Пан Холодов та його пропозиції сумнівної якості

Регулювання обігу тютюнових виробів в Україні.

У цьому складі парламенту, обраному у турборежимі, є багато персон відверто одіозних. Серед них є і такий “непростий” народний депутат Андрій Холодов.

Включили його у виборчий список партії “Слуга народу” зовсім не за якусь громадянську позицію та професіоналізм. Схоже, що не обійшлося без валіз “важливих аргументів”. Саме внаслідок цього, мабуть, він отримав впливову посаду Заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Загальновідомим він став після оприлюднення журналістами програми "Схеми: корупція в деталях" одного розслідування. Вони з'ясували, що цей кум дружини Віктора Медведчука Оксани Марченко має відношення до низки компаній, які не тільки займаються роздрібним продажем тютюнових виробів, але і ухиляються від сплати податків на десятки, якщо не на сотні мільйонів гривень. При цьому він пролобіював дуже скандальну поправку до законопроекту №1049, якою змінилась формула перерозподілу прибутків між різними учасниками ланцюжка з торгівлі цигарками на користь роздрібних продавців тютюнових виробів. Незважаючи на очевидний дуже гучний корупційний скандал, у НАБУ зберігають вигляд, що вони дуже заклопотані чимось іншим. Тому проти Андрію Холодову не висунуто жодних підозр, і це пан продовжує “служити, не покладаючи рук, на благо народу”.

Враховуючи, що з професіоналізмом та компетентністю у нього, м'яко кажучи, не дуже добре, що не дивно для “слуг народу”, законопроекти, які він подає, не відрізняються високою якістю.

Мені на початку березня вже довелося коментувати зареєстрований ним законопроект № 3016. Його задекларованою метою була руйнація схеми створення товарних запасів тютюнових виробів перед підвищенням ставок акцизного податку. Пан Холодов наполягав, що завдяки нормам його законопроекту державний бюджет у 2021 році поповниться щонайменше на 1,2 – 1,5 млрд. гривень.

Я тоді зазначав, що досягнути заявленої мети і забезпечити отримання держбюджетом додаткових коштів не вдасться. Скоріше йтиметься лише про можливі втрати у цьому році.

Не сподобався той законопроект також і Головному науково-експортному управлінню Апарату Верховної Ради. Там зробили висновок, що норми щодо вирішення проблеми з накопиченням тютюнової продукції вже містяться у Податковому кодексі. Крім того зазначили, що «проблема, здебільшого, полягає не стільки у прийнятті нових, скільки у належному виконанні чинних законів України, у даному випадку щодо здійснення контролю на акцизних складах та за обігом акцизних марок».

Негативний висновок було отримано і від Мінфіну.

Проте бажання врегулювати вкрай важливе для країни питання не залишило пана Холодова. 19.06.2020 він реєструє новий доопрацьований законопроект №3016д. Показово, що від минулої редакції не залишилося ані слова. Тобто навіть він сам зрозумів, що попередній законопроект був «дурницею». Хоча, в принципі, нова версія законопроекту не краща.

В законопроекті №3016д існуюча норма щодо обмеження на придбання марок акцизного податку в четвертому кварталі на рівні не більше 115% від середньомісячного обсягу за останні 3 місяці була дещо змінена. Такі обмеження пропонується зараз застосовувати перед будь-яким підвищенням акцизу. При цьому в якості розрахунку буде братися середньомісячна кількість придбаних акцизних марок за останні 6 місяців, а не за останні 3 місяці, як це є зараз.

Але крім цього, він пропонує ввести обмеження щодо реалізації на внутрішньому ринку/імпорту тютюнової продукції. Так, не можна буде реалізовувати/імпортувати в останні 3 місяці перед підвищенням акцизу тютюнової продукції більше, ніж було реалізовано цим підприємством за останні півроку (середньомісячний показник). Якщо ж є перевищення, то за це потрібно буде заплатити підвищений акциз, а саме до специфічної ставки акцизу та/або мінімального акцизного податкового зобов’язання застосовуватиметься коефіцієнт “1,5”.

Аналізуючи ці ідеї пана Холодова, хотілося би висловити деякі міркування.

По-перше, порушуються основні принципи оподаткування, які закріплені в Податковому кодексі України (стаття 4), а саме: рівність усіх платників та недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації (йдеться про забезпечення однакового підходу до всіх платників податків) та принцип нейтральності оподаткування (оподаткування не має впливати на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків).

Оскільки проектом вводяться обмеження виключно до підприємств, що проводять свою діяльність більше 12 місяців, то це свідчить про його дискримінаційний характер. Крім того, таке уточнення дає можливість обходити законодавчі обмеження.

Наприклад, в останні роки неодноразово були випадки, коли деякі виробники тютюнових виробів (можна згадати Львівську тютюнову фабрику) з певною метою раз на рік переводили свою діяльність на іншу юридичну особу. Це дає можливість таким виробникам не застосовувати та ухилятися від таких обмежень, і, як наслідок, це вплине на збільшення конкурентоздатності такого платника податків.

По-друге, обмеження щодо обсягів продажів виробником на внутрішньому ринку є антиконкурентним оскільки, фактично фіксується частка кожного підприємства на ринку. Це не дозволить у майбутньому збільшувати підприємству свою частку на ринку та розвиватися.

По-третє, виникає питання щодо логіки запропонованих норм та їх взаємозв’язку, або просто можливості їх одночасного застосування. Проблема одна, але пропонується два варіанта її вирішення, які ще й суперечать один одному. Так, однією нормою дозволяється збільшувати обсяг замовлених марок на 15% від середньомісячного обсягу марок за попередні півроку, а іншою – у разі, якщо виробник вирішить використати ці додатково отримані марки, буде застосовуватися підвищений акциз (що є своєрідним «штрафом»).

По-четверте, норма щодо збільшення оподаткування написана (умисно, чи просто некомпетентно – це ще питання) настільки неграмотно, що її неможливо однозначно трактувати. Отже, пропонується до 2029 року тютюнову продукцію, яка «перевищила среедньомісячні відгрузки за останні 6 місяців), оподатковувати за специфічною ставкою із застосуванням коефіцієнта 1,5 та/або врахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із застосуванням коефіцієнта 1,5. Що мається на увазі? Можливо аж три варіанти: або застосування лише специфіки (найменший розмір податку), або ж мінімального акцизного зобов’язання (вже суттєво більший податку прийдеться сплатити), чи може взагалі можна необхідно сплатити специфіку та мінімальне зобов’язання (найбільший розмір податку). Внаслідок цього взагалі порушується структура оподаткування акцизним податком в Україні.

По-п'яте, норми законопроекту є відверто лобістськими. Оскільки поширюються лише на тютюнові вироби. Водночас, на ринку України є ще один вид продукції - ТВЕНи (один з їх представників - IQOS), які відповідно до законодавства не відносяться до тютюнових виробів. Отже обмеження не будуть застосовуватися до них. Тобто проект не враховує всю існуючу продукцію на ринку і надає окремій продукції явну конкурентну перевагу.

Тому після вивчення нового законопроекту пана Холодова, залишається лише одне питання. Чого ж більше в його ініціативах - некомпетентності та неспроможності виписати правильний алгоритм, з негативними наслідками для держбюджету та виробників тютюнових виробів, чи цілком конкретний корупційний інтерес?