блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
24.05.2014 14:44

Юридична природа форс-мажору. Форс-мажор в комерційних відносинах

Приватний виконавець

Моя стаття в журналі «Платник Податків» № 06 (54) березень 2014 року


        Актуальність теми форс-мажору в останній час викликана різними соціальними подіями, які певним чином впливають, а в деяких випадках взагалі роблять неможливим здійснення комерційної діяльності.

      На момент написання цієї статті Україною визнано факт окупації території АР Крим. Вже прийнято за основу законопроект № 4473-1 "Про правовий режим та забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованих територіях України". Відповідо до ч. 1 ст. 8 вказаного законопроекту, на тимчасово окупованій території забороняється:
    а) будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), якщо вона підлягає державному регулюванню, зокрема ліцензуванню, отримання дозвільних документів, сертифікації тощо;
    б) ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання;
   в) організація залізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень;
     г) користування державними ресурсами, у тому числі, природними, фінансовими, кредитними;
        д) здійснення грошових переказів;
    е) фінансування діяльності, передбаченої пунктами «а» - «д» цієї частини, або сприяння їй в інший спосіб.
      Крім того, передбачається встановлення кримінальної відповідальності за порушення обмежень (заборон) економічної діяльності на окупованій території України.
      Фактично мова йде про те, що з моменту прийняття відповідного закону на окупованій території тимчасово буде припинено комерційну діяльність. Враховуючи також заборону на організацію сполучень та відповідних розрахунків, будь-яка взаємодія комерційних організацій, які зараз знаходяться в АР Крим з іншими організаціями в України та за її межами виключається.
      Звідки ми можемо отримати ситуацію, що навіть попри бажання компанія, яка знаходиться та території АР Крим, не зможе виконати своїх зобов’язань до моменту зняття відповідних обмежень. У цьому і полягає форс-мажор!

         Юридична природа форс-мажору
        
            В українському законодавстві не визначено де-юре поняття «форс-мажору», але поряд з ним вживається поняття «обставин непереборної сили», яке має чітке законодавче закріплення. В основному, використовуючи одне із цих понять, мають на увазі одне і те саме. Так само можливо сказати і про вживання цього поняття в законодавчих актах. Наприклад, в Податковому кодексі України ці поняття не розділяються, а вживаються як ідентичні.
         Але, є певне бачення, що все ж таки ці поняття мають різний зміст. Так у листі  від 09.09.2001 року № 01-2.2/279 «Зауваження до Господарського кодексу» Вищий господарський суд України виклав свою аргументовану позицію. Вищим господарським судом було зазначено, що в контексті ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України форс-мажорні обставини охоплюють не тільки події суспільного життя (наприклад, ембарго), але і стихійні явища. Проте, на думку суду, така позиція є юридично неправильною. Було зазначено, що категорія непереборної сили втілює в собі лише стихійні природні явища а категорія форс-мажору – тільки виключні події суспільного життя.
         Схожа позиція зустрічається і серед науковців, які так само розділяють ці поняття. Але, також є позиція науковців, які ототожнюють ці поняття.
         На власну думку, за відсутність законодавчого закріплення цих понять, відсутні будь-які підстави розрізняти поняття форс-мажору та обставин непереборної сили.
           З точки зору етимології слово форс-мажор від франц. « force majeure » означає непереборну силу, що є по суті тотожним поняттю «обставини непереборної сили», яке визначено в Цивільному кодексі України. Форс-мажор можна визначити як подію, яка не залежить від волі та/або дій сторін – учасників договору, але призводить до об’єктивної неможливості виконання зобов’язань, в тому числі договірних.
         Особливістю таких обставин є те, що сторона яка зазнала впливу форс-мажору звільняється від відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання своїх зобов’язань.
          Юридична природа форс-мажору лежить саме в площині правових відносин, пов’язаних з цивільно-правовою відповідальністю.
     Частина 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначає що зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
         Частіше зобов’язання виникають з договору, в комерційній діяльності це майже 99 відсотків випадків, але це є випадки в основному по відношенню до інших контрагентів. В сфері комерційної діяльності необхідно також вести мову, наприклад, про зобов’язання зі сплати податків та інших платежів, оскільки правові наслідки їх невиконання є досить суттєвими. Але, податкові зобов’язання регулюються податковим законодавством, способи регулювання якого суттєво відрізняються від цивільного законодавства.
      Цивільним кодексом України визначено, що «цивільні права та обов'язки (зобов’язання) виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки».    
      Підставами виникнення зобов’язань, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
         Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
    Видами цивільно-правової відповідальності є: 1) припинення зобов’язання; 2) зміна умов зобов’язання;  3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
        Стаття 617 Цивільного кодексу України закріплює те, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання. Якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок обставин непереборної сили.
         Натомість, у ч. 2 ст. 218 господарського кодексу України зазначено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
          Таким чином, поняттям форс-мажору охоплюються юридичні факти (обставини), які є підставою для звільнення від правової відповідальності.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні:

1. вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин;
2. мають надзвичайний характер;
3. є невідворотними;
4. унеможливлюють виконання зобов’язань за даних умов здійснення комерційної (господарської) діяльності.
        Здійснивши аналіз чинних правових актів, можна виявити наступні тенденції:
а). форс – мажорні обставини охоплюють явища природи, а також соціальні явища (дії людей);
б). форс-мажорні обставини, як соціальні явища відмежовуються від явищ природи (обставин непереборної сили).
     При цьому в законодавстві відрізняється випадки, коли дія форс-мажорних обставин може мати тимчасовий характер. Наприклад, встановлення ембарго на поставку (ввіз та/або вивіз) певних товарів, яке згодом може бути скасовано.
           Але не всі обставини, які унеможливлюють виконання зобов’язань, можливо віднести до форс-мажору. Є також обставини, які відносяться до комерційного ризику і не можуть вважатися форс-мажором. Так, частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що обставинами непереборної сили не вважаються порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язань товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

        Форс-мажорні обставини в комерційних відносинах
 
      Необхідно зазначити, що форс-мажорні обставини не мають «преюдиціальний» (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні, сторона яка посилається на дію форс-мажорних обставин повинна це довести.
            Іншими словами, сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те що вони є форс-мажорними і що немаловажне, що ці обставини є форс-мажором саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин довести їх надзвичайність та невідворотність.
    Діючим законодавством України чітко не визначено що є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Є тільки загальне визначення і норми спеціального законодавства, які розкривають поняття форс-мажору у різних відносинах, наприклад податкових, митних тощо.
          Також законодавством не встановлено чіткого переліку обставин, які можливо віднести до форс-мажору. Також законодавством не врегульовані інші питання, яки виникають (можуть виникнути) у разі форс-мажору.
       Для сторін комерційного договору така невизначеність тільки завдасть додаткові складнощі у врегулюванні ситуації форс-мажору. Ймовірно, що сторони (одна із сторін) в результаті цього зазнають ще і додаткових збитків.
       Вихід з цієї ситуації є лише один – більш чітке врегулювання цих питань в договорі. Юридичним підґрунтям цього є закріплений принцип свободи договору.
        У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
       На практиці досить часто сторони в договорах не приділяють належної уваги врегулюванню взаємних прав та обов’язків щодо ситуацій форс-мажору, а обмежуються лише загальними фразами.
            Враховуючи те, що відносини між сторонами за договором мають не абстрактний, а цілком конкретний характер, то і норми договору, в тому числі з форс-мажору, повинні мати суто конкретний характер. Так сторони в договорі можуть передбачити конкретні заходи (дії), які зобов’язана вжити сторона, яка зазнала впливу форс-мажору, передбачити заходи щодо уникнення негативних наслідків дії форс-мажору тощо. В протилежному випадку у сторін виникає можливість тлумачити такі «загальні норми» договору на свою користь.
          Крім того, прописуючи в договорі можливі ситуації форс-мажору для предмета договору, сторони можуть значно знизити ризик можливого форс-мажору, в тому числі за допомогою страхування.
Так прописуючи в договорі ті чи інші обставини форс-мажору важливо з самого початку зрозуміти реальність (вірогідність) їх виникнення в рамках конкретного договору, який укладається між комерційними організаціями.

     Умовно можливо розділити форс-мажорні обставини на три групи:

