Залізорудні ілюзії "зелених" політиків

22 травня Володимир Зеленський підписав Закону №1210.

Показовий кейс в контексті даних оприлюдненого 1 червня «Макроекономічного і монетарного огляду НБУ». Показники діяльності всіх секторів економіки, за якими наявні щомісячні дані, у квітні різко погіршилися. Падіння ІВБГ (індекс виробництва базових галузей) становило 15.4% р/р (порівняно з 6.3% р/р у березні). Попри відсутність прямих карантинних обмежень на промислову діяльність, спад у промисловості поглибився до 16.2% р/р.

Отже, на цьому тлі Україна підвищує ренту на видобуток залізної руди в 1,5 рази. Наміри благі, планували збільшити бюджетні надходження. Втім, забули врахувати одну «дрібницю» - це драматично вплине на собівартість продукції в металургії (залізна руда - ключова складова собівартості).

Внутрішнє споживання металу і до кризи було низьким, тепер ще сильніше знизиться, тому що скорочуються обсяги в галузях, які є основними споживачами металу - будівництві, машинобудуванні. Більше 80% продукції української металургії йде на експорт. Таким чином, виробництву та експорту металопродукції наноситься удар з двох сторін: А) Падіння попиту і ціни на світових ринках; Б) Збільшення витрат через підвищення ренти на видобуток залізної руди.

Все це додатково знизить експорт металопродукції. Згідно з прогнозом НБУ, в 2020 році експорт товарів скоротиться на 12%, але цей прогноз був зроблений в квітні, до того, як Законом №1210 була підвищена рента.

Ключові учасники українського металургійного бізнесу «Арселорміттал Кривий Ріг» та «Метінвест» є вертикально інтегрованими компаніями. Тобто власна сировинна база в конкурентних змаганнях на міжнародних ринках забезпечувала їм простір для цінового маневру. В деякі періоди їхні горно-рудні дивізіони фактично витягували економіку сталеплавильного виробництва (про те, що зараз саме такий важкий період свідчить падіння експорту металургійної продукції в квітні на 18%, тобто ще до введення в дію законопроекту №1210). Тепер цей козир в них вибивають.

Асиметричним рішенням могло би стати збільшення експорту залізо-рудної сировини (точніше продукції гірничо-збагачувальних комбінатів, адже руда-сирець як така не експортується). Але це неможливо через перевантаження морських портів, які і так працюють на межі потужностей.

В результаті все йде до того, що надходження валюти в Україну знизиться – в 2019 році продукція ГМК становила 25,5% від загального експорту України (близько 13 млрд. дол. США). Це дасть додатковий імпульс до девальвації гривні, адже збігається з виплатами в червні-грудні за зовнішнім держборгом 146,2 млрд. грн або 5,4 млрд. дол. США (https://mof.gov.ua/uk/borgovi-platezhi-ta-prognozi розділ «Прогнозні щомісячні Платежі за держборгом», травень 2020 року).

Інший негативний ефект суттєвого підвищення ренти на видобуток залізної руди та скорочення виробництва в ГМК – зниження відрахувань до держбюджету. Ситуація з держбюджетом вже зараз дуже напружена. За підсумками січня-травня доходи держбюджету були на 38,5 млрд. грн. менші, ніж за аналогічний період 2019 року; доходи держбюджету в травні 2020 року було на 30% менше, ніж в травні 2019 року.

Ось до яких наслідків призводять дії невігласів, що випадково потрапили до керма економікою. Звичайно, підвищення ренти на видобуток залізної руди можна скасувати або відкласти, як мінімум, до припинення економічної кризи. Але чи вистачить у влади мудрості – питання відкрите...