у Мінекономіки на основі моніторингу цін Державною службою статистики та обласними державними адміністраціями.

Доки в Кабміні визначаються із подальшою долею державного регулювання за цінами ми можемо зробити попередні висновки щодо результатів пілотного проекту. Передусім варто сказати, що за час дії пілотного проекту відбулося подорожчання більшості продуктів харчування. Однак якщо порівнювати із динамікою попередніх років, то побачимо, що подорожчання зумовлено передусім сезонним фактором, подальшим здешевленням гривні і посиленням фіскального тиску на сільгоспвиробників.

Що стосується песимістичних прогнозів, що у разі скасування державного регулювання цін, відбудеться їх кількаразове зростання, то вони не здійснилися. Річ у тім, що виробники, і передусім продавці, і раніше обходили обмеження цін. Зокрема, якщо говоримо про хлібопекарську галузь, то за останні кілька років асортимент продукції суттєво змінився, і сьогодні фактично жодна продукція, яка випускається промисловими підприємствами, не підлягає дії цієї постанови. Приміром: в постанові записано – хліб простої рецептури, куди входить борошно, вода, сіль, дріжджі. Якщо в будь-який хліб додано цукор чи жир, він одразу не потрапляє під дію цієї постанови. Те ж саме, із хлібом масою більше 500 грамів. Якщо батони випускаються по 500 грамів, то вони не підпадають під дію постанови.

При цьому торговельну націнку в 15% доречно встановити для продавців, як було раніше. Адже торговельні мережі дуже часто вдаються до спекулятивного формування цін. Що стосується виробників, то для них потрібно скасувати будь-які обмеження на ціни. Зі слів виробників: система регулювання цін породжує зайву бюрократію і є не лише неефективною, але й незаконною, адже законом передбачається саме декларування цін виробниками, а не погодження її з місцевими органами влади. Відмінність декларування від погодження полягає в тому, що при декларуванні виробник повідомляє органи місцевої державної влади про ціни на власну продукцію, а при погодженні змушений просити чиновника погодити ціни. Це створює бюрократичні перепони для бізнесу та зумовлює корупційні ризики.

За даними статистики ціни зростають швидше на ту групу товарів, яка потрапляє під регулювання. Тому, що у вартість продукції відразу закладаються витрати на погодження цін із чиновниками. Гарантією доступних цін на продукти харчування є не цінове регулювання, а відсутність монополій. В Україні найбільше ростуть ціни в тих регіонах, де обмежена кількість виробників, наприклад, дві великі хлібопекарські компанії в області, які ділять ринок. А є й такі області, де взагалі одна компаніє диктує ціни. При цьому Антимонопольний комітет якщо і реагує на порушення, то справу може розглядати роками.

Для забезпечення населення якісними продуктами харчування вітчизняного виробництва за доступними цінами необхідно створювати нормальні умови роботи для виробників. Остаточне скасування регулювання ціноутворення для виробників зменшить тиск на бізнес та сприятиме його розвитку. При цьому держава має зайняти позицію партнера і заявити: ми ідемо вам назустріч, а ви в свою чергу розвивайте виробництво та будьте соціально-відповідальними.