            1)   природні явища – це виняткові погодні умови та стихійні лиха (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту);
           Мають об’єктивний характер. Наприклад, доцільно передбачити в договорі на автомобільні перевезення виникнення форс-мажорних обставин, які об’єктивно обмежують автомобільний рух (у зимовий період це нагромадження снігу) та відповідні дії сторін у разі виникнення таких обставин.
           2)   обставини соціального (публічного) характеру (страйк, локаут, дія суспільного ворогу, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, масові заворушення, громадська, демонстрація, протиправні дії третіх осіб тощо);
           Необхідна реальна оцінка тих чи інших соціальних подій з точки зору їх потенційної загрози виконання сторонами зобов’язань за комерційним договором.
            Наприклад, не всі страйки та/або масові заворушення, демонстрації тощо можливо віднести до форс-мажору по конкретному договору. Також, доцільним є уникнення ситуації, коли так званий «форс-мажор» є прямим наслідком дії (правомірної, а частіше неправомірної) однієї із сторін комерційного договору.
          3)    дії влади (введення ембарго, заборони, квоти тощо).
      При укладенні договору сторони можуть реально оцінювати потенційні загрози прийняття того чи іншого нормативного акту, що зробить неможливим виконання зобов’язань за договором.
         Також, необхідно розрізняти випадки, коли заборона є наслідком протиправних дій сторони (порушення умов проведення комерційної діяльності). В такому випадку, вказані обставини не будуть вважатися форс-мажором.
          Те що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин повинно бути посвідчено відповідним компетентним органом.
        В України наявність форс-мажорних обставин посвідчується Торгово-промисловою палатою України, у відповідності до ст. 14 ЗУ «Про торгово-промислові палати України» № 671/97-ВР від 02 грудня 1997 року.
       В основному посвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промисловою палатою України відбувається у відносинах з присутністю іноземного елементу. Але, на практиці досить часто сторони звертаються до Торгово-промислової палати України при посвідчення форс-мажорних обставин також у інших випадках.
     Також на практиці посвідчення форс-мажорних обставин здійснювалось і регіональними відділеннями Торгово-промислової палати України. Але, судами при розгляді спорів в основному такі документи не приймаються до уваги, оскільки регіональні відділення Торгово-промислової палати України повноваженнями щодо посвідчення форс-мажорних обставин не наділені.
            На необхідність доведення обставин форс-мажору також вказується в Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року. В статті 79 зазначеної Конвенції більше детально визначено порядок дій сторін щодо звільнення від відповідальності у випадку виникнення форс-мажору.
         Так, форс-мажором вважається перешкода у виконанні стороною своїх зобов’язань, яка знаходиться поза контролем сторони, її виникнення не могло бути передбачено стороною під час укладення договору та сторона не має можливості уникнути чи подолати відповідну перешкоду або її наслідки.
            Крім того, на сторону покладено обов’язок повідомити у розумний строк іншу сторону про настання форс-мажору. Сторона, яка зазнала впливу форс-мажору несе відповідальність за своєчасне повідомлення про це іншої сторони (відшкодування збитків викликаних несвоєчасним повідомленням про настання обставин форс-мажору).
       Також, визначено, що звільнення від відповідальності внаслідок форс-мажору також застосовується на випадки, коли сторона не може виконати свої зобов’язання внаслідок форс-мажору третьої особи. Це випадки коли невиконання стороною свого зобов'язання викликане невиконанням третьою особою, залученою нею для виконання всього чи частини договору. Тобто діє правило: «Форс-мажор мого контрагента – це також і мій форс-мажор».
      Де що по іншому це питання врегульовано в Цивільному та Господарському кодексах України. Як вказувалось вище, за загальним правилом, невиконання зобов’язань контрагентами відноситься до комерційного ризику, незалежно від причин такого невиконання. Проте, при виникненні подібних ситуацій раджу все ж таки оформлювати це як форс-мажор, а потім вже шукати вихід із цієї ситуації.
 
          Форс-мажор у податкових відносинах


          Податковим кодексом України форс-мажор розглядається як підстава звільнення від відповідальності за порушення податкового законодавства та/або підстава звільнення від податкових зобов’язань.
     Так, підпунктом г) пункту 14.1.11. статі 14 Податкового кодексу України,  безнадійною заборгованістю визнається, зокрема, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.
      У відповідності з пунктом 101.2. статті 101 Податкового кодексу України, вважається безнадійний податковим боргом, який підлягає списанню, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
         Наприклад, не виникають податкові зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару, якщо його втрата викликана, зокрема, форс-мажорними обставинами (п. 216.3. статті 216 Податкового кодексу України).
     Пунктом 159.3.5. статті 159 визначено порядок підтвердження форс-мажору. Так, вважається підтвердженням форс-мажорних обставин наступне:
1) підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;
2) підтвердження уповноважених органів іншої держави, легалізованих консульськими установами України, у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;
3) рішення Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженого Верховною Радою України, або рішення Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішення щодо визнання окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які потягли за собою втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п'ять календарних років.
          Є також судова практика щодо оскарження податкових рішень про донарахування податкових зобов’язань та/або застосування штрафних (фінансових)  санкцій. Підставами для скасування судами відповідних податкових рішень є саме форс-мажорні обставини.
         В якості приклада хочу навести Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01 квітня 2010 року по справі № 2а-33/10/2770, яка було залишена в сили апеляційною та касаційною інстанціями.
            Відповідно до зазначеного судового рішення скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до платника податків. Так, рішенням податкової інспекції було застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення норм Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
        Підприємство, оскаржуючи відповідне податкове рішення, посилалось на те, що порушення строків повернення валютної виручки було викликано саме форс-мажорними обставинами. Саме наявність форс-мажорних обставин стало підставою скасування судом відповідного податкового рішення.


Залишити коментар


Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Контакты

E-mail: blog@liga.net