"Кредитні канікули" та 100% захист вкладів. Як війна вплинула на банківську систему?
Наша країна за місяць війни має загальні втрати приблизно $500 млрд, а українська економіка скоротилася на 35%.
Наша країна за місяць війни має загальні втрати приблизно $500 млрд, а українська економіка скоротилася на 35%. Проте, фінансова система України продовжує працювати. Навіть у таких складних умовах банки демонструють ефективність та стабільність.
Важливо розуміти, що продовження функціонування банківської системи в умовах агресії росії є значним успіхом для України. Через медіа бум з приводу можливого нападу Росії багато вкладників почали забирати гроші з банків ще в січні. Відтік фінансів негативно вплинув на ліквідність банків. Але 24 лютого ситуація дещо змінилася. Гривневі вклади зросли на 16%. Такий високий рівень довіри до банківської системи України можна пояснити ненадійністю фіатних грошей. Оскільки гроші на рахунках захищені краще за готівку, а онлайн-платежі продовжують працюють як і в мирний час. Також регулятор – Національний банк України – проводить ефективну антикризову діяльність. Він організовує злагоджену роботу банків в такий спосіб, що вони своєчасно виконували свої зобов’язання.
І все ж таки чому банківська система продовжує працювати, і яких заходів вжив НБУ? По-перше, у спокійних регіонах заходу та центру України функціонують 90% відділень банків офлайн. А у разі неможливості продовження звичної роботи – банки проводять онлайн-платежі, які завоювали підтримку ще за часів пандемії. По-друге, банки встановили "кредитні канікули" для клієнтів, які не можуть виплатити гроші за зобов'язаннями вчасно. Деякі банки продовжили "канікули" до 1 червня. До того ж під час воєнного стану заборонені штрафні санкції за невиконання умов кредитного договору.
І третій фактор – банки залишаються ліквідними. З початком війни стало ясно, що величезний потік грошей може залишити рахунки через панічні настрої населення. НБУ ухвалив рішення встановити обмеження на щоденне зняття коштів у розмірі 100 тис. грн та призупинив зняття грошей з валютних рахунків. Щоправда, зараз останню заборону усунули, до зняття доступні суми до 30 тис. грн. Усі ці кроки сприяли безперебійній роботі банківської системи.
Звісно, існує ризик зниження ліквідності. Багато підприємств припинили свою роботу, але продовжують виплачувати зарплату працівникам. Внаслідок цього банк втрачає частину грошей бізнесу. Для вирішення проблеми банки можуть використати такий інструмент рефінансування, як “овернайт”. Він дасть можливість банківській системі отримати фінансування за допомогою застави високоліквідних активів, таких як державні цінні папери. Також за умов війни банки можуть отримати беззаставні (бланкові) кредити терміном до року з правом пролонгування ще на рік. Крім нового інструменту, НБУ одночасно застосував стандартне рефінансування терміном до 30 днів.
На законодавчому рівні незабаром очікується ухвалення закону про 100% захист вкладів. Разом з підвищенням відсотків на депозити закон повинен допомогти повернути частину фінансового потоку в банки, тим самим підвищивши їх ліквідність.
Серед інших способів підтримки клієнтів та самої банківської системи – продовження терміну дії платіжних карток, які потрібно було змінити у лютому-березні 2022 року. Деякі банки підтримують фінансову систему України інвестиціями.
Таким чином, банківська система України продовжує працювати вже 5-й тиждень війни. Так, капітали банків знизилися, але це є закономірним наслідком фінансових втрат – скорочення доходу бізнесу, кредитування. Але національний регулятор робить усе можливе для продовження функціонування банків. Банки, своєю чергою, дотримуються гнучкої політики щодо клієнтів. З огляду на всі ці фактори фінансові позиції України залишаються надійними. Банківська система готується до відновлення своєї попередньої діяльності після закінчення війни.
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 138956
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21029
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9131
-
За вітраж Тіффані троє учасників торгів змагалися 6 хвилин – його продали за $12,48 млн: фото
Життя 8691
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7580