Вибори за формулою Штайнмаєра неможливі!

Формула Штайнмаєра, яку так активно обговорюють останнім часом, окрім сильного політичного змісту, несе в собі багато юридичної роботи для Верховної Ради.

Важливим елементом формули є проведення чесних та прозорих виборів на окупованих територіях, у відповідності до норм українського та міжнародного права.

На моїй пам'яті, вибори в Луганській і Донецькій областях жодного разу не проходили у повній відповідності до закону. Пам'ятаєте 110-ти відсоткові явки на виборах 2004 року? А я ще пам'ятаю закриття, мінування дільниць, підкупи і вкидання, каруселі і підробки. Я бачив це там на кожних виборах. Місцеві особливості виборів можна вписувати до хрестоматії по фальсифікаціях та маніпуляціях.

Але зараз до цих "стандартних" проблем додається ще одна. Вибори на окупованих територіях фактично не можуть відбутися за чинним Законом "Про місцеві вибори".

І на цьому шляху багато перешкод, які можуть поставити під сумнів легітимність виборів.

Перше - реєстри. 

Реєстр виборців - основа для фальсифікацій і підкупу. Ми під час Президентських виборів 2019 року провели запеклий бій з ЦВК та розпорядником реєстру виборців з метою знищення так званих "мертвих душ". Якщо хто не знає, політтехнологи так називають осіб, які фактично померли, але все ще стоять на обліку в реєстрі, як живі, і такі, що можуть голосувати. Це - найлегший спосіб підготувати масштабні фальшування. Проте використовувати таку технологію може лише той, хто має вплив на розпорядників реєстру. Завдяки роботі нашої команди, реєстр "схуд" на понад 5 мільйонів "виборців". 

Проте на непідконтрольних територіях такі реєстри, якщо і ведуться, викликають багато сумнівів. Зокрема, проблема в тому, що центральна влада не має можливості контролю за веденням цих реєстрів. Вся важлива для чесного вибору інформація, зараз знаходиться в руках проросійських бойовиків. Для проведення прозорих виборів необхідно провести перепис населення і аудит реєстрів. Сумніваюсь, що це можливо за чинних обставин.

Друге - громадянство і паспорти.

Нам відомі непоодинокі випадки, коли українців на окупованих територіях змушували здавати або знищувати паспорти в обмін на російські. Відповідно до чинного закону голосувати можуть тільки громадяни України, а головним документом, що посвідчує громадянство і надає право голосу, є паспорт. У разі, якщо мешканцям Донецької та Луганської областей нададуть право голосувати не залежно від громадянства - це буде грубим порушенням українських норм законодавства та європейських принципів. Якщо не дадуть проголосувати тим, хто був вимушений позбутись українського паспорта, - це значно вплине на легітимність результатів з точки зору теорії права. Можливим виходом з ситуації могла би стати масована "репаспортизація" населення територій. Але ж, це може знову похитнути політичну гойдалку, яка так важко досягла стану рівноваги.

Третє - процедурні питання проведення виборів. Тут дуже багато питань.

Висувати кандидатів, подавати членів комісій, спостерігачів, мають осередки політичних партій. Чи існує зараз хоч один реально діючий осередок проукраїнських партій на окупованих територіях? І хто буде вести реєстр зареєстрованих осередків? Як і де зараз зареєстровані осередки партій, які ведуть реальну діяльність там? Які нотаріуси і органи юстиції будуть посвідчувати необхідні документи? Як бути з тими партіями, центральний керівний орган яких знаходиться в Москві?

Дуже багато запитань, які для мене залишаються без відповіді. Або відповідь на які, мене не влаштовує, як правника.

Стає зрозумілим, що вибори за формулою Штайнмаєра неможливо провести прозоро, чесно та у повній відповідності до закону. Знаю, що вже зараз у Раді йде активна робота з підготовки змін до законів, які регулюють вибори. Політична доцільність може поставити законодавця на дуже слизьку стежку. І чи приведе вона до відповідей на запитання? І чи будуть вони юридичними, в хрестоматійному розумінні слова? Побачимо. Не перемикаємось.