Як поява Бюро економічної безпеки вплине на бізнес-клімат в Україні?

Окрім вимоги від наших міжнародних партнерів, необхідність цього кроку було закладено й в положення Національної економічної стратегії-2030, яку у березні затвердив Уряд. Згідно з документом, створення БЕБ є однією з умов досягнення верховенства права у економічній площині, що стане запорукою як підвищення кредитних рейтингів, так і схильності інвесторів. Неможливо сподіватися на жодні економічні прориви без наведення порядку у правовій системі: забезпечення рівності всіх перед законом та захисту приватної власності. Отже, як вплине реалізація цього пункту НЕС-2030 на бізнес-клімат в країні?

Перешкоди для інвестицій

Згідно з результатами опитування у межах Всесвітнього дослідження економічних злочинів та шахрайства 2020 року, торік майже половина українських компаній постраждали від незаконного привласнення майна, хабарництва і корупції. 26% підприємств за рік зазнали збитки від шахрайства у розмірі від 50 тисяч до 1 мільйона доларів США. Водночас за даними офіційної статистики Офісу Генерального прокурору, у 2019 році було зареєстровано понад 1200 кримінальних проваджень за ухилення від сплати податків. На стадії досудового розслідування у тому ж році закрили 262 кримінальні провадження, а результатами судового розгляду за цими провадженнями стали усього 18 вироків. Також у 2019-му відбулося понад 67 тисяч арештів майнових об’єктів (що, наприклад, у п’ять разів більше, ніж у 2013 році — 12 500 арештів) та 70 тисяч обшуків. А показник розкриття кримінальних правопорушень постійно погіршується: 2014-й — 10,8%, 2016-й — 3,6%, 2017-й — 2,7%, 2018-й — 1,9%, 2019-й — 1,6%.

Навіть на основі цих цифр не складно зробити висновок, що рівень злочинів в економічній сфері в Україні залишається високим, їх розкриваність — недостатньою, а тиск на бізнес — доволі сильним. Й необхідність реформи у сфері розслідування економічних злочинів назріла вже давно. Донині правоохоронна функція у сфері публічних фінансів та економічних інтересів держави була розпорошена між трьома органами — ДФС, СБУ та Національною поліцією. Причому філософія роботи цих правоохоронних органів базувалась переважно на реактивному підході: маємо злочин — розслідуємо його — караємо винних. Подібна механіка збільшувала ймовірність зловживань і корупційних ризиків, а правоохоронна функція була більш точковою, а не скоординованою та спрямованою на системне попередження правопорушень. Загальновідомі “маски-шоу” та інші форми тиску на бізнес прямо впливали на інвестиційну привабливість нашої держави. За даними щорічного опитування іноземних інвесторів, організованого Європейською Бізнес Асоціацією, у 2020 році репресивні дії правоохоронних органів увійшли до ТОП-5 переліку суттєвих перешкод іноземним інвестиціям в Україну. 

Від тиску до аналітики

Більш сучасним та дієвим у розслідуванні економічних злочинів є ризик-орієнтований підхід: скоєнню певних правопорушень можна запобігти - використовуючи грамотний аналіз даних, бути на крок попереду злочинця. Підписаний Президентом Володимиром Зеленським закон передбачає, що однією з ключових функцій БЕБ буде саме аналітична робота - від оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави до складання аналітичних висновків і рекомендацій для державних органів щодо ризиків у сфері економіки. Зокрема, Бюро аналізуватиме бенефіціарів фінансових операцій і визначатиме, чи є порушення закону в обігу коштів тих чи інших бізнес- чи державних структур. Застосування аналітики має підвищити якість визначення схем ухилення від сплати податків, а також більш комплексно запобігати економічним злочинам і загрозам. Передбачається, що професійний аналіз ризиків має допомогти Бюро суттєво зменшити будь-який “силовий” аспект діяльності. Водночас БЕБ матиме  повноваження займатися оперативно-розшуковою діяльністю.

Важливо і те, що обрання директора Бюро буде відбуватися на основі прозорого відкритого конкурсу, а засідання конкурсної комісії транслюватиметься в режимі реального часу. Так само через публічний конкурс будуть обирати й співробітників БЕБ. З метою забезпечення прозорості, при Бюро економічної безпеки буде створена Рада громадського контролю у складі 15 людей, яка також формуватиметься на засадах відкритого та прозорого конкурсу.

Крім того, на рівні закону передбачені гідні зарплати для працівників БЕБ – щонайменше 20 прожиткових мінімумів на місяць, а обмежена законом чисельність – до 4000 осіб – дозволить зосередитись саме на системних порушеннях та стане передумовою для аналітичного дослідження фінансових операцій.

На шляху до комфортного бізнес-клімату

Забезпечення верховенства права – фундамент, без якого неможливо підвищити інвестиційну привабливість країни. Нам вкрай необхідно створювати умови, аби інвестори могли чітко прогнозувати свою діяльність в Україні, мали рівні правила та розуміли, що завтра ніхто зненацька не прийде на їх підприємство конфіскувати усю техніку. Створення БЕБ має допомогти у досягненні цієї мети. Звісно, виклики для якісного запуску Бюро та початку його повноцінної роботи все ще залишаються. Необхідно забезпечити повністю прозорий конкурс на посаду директора та співробітників, аби не допустити потрапляння у БЕБ старих корупційних кадрів. Також наразі в Україні не напрацьована достатня експертиза щодо запровадження ризик-орієнтованого підходу у роботі правоохоронних органів. Але я впевнений, що наші міжнародні партнери будуть активно ділитись власним досвідом. Серед проблем залишається й розмитість підслідності БЕБ, адже наразі можливість розслідувати економічні злочини Нацполіцією та СБУ до кінця не скасовано. Передати всі значні економічні злочини у виключну підслідність БЕБ важливо, для цього необхідно суттєво доопрацювати проєкт №3959-1 до другого читання. Тож подальший процес запуску Бюро потребуватиме додаткових законодавчих змін. Але поява БЕБ як єдиного аналітичного органу з боротьби з економічними злочинами має у найближчій перспективі позитивно вплинути на бізнес-клімат в Україні і допомогти нам підвищити позиції у рейтингу Doing Business.