Цієї зими Кабмін втрутився у ринок газу, видавши постанову щодо граничної ціни на газ для населення 6,99 грн. за кубометр. За планом, с 31 березня гранична ціна скасовується. Натомість уряд планує внести нові зміни, щоб захистити населення від стрибків цін на газ. З одного боку, те, що керманичі країни стурбовані питаннями ціни на газ для населення, то є позитив, адже уряд і повинен перейматися допомогою тим, хто не в змозі сплатити повну ринкову ціну газу. Але з іншого, як виявилося, не все так райдужно, адже є намагання втрутитися у новостворений ринок газу, створивши нові правила гри, які до населення, як такого, ніякого відношення не мають. Мова, скоріше, про ігри на користь певних олігархічних груп. І ось чому. До мене потрапив документ – проект постанови Кабінету міністрів, що пропонує зміни, які, як там написано, сприятимуть розвитку ринку природного газу в Україні. Насправді, ці зміни – зовсім не про ринок, а навпаки.
Далі цитую документ: «сприяння розвитку ринку природного газу в Україні та забезпеченню безпеки газопостачання побутовим споживачам, насамперед вразливим, зокрема шляхом: продажу акціонерним товариством “Укргазвидобування” у березні 2021 року газу постачальникам природного газу та виробникам теплової енергії для потреб споживачів житлово-комунальних послуг, у тому числі об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків і житлово-будівельним кооперативам, з фіксованою ціною на строк з 01 квітня 2021 року по 30 квітня 2022 року та в обсягах, які необхідні для задоволення потреб цих категорій споживачів в цьому періоді; продажу акціонерним товариством “Укргазвидобування” з квітня 2021 року 100 % обсягів відпуску товарного газу всім учасникам ринку природного газу на умовах не гірше, ніж для Групи Нафтогаз». Отже, що відбувається? Державну компанію «Укргазвидобування» планують змусити продавати газ власного видобутку приватним компаніям – тобто посередникам, які постачають газ населенню.
Але в чому тут сприяння розвитку ринку? Адже на ринку немає примусу кому, з ким та в яких обсягах торгувати, і звичайно, на працюючому ринку немає примусової ціни, за якою компанії продають газ. А в проекті постанови КМУ ми бачимо, що державну компанію «Нафтогаз» планують примусити продати до кінця березня весь газ, який компанія виробляє протягом року, приватним торговцям. Автори цієї ідеї впевнені, що таке рішення може знизити ціни для громадян в “ринковий спосіб” - збільшення пропозиції газу негайно вплине на ціну, яка, нібито, піде вниз. Але насправді експерти ринку сильно сумніваються у такому результаті «реформи». Адже станеться дещо інше – виграють від цього рішення лише 70% компаній, що працюють на ринку для населення, які пов’язані з компанією РГК Дмитра Фірташа. Цікаво нагадати, що саме ці структури протистоять створенню реального ринку – заважають своїм клієнтам змінювати постачальника, відмовляються передавати дані про вразливих споживачів для створення єдиної бази таких споживачів та всіма силами намагаються втримати своє монопольне становище.
Але тепер, в разі схвалення проекту постанови КМУ, такі структури з радістю придбають державний газ, тоді як згадані у проекті теплокомуненерго навряд чи зможуть купити хоч щось – у них таких грошей немає, вони вже давно навіть по старих боргах розрахуватися не можуть – сума їх боргу перед «Нафтогазом» перевищує 60 млрд гривень. То в чому реформа? У доступі до дешевого газу структур олігарха Фірташа, вочевидь.
Та найцікавіше те, що зобов’язання встановлювати вигідну населенню ціну після купівлі державного газу у проекті уряду немає! А отже РГК, купуючи дешевий український газ, зможе встановлювати будь-яку маржу – і ціни для населення можуть бути дуже невигідними навіть попри те, як вигідно компанії придбали газ. Та й взагалі до населення той дешевий газ може і не потрапити – приватні компанії можуть вигідно продати його будь-яким покупцям, в тому числі, іноземним. Адже ринок є ринок.
Купити-продати вільно – ось його складова.
Окрім незрозумілої вигоди можливого рішення КМУ щодо продажу українського газу приватним компаніям, є й ще один бік медалі – як саме це відіб’ється на державній компанії «Нафтогаз України». Певно, що погано. Для «Нафтогазу» такі пропозиції - це зруйновані шанси на інвестиції та розвиток. Компанія почне боротьбу за виживання влітку, щоб уникнути дефолту за існуючими єврооблігаціями. При цьому «Укргазвидобування» влітку не матиме грошей на те, щоб розрахуватися за рентні платежі. В результаті у новий опалювальний сезон країна увійде без «подушки безпеки» : взимку державний газ буде у приватних руках із усіма наслідками для енергетичної безпеки.
Є й ще один очевидний результат нових пропозицій – міжнародне співробітництво. Адже МВФ і раніше не був у захваті від граничної ціни на газ у країні, де запрацював вільний ринок газу, а тепер, якщо почнеться примусовий продаж за фіксованими цінами приватним постачальникам, влада взагалі ризикує позбавити себе підтримки міжнародних партнерів та наражає себе на поглиблення конфлікту з МВФ.
Звісно, питання адекватних цін на газ та захисту населення має турбувати уряд, але рішення має бути виваженим та ефективним. Міжнародні енергоексперти вже давно кажуть, що для захисту від сезонних цінових стрибків потрібно лише кілька доволі простих кроків. Перший – це створення єдиної бази даних вразливих споживачів. Друге – надання адресної виплати усім, хто потребує, для сплати рахунків. Третє – це забезпечення реального розділення функцій розподілу та постачання газу побутовим споживачам. Зараз обидві послуги здійснюються пов‘язаними компаніями. Ключове – також забезпечення населення «річним тарифом», як минулого року це зробив НАК «Нафтогаз». Хто на початку вересня минулого року уклав угоду з «Нафтогазом» про такий тариф (4,77 грн. за кубометр), той сплачував (та сплачує) весь рік. Тобто, річний тариф – це ефективний реальний захист споживача від різких цінових стрибків.
Тільки такі кроки зможуть сприяти розвитку ринку газу, захистити споживачів, продовжити реформи, які будуть сприяти збільшенню обсягів власного видобутку та стабільності та платіжній дисципліні споживачів. Невдовзі КМУ розгляне проект постанови щодо газових питань, і стане зрозумілим, на якому боці наразі уряд – чи вболіває за країну та вразливих споживачів, чи, може, грає на користь певних приватних компаній та їх власників?
Тільки такі кроки зможуть сприяти розвитку ринку газу, захистити споживачів, продовжити реформи, які будуть сприяти збільшенню обсягів власного видобутку та стабільності та платіжній дисципліні споживачів. Невдовзі КМУ розгляне проект постанови щодо газових питань, і стане зрозумілим, на якому боці наразі уряд – чи вболіває за країну та вразливих споживачів, чи, може, грає на користь певних приватних компаній та їх власників?
