Житло. Як війна вплинула на житловий фонд України та що тепер з цим робити
Уряд країни, попри продовження військових дій, вже готується до вирішення проблеми зруйнованого житла після завершення війни.
З початку війни в Україні станом на 8 квітня згідно інформації від Міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова:
- зруйновано повністю понад 14 000 житлових та в тому числі 800 багатоквартирних будинків;
- зруйновано частково, пошкоджено понад 72 000 житлових та в тому числі 3200 житлових будинків.
В додатку Дія станом на 11 квітня подано понад 66 000 заявок на компенсацію пошкодженого або зруйнованого житла (зі слів Михайла Федорова, Міністра цифрової трансформації України).
На жаль, війна триває та ситуація наразі лише погіршується.
Уряд країни, попри продовження військових дій, вже готується до вирішення проблеми зруйнованого житла після завершення війни. Що є дуже правильним кроком. Усі представники сфери будівництва мають сьогодні консолідуватись та підтримати зусилля уряду направлені на швидке відновлення житлового фонду.
Урядом вже спрощено процедуру імпорту будівельної продукції, мінімізовано митні платежі, що дозволить завозити усі необхідні матеріали швидше, дешевше, зводити об’єкти оперативніше, анонсовано ряд кроків направлених на спрощення процедури будівництва капітальних споруд для тимчасового проживання осіб, які втратили житло.
Було виділено перший 1 мільярд гривень на ліквідацію наслідків воєнних дій у звільнених областях.
Ні для кого не буде здивуванням, що вже понесені втрати житлового фонду потребуватимуть сотні мільярдів доларів США. І це окрім інфраструктури, доріг та об’єктів господарювання. Вражаюча сума збитків України від російської агресії наведена Прем’єр-міністром Шмигалем в 1 трильйон доларів з кожним днем здається все більш реалістичною.
Ряд країн вже виказали готовність допомагати у відбудові України та анонсували підтримку значними сумами коштів.
Також є багато думок щодо того де брати кошти на цю відбудову. Звісно, найбільш логічним джерелом такого фінансування мають бути репарації від агресора, від конфіскованого майна з усього світу. Далі від допомоги інших країн, міжнародних організацій. Зрозуміло, що усі ці процеси, навіть при дуже сприятливих умовах, є довготривалими, а житло людям потрібно буде вже одразу після закінчення бойових дій.
Також урядом та приватними організаціями запропоновано кілька шляхів вирішення питання облаштування певної кількості житла в найкоротші терміни, таких як:
- викуп у забудовників непроданих квартир;
- зведення модульного швидко будівного житла;
- реконструкція нежитлових приміщень в житлові;
- будівництво багатоповерхових будинків технологіями, які передбачають швидке будівництво.
Враховуючи попит, немає сенсу порівнювати чи взагалі оцінювати як джерела фінансування, так і шляхи реалізації – треба залучати кошти де тільки можна та будувати що тільки можна (дбаючи про безпеку та дотримання норм, звісно) – це надважливо для нашої країни сьогодні.
Поки уряд та наші захисники дбають про те, щоб зупинити руйнування, прискорити закінчення війни, притягнути до відповідальності агресора, ми, фахівці в сфері нерухомості та залучення інвестиційних коштів маємо зосередити усі зусилля на тому, щоб залучати кошти, формувати фонди, готувати ресурси та інфраструктуру для початку роботи в перший день, коли це буде можливим.
Необхідно вже сьогодні привертати увагу інших країн, іноземних організацій та окремих громадян до нагальності питання відбудови житлового фонду України.
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова вчора о 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець вчора о 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу Вікторія Мартинюк 09.10.2025 16:58
- Як зрозуміти, чи ваш ІТ-продукт росте правильно: ключові метрики, які бачать інвестори Анна Одринська 09.10.2025 15:50
- Працюй на ОПК без військового квитка – Рада ухвалила закон про тимчасове бронювання Галина Янченко 09.10.2025 15:43
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 207
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 118
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 116
- Чому Україні потрібні іноземні працівники: виклики ринку праці та стратегії бізнесу 90
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 76
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12474
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 8501
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 8082
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 2361
-
Як навчитися говорити "ні": чому це важко і як встановлювати особисті кордони без почуття провини
Життя 1656