Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
20.10.2017 10:27

Підсудність спору при не виконанні тендерного договору: КАС чи ГПК ?

Адвокат, кандидат юридичних наук, АБ "Раков і партнери", м. Київ, м. Луцьк.

Кожному суб’єкту господарювання, який хоча б одного разу здійснював поставку товарів, робіт чи послуг на адресу замовника з бюджетного сектору економіки у межах Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, відомо про випадки неповного

Кожномусуб’єкту господарювання, який хоча б одного разу здійснював поставку товарів,робіт чи послуг на адресу замовника з бюджетного сектору економіки у межах ЗаконуУкраїни «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015922- VIII , відомо про випадки неповного, несвоєчасного або жвзагалі неперерахування оплати таким суб’єктом владних повноважень вартостітоварів згідно умов тендерного договору на користь постачальника.

     Очевидно, що постачальник відразу поспіхом звертається довідповідного господарського суду з позовом про стягнення заборгованості зрахунків замовника. Проте чи надає це підприємству бажаний результат –отримання повної оплати, окрім заблокованих державним виконавцем казначейськихрахунків відповідного замовника.

Так, навладно-управлінську природу та зміст дій розпорядника бюджетних коштівспрямованих на здійснення фінансових розрахунків суб’єкта владних повноважень зприватними постачальниками товарів, робіт чи послуг у межах виконання умовтендерного договору й відповідно певної бюджетної програми, вказав ВерховнийСуд України у постанові від 23.06.2015 у справі № 803/963/14 (№ 21-919а15, рішення у ЄДРСР за № 46449614)зазначивши, що оскільки дії одного з управлінь районної державноїадміністрації, як головного розпорядника коштів місцевого бюджету, спрямованіна здійснення розрахунків з постачальниками послуг за своїм змістом спрямованіна виконання функцій суб’єкта владних повноважень, тобто є такими, що не виникаютьз диспозитивних договірних відносин. А відтак такі дії, й відповідніповноваження (спрямовані на розрахунок з постачальниками) за своїм правовимзмістом є виконавчими і розпорядчими, що підтверджує їх владну природу, аджерішення щодо здійснення грошового розрахунку з постачальниками міститьбезпосередній владний характер позаяк приймається лише у межах відповіднихвладно-управлінських повноважень та на виконання певної бюджетної програми, щосаме по собі виключає кваліфікацію таких дій як ті, що виникли з договірних(диспозитивних) відносин.

Отже,діяльність розпорядника бюджетних коштів у відносинах, щодо фінансовихрозрахунків з постачальниками (тобто переможцями оголошеного тендеру у межахдержавних закупівель, які згодом виступають отримувачами бюджетних коштів) єздійсненням владних управлінських функцій в розумінні статті 2 КАС України.

Необхіднотакож брати до уваги постанову Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі№ 760/11577/15-ц (№ 6-1329цс16, рішення у ЄДРСР за № 67858214) суть якої полягає у наступному.

Згідно зпунктом 1.8 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті ворганах Державної казначейської служби України, затвердженого наказомМіністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758 органи Казначействаздійснюють розрахунково-касове обслуговування клієнтів відповідно до умов договорів між органами Казначейства та клієнтами,тобто розпорядником бюджетних коштів, яким у нашому випадку є замовник потендерному договору.  

Одразузвертаємо увагу читача, на постанову Верховного Суду України від 02.12.2015 усправі № 826/6059/13-а (№ 21-3920а15, рішення у ЄДРСРза № 54163639) деакцентовано увагу на зміст пункту 22.4 статті 22 Закону України «Проплатіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-ІІІ (далі - Закон № 2346 ) визначено, що підчас використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платниказ дати надходження розрахункового документа на виконання до банкуплатника. Банки мають забезпечуватифіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

А тому, орган казначейства виконуючи розрахунково-касову функцію банкувідповідного розпорядника бюджетних коштів, тобто замовника по тендерномудоговору, будучи учасником системи електронних платежів Національного банкуУкраїни, і враховуючи положення статті 19 Конституції України зобов’язанийдотримуватися положень Закону № 2346.

Так, відповідно до змісту пункту 8.1, 8.4 статті8 Закону 2346 банк зобов’язаний виконати доручення клієнта,що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційногочасу банку, в день його надходження. Міжбанківський переказ виконується в строкдо трьох операційних днів.

За приписами пункту 2.19 Інструкції пробезготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженоїпостановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 розрахункові документи, щонадійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їхнадходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банквиконує наступного операційного дня.            

Таким чином,на думку автора, суб’єкту господарювання ініціюючи судовий процес спрямованийна фактичне отримання підприємством повної вартості поставлених товарів потендерному договору, в адміністративному позові необхідно залучатиспіввідповідачем відповідний орган Казначейства з формулюванням позовних вимогпро стягнення матеріальної шкоди (в результаті протиправної бездіяльності знеперерахування коштів) або зобов’язання вчинити певні дії, а саме перерахуватикошти з бюджетного рахунку розпорядника (замовника по тендерному договору) накористь підприємства, проте найбільш гарантованим та позитивним для суб’єктагосподарювання слід розглядати позовну вимогу про стягнення матеріальної шкоди. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net