Імпорт, демпінг, збитки – криза на енергоринку України лише поглиблюється
Ринок електроенергії, НКРЕКП
Сьогодні у країнах-сусідах України біржова ціна струму – в два рази вища. В інші періоди в окремих країнах, зокрема Словаччини, вони знижуються нижче ніж в Україні, а потім в екстраординарні дні може підвищуватись в три-п’ять-десять разів. Так працює ринок електроенергії в Європи. Той ринок, до якого Україна має приєднатись у 2022 році.
На жаль, в Україні все працює дещо інакше. Прихід популістів до влади, майже повністю зупинив впровадження реформи енергоринку. Після його відкриття у 2019 році було введено безліч адміністративних обмежень, які не дозволили запрацювати ринку електроенергії за європейським зразком. Це призвело до дуже сумних наслідків:
- Збитки галузі зараз становлять десь 50 млрд грн.
- Збитковість державних виробників електроенергії – Центренерго, Енергоатом, Укренерго – замість прибутків у 2018-2019 рр.
- Збільшення дотацій державним шахтам до 5 млрд грн на рік, з яких 1,4 млрд видатків не передбачених держбюджетом.
- Плата 3 млрд грн за електроенергію, імпортовану у державних компаній країн з антиукраїнськими авторитарними режимами, які викрадають, катують та вбивають власних громадян: Бєленерго (Лукашенко), Інтер РАО (Путін).
- Борги перед виробниками з відновлювальних джерел енергії сягали 27 млрд грн.
- Майже повна зупинка інвестицій в галузь, на фоні лідерства галузі за інвестиціями протягом попередніх 5 років.
Це наслідок тотальної некомпетентності і корупції, яка полягає у лобізмі на користь Росії та великих вітчизняних споживачів струму. Головний відповідальний за ринок електроенергії орган – НКРЕКП. Її голова Валерій Тарасюк є послідовним прихильником імпорту з Росії та штучного заниження цін нижче собівартості виробництва державних енергогенерувальних підприємств. Таким чином генерація – атомна і теплова – субсидіюють приватних промислових виробників, які належать відомим олігархам. А збитки покривають за рахунок платників податків та шляхом нових державних запозичень, які згодом доведеться повертати за рахунок українських громадян.
Задля того щоб Україна мала можливість від’єднатися від енергосистеми Росії та стати повноправним учасником європейського ринку, мати вільну торгівлю від Португалії до України, уряду доведеться дати раду з таким сплюндрованим ринком електроенергії.
Зокрема:
- Ліквідувати перехресне субсидіювання населення. Це болісне політичне рішення мав прийняти ще Гройсман, але дуже сподівався на продовження політичного життя. Марно.
- Ліквідувати штучні обмеження на ринку – прайскепи (граничних цін).
- Ліквідувати корупційні схеми з маніпуляцій окремих трейдерів, які призводять до пограбунку державних виробників.
- Прийняти вольові рішення щодо зміни складу НКРЕКП, який не готовий і не буде приймати рішення викладені вище.
Якщо ми подивимось на ціни в Європі сьогодні, ми побачимо, що вони вище подеколи в два рази за українські. Якби ми були частиною цього ринку і були вирішені ряд інфраструктурних питань, Україна б заробляла великі гроші на збільшені постачань струму в Європу, наші АЕС працювали б на повному завантажені. І давали б багатомільярдні дивіденди в бюджет, а не мультиплікували збитки. Так, ціни для промисловості також були б дещо виші. Але, як і в Європі, вони б залежали від загальної ситуації, а не від одної – двох маніпуляцій на ринку та демпінгового імпорту з Росії, тощо.
На жаль, поки що не видно жодного поступу у цьому напряму з боку влади.

- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Чому ідеальні плани не працюють і як домовитися з мозком про продуктивність Олександр Скнар 23.12.2025 09:26
- Чому маркетингові стратегії не працюють і як бізнесу підготувати план на 2026 рік Ерік Клюєв 22.12.2025 17:23
- Які три помилки в маркетингу заважають українським підприємцям розвивати бізнес Аліна Кашапова 22.12.2025 13:42
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ Ольга Драчевська 22.12.2025 08:20
- Ризики для бізнесу на ринку електроенергії наприкінці 2025 та у 2026 році Ростислав Никітенко 21.12.2025 21:06
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву Сергій Комнатний 21.12.2025 19:15
- Як фандрейзеру підвищити свій грейд? Практичні кроки з власного досвіду Олександра Смілянець 21.12.2025 18:02
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними 576
- Чому Зеленський – за голосування у ДІЇ, а Голова ЦВК – проти? 334
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву 188
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ 147
- Бізнес і надалі залишать без кредитів 146
-
"Monobank не бачить нас у фінтеху, а ми не бачимо їх у ритейлі", – інтерв’ю із засновником Kasta
Бізнес 10688
-
Офісна бульбашка. Чому агрохолдинги програють фермерам у продуктивності
Бізнес 9314
-
Родина колишнього члена Вищої ради правосуддя приватизувала пів будинку на Бессарабці
Бізнес 5039
-
Росія вдарила по логістиці України: пошкоджено три іноземні судна і станція "Ковель"
Бізнес 1842
-
"Було 4 черги – стане 3,5". Чи покращує ситуацію зі світлом перегляд списку критичних об’єктів
Бізнес 1828
