Війна з Росією - 2018. Кримський фронт

Наприкінці минулого року якось не дуже помітно пройшла інформація про те, що росіяни запланували будівництво загородження, яке б відокремлювало Крим, окупований росіянами, від Херсонської області. А з 12 січня уже цього року у Севастополі був розміщений ракетний комплекс С-400, що «накриває» північ півострову.

50 кілометрів забору в 2 метри мають відгородити окупований півострів нібито від посягань українських диверсантів. Щонайменше, саме цей меседж втолковують у голови кримчан.

По-перше, Кремль розуміє, що на даний момент Україна військово, а наша політична еліта – психологічно, не готові повертати півострів військовим шляхом. Навіть на спробу провести Україною ракетні навчання, що зачіпали територію АРК, Росія просто пригрозила. Тому нам довелось піти на поступки та обмежити «території польоту».

Друге, забір обмежує тактику, що використовується Росією у Грузії. Де, навіть після 9 років війни, кордон з Осетією «якимось чином» пересувається у бік Грузії. Тобто ледь не щороку грузини втрачають свої території через те, що не відбулось демаркації.

І попри те, що Криму не вистачає води, яка знаходиться на території Херсонської області, Росія будує кордон, який обмежить не стільки уявні прориви диверсійних груп (мабуть, у нас не навчають спецслужбовців долати 2-х метрові забори). Забір обмежить територіальні претензії самої Росії на Херсонську область.

До речі, огорожу будуть будувати під час виборчої кампанії Путіна. І доки він не добудований – завжди існуватиме загроза ініціації «другого фронту». В електоральних цілях. Наприклад, Путіну не вистачатиме голосів для 80% чи явка виборців не буде достатньою для того, щоб російського президента визнали достатньо легітимним на міжнародній арені.

Або – на випадок форс-мажору. Якщо на початку весни (а 16 березня вибори) ненароком знесе кримський міст. І треба буде когось не просто звинуватити, але й покарати.

Легітимність для «умиротворення» України Кремль уже готує. Звичайно ж, завжди можна використати тактику кривавих терактів у Криму, які ніби то здійснені «українськими диверсантами». Та «необхідність формування буферної зони» за рахунок частини Херсонщини. Крім того, останнім часом почастішало розповсюдження росЗМІ інформації про наявність значної кількості представників Ісламської Держави на кордоні з Кримом (які нібито отримали українське громадянство). Та про злочини з українськими паспортами кримчан, які нібито фальсифікують та передають тим же міжнародним ісламістам. Росія просто використовує загальносвітову демонізацію бойовиків Ісламської Держави та прив’язує її до України.

А приводом до відкриття нового фронту може бути будь-що. У тому числі й насильницький спротив побудові кримського забору. Наприклад, через «випадкову помилку» демаркації - перенесення загорожі на українську територію на декілька десятків метрів. Можливо із самого початку цей забір будується лише для того щоб його зламали, і перенесли вглиб України - десь до русла Дніпра.