Трохи про сумнівні успіхи у боротьбі з тютюнопалінням
Акцизи на тютюн
Мені вже неодноразово доводилося згадувати “Центр Громадянського Представництва "Життя". Себе вони називають громадською організацією, хоча для мене цілком очевидно, що це звичайна піарконтора, співробітники якої заробляють собі на життя піардіяльністю у сфері боротьбі з тютюнопалінням. Доходи на здійснення своєї діяльності та виплату зарплат вони отримають у вигляді грантів іноземних організацій.
Я сам не палю і запах цигарок сприймаю негативно. А враховуючи, що тютюнові вироби справді шкодять здоров'ю, тому до здійснення заходів зі скорочення цієї шкідливої звички, ставлюся в цілому позитивно. Але, враховуючи ще й свою професійну діяльність у сфері економічної аналітики та прогнозування, дивлюсь на ці заходи, у першу чергу, у контексті того, наскільки це робиться з розумінням та знаннями психології людей, логіки функціонування обігу тютюнових виробів, соціальних та економічних наслідків.
Так ось ця піарконтора днями оприлюднила заяву, що, мовляв: “Завдяки зростанню акцизів на тютюн до Державного бюджету додатково надійшло 10,6 мільярда гривень”.
Вони з пафосом наголошують, що “зростання надходжень підтверджує обґрунтованість визначеного чинним законодавством плану щорічного зростання ставок тютюнових акцизів на 20% до 2025 року. Крім того, з 1 січня 2021 р. держава гармонізувала акцизні ставки на тютюнові вироби для нагрівання і сигарили та оподаткувала рідини для електронних сигарет”.
Справді, позитивом можна вважати те, що у 2020 році акцизи зросли лише на заплановані 20%. Тобто, законодавці, принаймні, обійшлися без додаткового непередбачуваного виробниками тютюнових виробів зростання ставок акцизів.
Також, цілком логічним і правильним є те, що з 2021 року ставки акцизу на різні тютюнові вироби стали однаковими. Це треба було зробити значно раніше, бо до цих пір деякі – скажімо так - виробники малу штучну перевагу через те, що на ті ж сигарили акцизи були меншими, ніж на традиційні сигарети. Тепер ставки зрівнялися, і чесну конкуренцію можна лише вітати.
У той же час зростання з 2021 року зразу у чотири рази ставок акцизів на тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕНів), з одного боку, призвело до збільшення податкових надходжень від них у 2020 році. Саме це значною мірою визначило суттєве зростання додаткових надходжень до держбюджету (виробники та імпортери заплатили акциз наперед). З іншого — таке шалене одноразове зростання ставок акцизів на ТВЕНи неминуче призведе до карколомного зростання контрабанди їх в Україну, та, відповідно, — скорочення надходжень від них до держбюджету у 2021 році. І повідомлення про їх контрабанду вже майже не щодня потраплять у ЗМІ.
Крім того, змушений вкотре нагадати, що надмірно високі щорічні темпи зростання акцизів ведуть лише до зростання контрабанди та контрафакту тютюнових виробів.
Так, за даними компанії маркетингових досліджень “Кантар”, в цілому, середньозважений рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні у 2020 році становить 6.9%.
При цьому частка нелегальної торгівлі тютюновими виробами у жовтні стрибнула до 10%. Зазначається, що “зростання рівня нелегальної тютюнової продукції в жовтні 2020 зумовлене переважно зростанням рівня підробленої продукції до 4%”.
До речі, на підтвердження думки про зростання контрабанди тютюнових виробів, буквально вчора побачив інформацію, що в аеропорту "Бориспіль" вилучили рекордну дня них партію контрабандних сигарет вагою 10 тонн, які намагалися ввезти в Україну з Об'єднаних Арабських Еміратів.
Можна лише з сумною іронією нагадати, що у 2017 році, коли на рівні Кабміну було прийнято план боротьби з контрабандою тютюнових виробів, її частка складала лише 2,3%. Темпи росту нелегального ринку вражають. І одна з найголовніших причин цього – акцизна політика.
