Припис Голови НАЗК пана Новікова: права — мало, політичних ігрищ — хоч греблю гати

Корпоративне управління держкомпаніями

Сьогодні в ЗМІ з'явилася інформація про те, що Голова НАЗК Олександр Новіков вніс припис Кабінету Міністрів, згідно з яким Розпорядження Уряду про призначення голови правління НАК «Нафтогаз України» та контракт з ним мають бути скасовані як незаконні.

Я неодноразово зазначав, що критично ставлюсь до процедури звільнення Андрія Коболєва з посади Голови НАК “Нафтогазу”. Хоча наголошував, що, як і в приватній компанії, власник державної компанії, від імені держави діє уряд, має право призначити та звільнити керівника у будь-який момент. Це те, що не може ставитися під сумнів.

У той же час спроби почати політичні ігри щодо новопризначеного керівника цієї державної компанії Юрія Вітренка навряд чи доречні. Питання не тільки у тому, що з професійної точки зору особливих претензій до нього немає. Добрі результати він може демонструвати. Рішення Стокгольмського арбітражу тому наочне підтвердження.

Політичні ігрища навколо посади керівника стратегічного підприємства лише створюватимуть управлінський хаос та невизначеність в ній, у чому зараз найбільше зацікавлені “запоребріком”, бо це дає їм додаткові аргументи у дискусіях із західними країнами, чому потрібно добудувати та ввести в експлуатацію “Північний потік - 2”.

Крім того, у мене великі сумніви, що йдеться про особисту ініціативу пана Новікова щодо перевірки рішення Кабміну. Принаймні при схожих ситуаціях, наприклад, під час призначення головою правління АТ «Укрзалізниця» Євгена Кравцова, який до того обіймав посаду першого заступника Міністра інфраструктури, жодної реакції з боку НАЗК не було.

Варто також звернути увагу щодо самого предмету припису Голови НАЗК. У Законі України «Про запобігання корупції» є норма, яка обмежує працевлаштування чиновників після завершення держслужби у компаніях, яким він міг давати певні преференції. Бо потім він отримуватиме вигоду від гарної зарплати чи іншої неправомірної вигоди від неї.

До речі, саме обмеження доволі м'яке з точки зору строків — воно діє лише протягом одного року після завершення держслужби. Значно доречніше, щоби таке обмеження діяло протягом, щонайменше, 3-5 років.

Між іншим, класичний приклад одіозної корупції високого рівня у західних країнах — це історія активного лобіювання Ґергардом Шредером, коли він був на посаді канцлера Німеччини, інтересів “Газпрому”, а потім перехід на роботу до цієї компанії. У Німеччині потім це викликало шок, і переважна частина німців вважає його корупціонером, але це не заважає німецьким можновладцям розповідати про корупцію в Україні, забуваючи про не менш огидні приклади безкарної корупції у власній держави. Але зараз не про це.

Є формальний бік справи.

По-перше, чи ухвалював якісь рішення Вітренко, перебуваючи на посаді першого заступника Міненерго, в інтересах “Нафтогазу”? Насправді — ні. Бо “Нафтогаз” знаходиться під прямим керівництвом Кабміну. А, по-суті, чиновників апарату прем'єр-міністра. Ставлюся до цього вкрай критично, бо державні компанії повинні підпорядковуватися безпосередньо профільним міністерствам, і відповідати за їхню діяльність повинні міністри. І це стосується не тільки “Нафтогаз”, але і “Енергоатом” та “Укрзалізниці”. Але, знову ж таки, зараз не про це.

По-друге, враховуючи, що Вітренко був виконуючим обов'язки міністра Міненерго, він не міг голосувати на засіданнях уряду з жодних питань, у тому числі, які стосуються НАК “Нафтогаз”. У кращому випадку, він міг давати свої рекомендації тим чи іншим міністерствам щодо діяльності цієї державної компанії, але вони ні на що не впливали, не кажучи, що, по факту, їх просто не враховували.

По-третє, рішення по НАК “Нафтогаз” ухвалюють члени Кабміну, тобто колегіального органу, у тому числі, щодо призначення Вітренка керівником цієї державної компанії. Враховуючи це, казати, що за діяльність в інтересах особи приватного права йому “віддячила” ця особа (уряд), взявши на роботу, кумедно.

Враховуючи все це, у мене немає сумнівів щодо політичного підтексту цього рішення. Питання лише у тому, хто був справжнім ініціатором та які мотиви. Не виключаю, що це спроба зробити самого Юрія Вітренка більш “ручним” та поблажливим до побажань деяких осіб з Офісу Президента України. Бо в такий спосіб намагаються його “підвісити” і зробити невпевненим його особисто та взагалі команду “Нафтогазу” у строках перебування на своїх посадах.