Регулювання цін на продукти харчування: годівниця для чиновників
Для виробників потрібно скасувати будь-які обмеження на ціни. Система регулювання цін породжує зайву бюрократію.
З 1 жовтня 2016 р. постановою Кабміну № 656 від 22 вересня 2016 р. запущено у дію пілотний проект тимчасового обмеження державного регулювання цін на продукти харчування: борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м’ясо птиці, варені ковбасні вироби, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі. Максимальна націнка на ці продукти раніше становила не вище 15% для виробників та 15% для продавців. Незважаючи на соціальну важливість і прискіпливу увагу до цього питання журналістів та експертів, відсутність детальних урядових роз’яснень сприяє поширенню у ЗМІ помилкових тверджень, що пілотний проект завершився 1 січня 2017 р. Дійшло до того, що деякі ОДА та учасники ринку заявляють про відновлення державного регулювання цін на продукти харчування, що не відповідає дійсності.
Оскільки кінцевий термін дії пілотного проекту у постанові не встановлено, постанова діє по сьогоднішній день і діятиме доки Уряд не ухвалить рішення про скасування, обмеження або поновлення регулювання ціноутворення. Своє рішення Уряд ухвалюватиме на основі висновків та пропозицій, які протягом січня мають підготувати у Мінекономіки на основі моніторингу цін Державною службою статистики та обласними державними адміністраціями.
Доки в Кабміні визначаються із подальшою долею державного регулювання за цінами ми можемо зробити попередні висновки щодо результатів пілотного проекту. Передусім варто сказати, що за час дії пілотного проекту відбулося подорожчання більшості продуктів харчування. Однак якщо порівнювати із динамікою попередніх років, то побачимо, що подорожчання зумовлено передусім сезонним фактором, подальшим здешевленням гривні і посиленням фіскального тиску на сільгоспвиробників.
Що стосується песимістичних прогнозів, що у разі скасування державного регулювання цін, відбудеться їх кількаразове зростання, то вони не здійснилися. Річ у тім, що виробники, і передусім продавці, і раніше обходили обмеження цін. Зокрема, якщо говоримо про хлібопекарську галузь, то за останні кілька років асортимент продукції суттєво змінився, і сьогодні фактично жодна продукція, яка випускається промисловими підприємствами, не підлягає дії цієї постанови. Приміром: в постанові записано – хліб простої рецептури, куди входить борошно, вода, сіль, дріжджі. Якщо в будь-який хліб додано цукор чи жир, він одразу не потрапляє під дію цієї постанови. Те ж саме, із хлібом масою більше 500 грамів. Якщо батони випускаються по 500 грамів, то вони не підпадають під дію постанови.
При цьому торговельну націнку в 15% доречно встановити для продавців, як було раніше. Адже торговельні мережі дуже часто вдаються до спекулятивного формування цін. Що стосується виробників, то для них потрібно скасувати будь-які обмеження на ціни. Зі слів виробників: система регулювання цін породжує зайву бюрократію і є не лише неефективною, але й незаконною, адже законом передбачається саме декларування цін виробниками, а не погодження її з місцевими органами влади. Відмінність декларування від погодження полягає в тому, що при декларуванні виробник повідомляє органи місцевої державної влади про ціни на власну продукцію, а при погодженні змушений просити чиновника погодити ціни. Це створює бюрократичні перепони для бізнесу та зумовлює корупційні ризики.
За даними статистики ціни зростають швидше на ту групу товарів, яка потрапляє під регулювання. Тому, що у вартість продукції відразу закладаються витрати на погодження цін із чиновниками. Гарантією доступних цін на продукти харчування є не цінове регулювання, а відсутність монополій. В Україні найбільше ростуть ціни в тих регіонах, де обмежена кількість виробників, наприклад, дві великі хлібопекарські компанії в області, які ділять ринок. А є й такі області, де взагалі одна компаніє диктує ціни. При цьому Антимонопольний комітет якщо і реагує на порушення, то справу може розглядати роками.
Для забезпечення населення якісними продуктами харчування вітчизняного виробництва за доступними цінами необхідно створювати нормальні умови роботи для виробників. Остаточне скасування регулювання ціноутворення для виробників зменшить тиск на бізнес та сприятиме його розвитку. При цьому держава має зайняти позицію партнера і заявити: ми ідемо вам назустріч, а ви в свою чергу розвивайте виробництво та будьте соціально-відповідальними.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87044
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11237
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5407