Експерти “Кантар” оцінюють втрати державного бюджету від несплачених податків у 2020 році на рівні 5,3 мільярди гривень.
За оцінками їхніх експертів “у 2020 році 47% продукції, немаркованої українськими акцизними марками та контрабанди має маркування для магазинів безмитної торгівлі (Duty Free Only)”.
Розглядаючи структуру нелегальної тютюнової продукції у 2020 році, вони наголошують, що нині зросла часта контрабанди з Білорусі (14%) і Молдови (5%), та значно зріс рівень продукції підробленої в Україні — до 28%. При цьому 60% контрабандної та нелегальної продукції, яка немаркована українськими акцизними марками, вироблено на таких тютюнових фабриках: Львівській (Винніківський), Гродненській та United Tobacco.
Враховуючи цю сумну статистику, можна не без сарказму зазначити, що від неадекватно швидкого щорічного підвищення ставок акцизів на тютюнові вироби, які жодним чином не корелюють а ні з доходами населення, а ні зі скороченням чисельності курців, зростають не тільки доходи контрабандистів, виробників контрафакту в Україні, митників, прикордонників та правоохоронців, які забезпечують “дах” для цього, а і статки наших грантових “громадських борців з тютюнопалінням”. У них з'являться аргументи для прохання про нові гранти від іноземних донорів — вже на ведення боротьби з контрабандною та контрафактом тютюнових виробів. І чим успішніше вони “працюють”, тим гірше економіці країни.
А щодо покращення стану здоров’я нації (через зростання підробок сигарет?), я б охоче послухав справжніх фахівців. Бо я не дуже розумію, чому організації типу “Життя”, які опікуються здоров’ям, так само несамовито піклуються й про доходи держбюджету (хоча й недолуго, і ніхто їх про це взагалі не просив). Тут має бути або одне, або друге, решта – просто піар заради особистого збагачення.
- Продаж майна боржника на електронному аукціоні Павло Васильєв 14:50
- Місце проживання дитини після розлучення: досвід та практика Світлана Приймак вчора о 20:08
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов вчора о 19:05
- МВФ і пенсії Андрій Павловський вчора о 11:49
- Різниця податкового боргу від безнадійного податкового боргу Євген Морозов 01.11.2024 15:33
- Маастрихтський договір: початок нової ери в історії Європи Юрій Гусєв 01.11.2024 14:03
- Воєнний час і майно: чи можна захистити власність від вилучення? Світлана Приймак 01.11.2024 12:56
- Вчимося та вчимо дітей: постановка цілей та планування Інна Бєлянська 01.11.2024 11:33
- Інноваційний дизайн для медичних закладів: комфорт та екологічність Алеся Карнаухова 01.11.2024 11:02
- Використання фотографій для навчання штучного інтелекту: німецький судовий прецедент Олександр Мисенко 01.11.2024 10:29
- Відсутність штатного закупівельника в ЗСУ: втрачені можливості для забезпечення армії Євгеній Сільверстов 01.11.2024 10:24
- Як встановити факт позбавлення особистої свободи внаслідок війни Дмитро Зенкін 31.10.2024 18:17
- Одеський гамбіт Вербицького – Ткачука Євген Магда 31.10.2024 16:45
- Цифрові інновації у соціальному захисті: досвід України Костянтин Кошеленко 31.10.2024 16:41
- Результат камеральної перевірки при розбіжностях між даними ЄРПН і у декларації Євген Морозов 31.10.2024 15:30
-
Німеччина могла б уникнути спаду економіки, якби працівники рідше брали лікарняний – FT
Бізнес 35337
-
Apple купила ШІ-застосунок з Литви, конкурента Adobe Photoshop
Бізнес 15935
-
Бізнес-тиждень: Держбюджет-2025, впровадження 5G та підвищення рейтингів українських банків
Бізнес 7135
-
Хиткі штати Гарріс і Трампа. Хто переважить в останню мить – прогнози перед виборами
6636
-
Прихована загроза. Чому застосунок Temu почали блокувати і чи безпечно в ньому купувати
Технології 5210