Вартість соняшникової олії: нахабне пограбування пересічних українців
Ціни на продукти харчування
Купив сьогодні в “Ультрамаркет” соняшникову олію “Олейна”. Насправді, міг купити якусь іншу і в іншому супермаркеті. Питання у тому, що не може не вражати ситуація з ціною на соняшникову олію в українських магазинах цього року.
Звертає увагу поширена практика приховування масштабу подорожчання на товари повсякденного вжитку за допомогою зниження фіксованого обсягу товару. Незалежно, йдеться про бутиль чи розфасовану пачку якогось товару. Це можна побачити по багатьом товарам, у тому числі і по олії. Зараз її продають не у літрових бутилях, як колись, а у бутилях на 850 мл.
Отже, я купив соняшникову олію “Олейна” у бутилі на 850 мл за 61,8 грн. Тобто, літр цієї олії в Україні, у Києві у продуктовому магазині коштує 72,7 грн, або 2,3 євро.

Слід нагадати, що Україна є світовим лідером з експорту соняшникової олії. Майже 50 відсотків міжнародного ринку соняшникової олії забезпечується саме Україною. І при цьому її вартість в Україні є вищою ніж у магазинах країн ЄС. У цьому легко пересвідчитись, зробивши пошук в Інтернеті.
Я, наприклад, пошукав вартість соняшникової олії у берлінських онлайн-магазинах. Там можна купити літр соняшникової олії за 1,99 євро

та навіть за 1,39 євро.

Зараз, наприклад, німецькі компанії пропонують постачання бутильованої соняшникової олії з порту в Одесі 1085€ FOB за тисячу 1л бутилей.
Відповідно виникає логічне питання. Яким чином ціна літру соняшникової олії в українських магазинах вже складає 72,7 грн або 2,3 євро? За звичайною економічною логікою в українських магазинах вона має коштувати дешевше ніж в країнах ЄС. Бо, щонайменше немає витрат перевезення морським транспортом. Крім того, масштаб цін в країнах ЄС значно вищий. Зарплати найманих працівників у тій такі Німеччині у багато разів вищі, ніж в Україні. Тому витрати на реалізацію соняшникової олії в Україні обійдуться значно дешевше.
Для мене очевидно, що йдеться про цинічну картельну змову виробників соняшникової олії. Також до цього можуть бути причетні торговельні мережі, але виключно за домовленостями з виробниками.
Отже, ми є свідками цинічного пограбування українських громадян, яке здійснюється за мовчазної згоди Антимонопольного комітету (АМКУ). А це потурання пограбуванню не могло не бути погоджено Офісом нашого видатного діяча сучасності. Слід пам'ятати, кого призначила на посаду Голови АМКУ, і яке відношення вона має безпосередньо до нашого недораЗЕменделя.
У когось може виникнути питання, а чому дали на це згоду? Це ж очевидно не дуже позитивно сприйматиметься громадянами.
Річ у тім, що в українському парламенті в усі роки незалежності були лобісти інтересів аграрного лобі. Зараз це аграрне лобі потужно представлено у лавах фракції “СН”. Недарма, аграрні олігархи цього року з такою легкістю проштовхнули зниження ставки ПДВ на зернові та олійні до 14%. Хоча ніде у світі не знижуть ставку ПДВ на аграрну сировину. Таке зниження ставки ПДВ роблять лише для деяких готових продуктів харчування. Але в Україні інтереси аграрних олігархів не менш важливі для “слуг народу”, ніж інтереси ІнвестБені. Хоча, звісно, його інтереси — понад усе!
Не виключаю, що у тому числі за рахунок “валіз з важливими аргументами” наших аграрних олігархів потім виплачуються щомісячні бонуси, розмір яких за деякими повідомленнями у ЗМІ починається від 20 тис вічнозелених, тим “слугам народу”, які слухняно тиснуть за все, що погоджено Офісом Зе.
Тому ми і спостерігаємо настільки нахабне пограбування українських громадян, яке здійснюється за мовчазної згоди нинішніх можновладців.
Лише мушу визнати, що такого брутального пограбування та нахабства можновладців по відношенню до власних громадян я навіть за часів президентства Януковича не пригадую.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 184
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 178
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 134
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 111
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10801
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6109
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5945
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3706
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3577