"Кредитні канікули" та 100% захист вкладів. Як війна вплинула на банківську систему?
Наша країна за місяць війни має загальні втрати приблизно $500 млрд, а українська економіка скоротилася на 35%.
Наша країна за місяць війни має загальні втрати приблизно $500 млрд, а українська економіка скоротилася на 35%. Проте, фінансова система України продовжує працювати. Навіть у таких складних умовах банки демонструють ефективність та стабільність.
Важливо розуміти, що продовження функціонування банківської системи в умовах агресії росії є значним успіхом для України. Через медіа бум з приводу можливого нападу Росії багато вкладників почали забирати гроші з банків ще в січні. Відтік фінансів негативно вплинув на ліквідність банків. Але 24 лютого ситуація дещо змінилася. Гривневі вклади зросли на 16%. Такий високий рівень довіри до банківської системи України можна пояснити ненадійністю фіатних грошей. Оскільки гроші на рахунках захищені краще за готівку, а онлайн-платежі продовжують працюють як і в мирний час. Також регулятор – Національний банк України – проводить ефективну антикризову діяльність. Він організовує злагоджену роботу банків в такий спосіб, що вони своєчасно виконували свої зобов’язання.
І все ж таки чому банківська система продовжує працювати, і яких заходів вжив НБУ? По-перше, у спокійних регіонах заходу та центру України функціонують 90% відділень банків офлайн. А у разі неможливості продовження звичної роботи – банки проводять онлайн-платежі, які завоювали підтримку ще за часів пандемії. По-друге, банки встановили "кредитні канікули" для клієнтів, які не можуть виплатити гроші за зобов'язаннями вчасно. Деякі банки продовжили "канікули" до 1 червня. До того ж під час воєнного стану заборонені штрафні санкції за невиконання умов кредитного договору.
І третій фактор – банки залишаються ліквідними. З початком війни стало ясно, що величезний потік грошей може залишити рахунки через панічні настрої населення. НБУ ухвалив рішення встановити обмеження на щоденне зняття коштів у розмірі 100 тис. грн та призупинив зняття грошей з валютних рахунків. Щоправда, зараз останню заборону усунули, до зняття доступні суми до 30 тис. грн. Усі ці кроки сприяли безперебійній роботі банківської системи.
Звісно, існує ризик зниження ліквідності. Багато підприємств припинили свою роботу, але продовжують виплачувати зарплату працівникам. Внаслідок цього банк втрачає частину грошей бізнесу. Для вирішення проблеми банки можуть використати такий інструмент рефінансування, як “овернайт”. Він дасть можливість банківській системі отримати фінансування за допомогою застави високоліквідних активів, таких як державні цінні папери. Також за умов війни банки можуть отримати беззаставні (бланкові) кредити терміном до року з правом пролонгування ще на рік. Крім нового інструменту, НБУ одночасно застосував стандартне рефінансування терміном до 30 днів.
На законодавчому рівні незабаром очікується ухвалення закону про 100% захист вкладів. Разом з підвищенням відсотків на депозити закон повинен допомогти повернути частину фінансового потоку в банки, тим самим підвищивши їх ліквідність.
Серед інших способів підтримки клієнтів та самої банківської системи – продовження терміну дії платіжних карток, які потрібно було змінити у лютому-березні 2022 року. Деякі банки підтримують фінансову систему України інвестиціями.
Таким чином, банківська система України продовжує працювати вже 5-й тиждень війни. Так, капітали банків знизилися, але це є закономірним наслідком фінансових втрат – скорочення доходу бізнесу, кредитування. Але національний регулятор робить усе можливе для продовження функціонування банків. Банки, своєю чергою, дотримуються гнучкої політики щодо клієнтів. З огляду на всі ці фактори фінансові позиції України залишаються надійними. Банківська система готується до відновлення своєї попередньої діяльності після закінчення війни.
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз вчора о 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра вчора о 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич вчора о 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер вчора о 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв вчора о 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін вчора о 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 21.05.2025 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
-
У чому була головна помилка Портнова
Думка 22546
-
Ексочільник Пенсійного фонду у Хмельницькій області приховав $500 000 у банку Австрії – НАЗК
Фінанси 17672
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 16061
-
Хмельницький пивзавод змінює власника: покупець отримав дозвіл АМКУ
Бізнес 6623
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 4107