Польща як країна для розширення бізнесу: що треба знати українським підприємцям
Як підкорити клієнта-іноземця та чи вигідно вести власну справу в сусідній країні? Спробуємо розібратися.
Протягом 2022 року вихідці з України відкрили в Польщі близько 10 000 бізнесів. Причина проста — через велику війну багато підприємців змушені релокувати свої компанії за кордон або ж масштабуватися і виходити на міжнародні ринки. Як підкорити клієнта-іноземця та чи вигідно вести власну справу в сусідній країні? Спробуємо розібратися.
Вплив великої війни на бізнес-ситуацію в Польщі
Однією з перших країн Європи, яка швидко відчула на собі наслідки великої російсько-української війни, була саме Польща. Через закриття кордонів почало не вистачати спеціалістів-чоловіків, стрімко зросли ціни на паливо та газ — усе це й досі негативно впливає на економічну стабільність країни та конкурентну спроможність бізнесу. Уряд намагається оперативно вирішити ситуацію та підвищує мінімальну заробітну плату, а разом з нею й податки. Сукупність таких чинників змушує підприємців переглядати свої фінансові плани й часом навіть закривати малі та середні компанії. Та навіть такі проблеми не стають на заваді українцям, які хочуть дати своїй справі другий шанс. Лише у вересні 2022 року 8% нових бізнесів у Польщі започаткували саме наші люди.
Переваги та недоліки ведення бізнесу в Польщі
Ведення господарської діяльності в Польщі починається з подання заяви до Центрального обліку та інформації про господарську діяльність (CEIDG) або реєстру підприємців Державного судового реєстру (KRS).
Польське законодавство передбачає такі форми ведення власної справи:
● індивідуальна господарська діяльність (самозайнята особа);
● просте товариство;
● повне товариство;
● командитне товариство (товариство на вірі);
● командитно-акціонерне товариство;
● партнерське товариство;
● товариство з обмеженою відповідальністю;
● акціонерне товариство.
Найпопулярнішими, як правило, є індивідуальна господарська діяльність (відповідник ФОП в Україні) та товариство з обмеженою відповідальністю.
Чималу роль на польському бізнес-ринку відіграють податки. Їх мають сплачувати всі без винятку і тільки на рівних умовах. Так, сума обов’язкового платежу складає 17% для доходів до 120 тис. злотих на рік і 32% для доходів понад 120 тис. злотих на рік.
Ще один податок, з яким підприємець може зіштовхнутися в Польщі, лінійний. Ставка завжди одна — 19% від отриманого доходу. Це зручний формат для тих, хто має високі доходи — від 85 528 злотих на рік.
Також є спрощена система оподаткування, коли збір нараховується за фіксованим відсотком і застосовується лише у випадках, якщо дохід за попередній рік не перевищував 250 тис. євро. Але тут є одне «але» — для кожного виду діяльності передбачена своя ставка — від 2% до 20%.
Окрім цього, кожен підприємець повинен сплачувати VAT (НДС) і ZUS (медичне страхування). Зауважу, що загалом правова система працює добре, розібратися в ній нескладно. Також, на відміну від інших європейських країн, у Польщі відносно швидко відкривають банківський рахунок і для фізичної особи, і для фірми.
У поляків висока купівельна спроможність, тож ведення бізнесу цілком може виявитися прибутковою справою. Водночас влада не дуже любить дрібних підприємців, а тому усіляко старається «придушити» їхні старання податками. Так, якщо роботодавець платить працівнику своєї компанії 5000 злотих, то мусить віддати ще 4500 злотих у казну та державну страхову компанію. Таким чином один співробітник обходиться власнику бізнесу в 9500 злотих.
Різниця менталітетів або як сподобатися польському споживачу
Усім, хто у 2023 році планує відкривати власну справу в Польщі, я раджу спершу ретельно вивчити ринок та вподобання поляків. Це дуже консервативний народ, який складно сприймає різкі зміни в житті й не любить експериментувати. Наприклад, вони не бачать сенсу в кальянних й натомість ходять у класичні бари, а ще відвідують бані та сауни не задля розваги, а для оздоровлення організму.
Щоб мати успіх та не виходити в нуль, адаптуйте свій бізнес під потреби й смаки аудиторії або ж вибудуйте чітку стратегію її залучення. Одразу попереджаю, на це може знадобитися час. Так, кілька років тому разом із партнерами я відкрив ресторан американської кухні та витратив півтора року на те, аби привчити поляків до нашого меню.
Ще один лайфхак: аби не прогоріти, орієнтуйтеся на бізнеси, які не потребують великих фінансових вкладень, швидко окупаються та завжди будуть потрібні людям. Ось кілька варіантів:
● точки швидкого харчування;
● приватні дитсадки та дошкільні центри розвитку;
● мовні курси для школярів та підлітків;
● оренда нерухомості;
● послуги для домашніх тварин.
5 порад для тих, хто хоче вдало вийти на польський ринок
1. Пам’ятайте про крилатий вислів «Тихіше їдеш, далі будеш». Якщо в Україні ми звикли діяти тут і зараз та постійно бути в русі, то в Польщі краще діяти за планом і не ризикувати. Розвивайте власну справу «малими ложечками» та не робіть поспішних висновків.
2. З’ясуйте, чи точно полякам «зайде» ваша ідея. Ґрунтовне дослідження ринку допоможе зрозуміти, чи приживеться бізнес в новій країні та чи матиме попит серед потенційних клієнтів.
3. Вирішіть, що відрізнятиме вас від конкурентів. Таким чином ви створите унікальний продукт і знатимете, для кого, коли і як його просувати.
4. Перед стартом гри вивчіть її правила. Щоб почувати себе впевненіше, дізнайтеся якомога більше про обрану нішу, ставки оподаткування та основні тенденції у сфері. Це врятує вас від провальних рішень і невдалих стратегій.
5. Знайдіть фінансового радника та бухгалтера, які допоможуть вам розібратися з податками, кредитами, лізингом та зможуть розрахувати бюджет.
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай вчора о 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда вчора о 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна вчора о 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв вчора о 11:58
- Ти не зобов’язаний знати все, але зобов’язаний знати, де знайти потрібну інформацію Дмитро Зенкін вчора о 10:14
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям Віталій Соловей 27.03.2025 22:24
- Чому корпоративна форма – це не про одяг, а про людей: новий підхід до HR у медицині Павло Астахов 27.03.2025 19:05
- Як підготуватися до співпраці з дизайнером: 5 кроків до успішного ресторану Алеся Карнаухова 27.03.2025 12:54
- Поточні проблеми тайм-менеджменту власників малого та середнього бізнесу в Україні Катерина Мілютенко 27.03.2025 12:45
- Договір між батьками стосовно дитини: філософія та роздуми Світлана Приймак 27.03.2025 09:55
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії Олег Короташ 27.03.2025 07:22
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз 26.03.2025 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв 26.03.2025 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір 26.03.2025 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна 26.03.2025 10:57
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 867
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 201
- Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"? 146
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 125
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 113
-
FT: Власник АрселорМіттал Кривий Ріг емігрує з Британії через податки
Фінанси 25717
-
Путін зірвав переговори: що далі
Думка 8513
-
Торгові війни Трампа: які країни найбільше постраждають від мит США — інфографіка
Інфографіка 8293
-
Чому премії за влучні ураження ворожої техніки демотивують військовослужбовців
Думка 7583
-
Чому завод "Росава" поділили на дві частини і не можуть продати
Бізнес 2784