Бенефіціарний власник доходу при виплаті позики нерезиденту

Досліджується один з судово-правових висновків кваліфікації нерезидента, як бенефіціарного (фактичного) власника доходу у цілях застосування пониженої ставки податку.

Очевидно, що застосування поняття бенефіціарного (фактичного) власника доходу, яке відображене зокрема у ст. 103 ПК України, залишає широкий простір для різних податково-правових інтерпретацій та тлумачень.   

Саме поняття бенефіціарного (фактичного) власника доходу, є економіко – правовою категорією, кваліфікація якої тією чи іншою мірою в кожному самостійному випадку, залежить від змісту фінансово-економічних та господарко-правових особливостей договірних взаємовідносин вітчизняного суб’єкта господарювання з його іноземним бізнес-партнером.   

На думку автора, в даному контексті, слід звернути увагу на зміст ухвали ВАС України від 14.06.2016 № К/800/4580/16 у справі № 804/4659/15 (рішення у ЄДРСР за № 58510203) у якій суд касаційної інстанції відобразив один з критеріїв податково-правової кваліфікації статусу бенефіціарного власника доходу, при застосуванні резидентом України пониженої ставки податку.  

За матеріалами вказаної справи «суд встановив, що укладений між вітчизняним підприємством та BARCLAYS BANK PLC строковий кредитний договір на суму 550000000,00 доларів США є договором про наданнясиндикованого кредиту, а тому у позичальника виникають відносини з одним банком - організатором кредиту, який виступаючи в ролі агента операції, акумулює кошти банків - членів синдикату і передає їх позичальнику. Аналогічним чином він розподіляє процентні виплати й основну суму до повернення. З таких підстав Барклейз банк Пі-Ел-Сі (BARCLAYS BANK PLC) не є бенефіціарним власником отриманих відсотків за кредитним договором, а виступає в якості агента інших сторін фінансування».

До такого висновку суд касаційної інстанції дійшов у результаті дослідження тих фактів, що по матеріально-правовій суті даного кредитного договору, для його надання резиденту України, нерезидентом було залучено 28 кредиторів, серед числа яких 26 комерційних банків, а також 2 інвестиційні фонди, які фактично володіли 91,8 % та 8,2 % загальної суми наданого кредиту.

Отже, за таких обставин формування та надання кредитних коштів, наведений банк виконував лише функцію організатора кредиту, тобто агента, який акумулювавши грошові ресурси 26 комерційних банків та 2 інвестиційних фондів (тобто учасників синдикованого кредиту) надав їх позичальнику з України, водночас при виплаті резидентом України основної суми до повернення та відсотків за таким кредитом, банк виконує такі ж організаційно-агентські функції, тобто перераховує на користь 26 комерційних банків та 2 інвестиційних фондів основні суми до повернення та відсотки, пропорційно до розміру їх внесків при формуванні основної суми кредиту при його наданні резиденту України, у зв’язку з чим ВАС України дійшов висновку, що кредитор не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу в розумінні підпункту 103.3 статті 103 ПК України.

Довідково зауважимо, що «синдикований кредит» ( syndicated loan ) – кредит, що надається одному позичальнику кількома кредиторами (синдикатом кредиторів), зазвичай, у межах однієї кредитної угоди з розподілом часток кредиту між учасниками синдикату, в наслідок чого сума кредиту та ризики розподіляються між банками-учасниками.                   

Отже, з метою застосування пониженої ставки оподаткування при виплаті доходу на користь нерезидента джерелом походження з України, застосовуючи положення статті 103 ПК України, пропонується враховувати наступну інформацію,  наявність якої може призвести до висновку фіскального органу щодо номінального статусу (а не фактичного) отримувача доходу, а саме:

-  у нерезидента, як отримувача, існує зобов’язання безумовного перерахування отриманого доходу іншому нерезиденту, в тому числі переказ цих коштів у день отримання чи інший короткий проміжок часу;

-   надання нерезидентом кредиту, позики українському платнику виключно за рахунок позичкових коштів (крім незначних запозичень, що пояснюється потребою у покритті тимчасових касових розривів по ліквідності);

-    виплата доходів здійснюється нерезиденту, який діє чи може діяти щодо цих коштів у якості агента, посередника. Тобто наявність будь-якої інформації, що вказує на проміжний, транзитний характер доходу нерезидента джерелом з України.