Новий споживчий кошик: без баранини і кролика

7 листопада в уряді нарешті оприлюднили постанову № 780 від 11 жовтня, про затвердження набору продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг які входять у «споживчий кошик» українця. При цьому в кінці жовтня було переглянуто вартість споживчого кошика в сторону її збільшення із 1450 до 2800 гривень, про необхідність чого я писав у своїй статті у ЗМІ (http://www.segodnya.ua/opinion/marchukcolumn/noviy-spozhivchiy-koshik-abo-sitiy-golodnogo-ne-rozum--753509.html) ще 21 вересня, виходячи із ринкової ціни пропонованого урядом переліку най необхідніших товарів та послуг. На основі цих показників визначається величина прожиткового мінімуму. Тепер про все по порядку.

Якщо порівняти склад нового «споживчого кошика» із попереднім, який діяв від 2000 року, то суттєвої різниці не побачимо. Зміни в основному косметичні і досягаються простою перестановкою доданків. Приміром зараз на одну працездатну особу на рік передбачено 9,4 кг борошна пшеничного, що на 0,4 кг більше ніж раніше. Однак, раніше було передбачено 0,4 кг борошна житнього, а зараз його нема в переліку. Те саме із м’ясо продуктами. Відтепер середньостатистичні українці в рік мають споживати по 16 кг яловичини та 14 кг птиці, що на 2 кг більше кожного із цих видів м’яса. Однак в иключено по 2 кг баранини і кролика. Виникає слушне запитання, чому в уряді вирішили, що українці не повинні споживати дієтичну кролятину та баранину, яка є традиційною стравою національної кримсько-татарської кухні. Передбачена к ількість свинини – 8 кг, сала – 2 кг та ковбасних виробів – 9 кг, залишилася без змін.

Із нововведень, в новому споживчому кошику передбачено 0,4 кг чаю, 05 кг кави в зернах меленої, 3 кг солі, 0,3 кг спецій (лавровий лист), чого не було раніше.

Якщо ж рахувати вартість не урядового, а реального споживчого кошика, то маємо розуміти, що сама методика законодавчого затвердження споживчого кошика є анахронізмом планової економіки. В умовах ринкової економіки склад та вартість споживчого кошика необхідно розраховувати щорічно на основі споживчого попиту та ринкових цін. Але у такому разі доведеться піднімати прожитковий мінімум не до 3200 гривень, а як мінімум в двічі вище до 7000 гривень.