Житло. Як війна вплинула на житловий фонд України та що тепер з цим робити
Уряд країни, попри продовження військових дій, вже готується до вирішення проблеми зруйнованого житла після завершення війни.
З початку війни в Україні станом на 8 квітня згідно інформації від Міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова:
- зруйновано повністю понад 14 000 житлових та в тому числі 800 багатоквартирних будинків;
- зруйновано частково, пошкоджено понад 72 000 житлових та в тому числі 3200 житлових будинків.
В додатку Дія станом на 11 квітня подано понад 66 000 заявок на компенсацію пошкодженого або зруйнованого житла (зі слів Михайла Федорова, Міністра цифрової трансформації України).
На жаль, війна триває та ситуація наразі лише погіршується.
Уряд країни, попри продовження військових дій, вже готується до вирішення проблеми зруйнованого житла після завершення війни. Що є дуже правильним кроком. Усі представники сфери будівництва мають сьогодні консолідуватись та підтримати зусилля уряду направлені на швидке відновлення житлового фонду.
Урядом вже спрощено процедуру імпорту будівельної продукції, мінімізовано митні платежі, що дозволить завозити усі необхідні матеріали швидше, дешевше, зводити об’єкти оперативніше, анонсовано ряд кроків направлених на спрощення процедури будівництва капітальних споруд для тимчасового проживання осіб, які втратили житло.
Було виділено перший 1 мільярд гривень на ліквідацію наслідків воєнних дій у звільнених областях.
Ні для кого не буде здивуванням, що вже понесені втрати житлового фонду потребуватимуть сотні мільярдів доларів США. І це окрім інфраструктури, доріг та об’єктів господарювання. Вражаюча сума збитків України від російської агресії наведена Прем’єр-міністром Шмигалем в 1 трильйон доларів з кожним днем здається все більш реалістичною.
Ряд країн вже виказали готовність допомагати у відбудові України та анонсували підтримку значними сумами коштів.
Також є багато думок щодо того де брати кошти на цю відбудову. Звісно, найбільш логічним джерелом такого фінансування мають бути репарації від агресора, від конфіскованого майна з усього світу. Далі від допомоги інших країн, міжнародних організацій. Зрозуміло, що усі ці процеси, навіть при дуже сприятливих умовах, є довготривалими, а житло людям потрібно буде вже одразу після закінчення бойових дій.
Також урядом та приватними організаціями запропоновано кілька шляхів вирішення питання облаштування певної кількості житла в найкоротші терміни, таких як:
- викуп у забудовників непроданих квартир;
- зведення модульного швидко будівного житла;
- реконструкція нежитлових приміщень в житлові;
- будівництво багатоповерхових будинків технологіями, які передбачають швидке будівництво.
Враховуючи попит, немає сенсу порівнювати чи взагалі оцінювати як джерела фінансування, так і шляхи реалізації – треба залучати кошти де тільки можна та будувати що тільки можна (дбаючи про безпеку та дотримання норм, звісно) – це надважливо для нашої країни сьогодні.
Поки уряд та наші захисники дбають про те, щоб зупинити руйнування, прискорити закінчення війни, притягнути до відповідальності агресора, ми, фахівці в сфері нерухомості та залучення інвестиційних коштів маємо зосередити усі зусилля на тому, щоб залучати кошти, формувати фонди, готувати ресурси та інфраструктуру для початку роботи в перший день, коли це буде можливим.
Необхідно вже сьогодні привертати увагу інших країн, іноземних організацій та окремих громадян до нагальності питання відбудови житлового фонду України.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1637
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 515
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 452
- Реформа "турботи" 166
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 108
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
32493
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
23896
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19539
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 13239
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 12210