Реформування "Укрзалізниці" відбувається у відповідності з нормами Євросоюзу
Реформа Укрзалізниці.
Ефективне та стабільне залізничне транспортне сполучення для такої великої за територією та населенням держави, як Україна, є надзвичайно важливим, воно є обов'язковою передумовою для стабільного функціонування економіки та взагалі держави.
Якщо йдеться про перевезення вантажів, у тому числі транзиту, то забезпечення ефективного залізничного транспортного сполучення, з одного боку, є суттєвим фактором ведення бізнесової діяльності в Україні, з іншого — забезпечує доходи транспортних перевізників та доходи держави від надання транзитних транспортних послуг.
У той же час, пасажирське залізничне сполучення — це не тільки, і не стільки бізнес, це, у першу чергу соціальна функція, яка повинна створювати найбільш сприятливі умови життя населення та забезпечувати об'єднання громадян різних регіонів в єдину націю.
На жаль, протягом фактично всіх років незалежності система залізничного транспорту нещадно грабувалася менеджментом АТ “Укрзалізниці” та можновладцями. З кожним роком це державне підприємство, чим далі, тим більше деградувало.
Реалізація його реформування у відповідності з основними вимогами законодавства ЄС лише декларувалось, але практичних кроків, на жаль, майже не здійснювалось.
Зрозуміло, що, у першу чергу, мала би з'явитися законодавча база, яка врегулювала всі аспекти реформування залізничного транспорту. Особливо, в частині управлінського, організаційного та фінансового відокремлення вантажних та пасажирських перевезень.
Але уряд у межах своїх повноважень, незважаючи на відсутність оновленого закону «Про залізничний транспорт», ухвалив розпорядження від 12.06.2019 № 591-р, яким погодив Стратегію АТ «Укрзалізниця» на 2019-2023 роки (“Стратегія”).
Причому ця Стратегія відповідає принципам реформування залізничного транспорту, які визначені законопроєктом «Про залізничний транспорт» (№1196-1 від 06.09.2019 (№1196-1 від 06.09.2019)
Основою метою цього законопроекту є лібералізація у сфері залізничного транспорту, створення умов для розвитку конкуренції на ринку залізничних перевезень, у перше чергу вантажних, з урахуванням основних вимог законодавства ЄС.
Стратегія була затверджена Наглядовою радою АТ "Укрзалізниця" та повністю відповідає, як законопроєкту «Про залізничний транспорт», так і основним вимогам Директив та Регламентів, що регулюють розвиток залізничного транспорту в ЄС.
У відповідності з “Планом заходів з реформування залізничного транспорту”, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1411-р. Правління Укрзалізниці почала здійснювати відповідні кроки, передбачені Стратегією.
Виходячи із завдань, визначених Стратегією, першочерговими кроками, які можуть бути виконані правлінням «Укрзалізниці» навіть в умовах діючого законодавства, це організаційне та фінансове відокремлення підрозділів АТ «Укрзалізниці» від оператора інфраструктури, що визначено Директивою Ради ЄС від 21 листопада 2012 року про єдиний залізничний простір ЄС (2012/34/ЄС). У повній відповідності зі Стратегією передбачено формування корпоративного центру та чотирьох функціональних вертикалей АТ «Укрзалізниці» – інфраструктура, вантажні перевезення, пасажирські перевезення та виробництво. Причому важливо зазначити, що все це створюється у вигляді філій державного АТ «Укрзалізниця». Тобто, ні про яке відчуження активів державної компанії та їхню приватизації не йдеться.
На основі рішень уряду та Наглядової ради “Укрзалізниці”, наприкінці 2020 року було створено філію «УЗ КАРГО», до складу якої увійдуть залізничний вантажний рухомий склад та необхідні активи і ресурси для повного самостійного задоволення потреб в обслуговуванні та експлуатації рухомого складу, у тому числі вагонні та локомотивні депо.
Отже, такі дії призводитимуть до відокремлення вантажного перевізника «УЗ КАРГО» від оператора інфраструктури «УЗ ІНФРА», до складу якого увійдуть колії, станції, пристрої сигналізації та зв’язку, інші активи і ресурси для забезпечення експлуатації інфраструктури та управління рухом поїздів.
Це рішення не було самодіяльністю Правління “Укрзалізниці”. Воно ухвалювалося на рівні уряду та міністерства інфраструктури. У середині січня 2021 року міністр інфраструктури Владислав Криклій заявляв, що “вже розпочата структурна реформа “УЗ” по організаційному та фінансовому розділенню оператора інфраструктури та перевізника. Затверджено нову організаційну структуру, утворено філію вантажних перевезень "УЗ Карго" та оператора інфраструктури "УЗ Інфра".
Створення вантажної філії з наділенням її залізничним вантажним рухомим складом та необхідними активами і ресурсами для повного самостійного задоволення потреб в обслуговуванні та експлуатації рухомого складу, у тому числі вагонні та локомотивні депо, повністю відповідає принципам, які передбачені Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Цікаво, що саме навколо цього питання почалися істерики та категоричні твердження про неможливість віднесення локомотивів/вагонів чи потужностей з ремонту та обслуговування тягового та вагонного парків до філії «УЗ КАРГО». Хоча це не суперечить правовому регулюванні залізничного транспорту ані у межах ЄС, ані “Укрзалізниці”. Очевидно, що такі твердження суперечать принципам вільного вибору видів діяльності господарюючими суб’єктами. Це може застосовуватись не лише щодо «УЗ КАРГО», а й для приватних перевізників.
До речі, відповідно до Стратегії, для забезпечення потреби у відновленні рухомого складу АТ “Укразалізниці” також буде створений відокремлений підрозділ, який забезпечуватиме виробництво та сервіс, а також спеціалізуватиметься на будівництві, виконанні капітальних ремонтів та модернізації рухомого складу. Таке підприємство також зможе надавати послуги приватним перевізникам та власникам рухомого складу на ринкових засадах.
До речі, у межах процесу реформування АТ “Укрзалізниці” саме ця частина виробничої діяльності, у подальшому для створення конкуренції, може бути розділена на декілька окремих підприємств та приватизовані. Що теж повністю відповідає правовому регулюванню цієї сфери у межах країн ЄС.
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль вчора о 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов вчора о 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 28.10.2025 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков 28.10.2025 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко 27.10.2025 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна 27.10.2025 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак 27.10.2025 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький 27.10.2025 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський 27.10.2025 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний 27.10.2025 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар 27.10.2025 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко 27.10.2025 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець 27.10.2025 06:25
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 225
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 185
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 139
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 109
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність 104
-
Трамп та Сі встановлюють нові правила. П’ять фактів про зустріч, на яку чекали шість років
19141
-
Після санкцій Трампа російський сорт нафти ESPO став дешевшим, ніж Brent
Бізнес 8763
-
"Без води, цукру, консервантів". Родини ветеранів налагодили виробництво соків прямого віджиму
Бізнес 7286
-
Nvidia інвестує $1 млрд у Nokia: акції фінської компанії злетіли на 26%
Бізнес 4574
-
Дрон, надрукований на 3D-принтері, розвинув швидкість 585 км/год – відео
Технології 3846
