Переможені чи все ж таки переможці-учасник конкурсу до Верховного Суду
Ось і закінчився дев’ятимісячний марафон – конкурс на перші 120 посад суддів Касаційних судів у складі Верховного Суду. Конкурс, до участі у якому ВККС було допущено близько 700 правників. Конкурс, який вперше проходив за кардинально новими процедурами під
Ось і закінчився дев’ятимісячний марафон – конкурс на перші 120 посад суддів Касаційних судів у складі Верховного Суду. Конкурс, до участі у якому ВККС було допущено близько 700 правників. Конкурс, який вперше проходив за кардинально новими процедурами під прискіпливим оком всього українського суспільства.
27 липня 2017 року пізно ввечері, коли ВККС на своєму засіданні офіційно затвердило рейтингові списки кандидатів на посади суддів Касаційних судів у складі Верховного Суду, до моніторів комп’ютерів та екранів смартфонів була прикута увага як мінімум 320 кандидатів, що були допущені до фінального етапу – етапу співбесід. Одним з таких кандидатів був і я. З власного досвіду можу сказати, що ті півтори години засідання Комісії були, напевне, найбільш нервовими для кожного з кандидатів. Для кожного, хто вирішивши взяти участь у конкурсі, вважав, що саме він є тим достойним кандидатом, якому буде довірено в новому Верховному Суді впроваджувати стандарти справедливості та верховенства права і долучитися до становлення справжньої третьої гілки влади – Сильного Суду, суду якому довіряє суспільство, суду до якого приходять за захистом своїх порушених прав.
З оголошенням кожного наступного місця в рейтинговому списку напруга все збільшувалась. Чим ближче було до закінчення оголошення місць в першій тридцятці кожного з Касаційних судів – тим більше хотілось не дихати, аби не пропустити своє прізвище та кінцевий бал. Своє прізвище я не почув. Вірніше, воно прозвучало лише під номером 50. У рейтинг переможців я не увійшов.
А чи є в цьому конкурсі переможці і переможені? Чи є щасливчики і невдахи? Моя відповідь – ні. І ось чому.
Близько 700 правників: адвокатів, науковців, суддів пройшли всі можливі й неможливі перевірки з метою стати суддею Верховного Суду. Ми вперше погодились на відкриття всіх наших «скелетів в шафі». І не тільки наших, а і всіх наших близьких. Протягом останніх 9-ти місяців ми перебували майже в реаліті-шоу «за склом». Хтось не витримав на перших етапах. Хтось здався пізніше, але я не про це.…
Цей конкурс дав мені - судді першої інстанції, можливість долучитись до участі у реалізації бажання нашого суспільства, частиною якого я також є, до формування нової формули взаємодії громадян та органів державної влади, до нової формули «громадянського суспільства».
Конкурсні процедури дали мені відчути себе студентом 15-річної давнини, коли я здавав державні іспити у НЮАУ ім. Я. Мудрого. Проте ці екзаменаційні завдання мали набагато вищу вагу. Вперше в історії України діючих суддів перевіряли на знання права та навичок написання судового рішення. Але це ще не все.
ВПЕРШЕ в історії України кандидатів на посаду судді перевіряли на компетентність на підставі психологічного тестування та тестування на загальні здібності. Саме цей етап став самим цікавим та утаємниченим від кандидатів, оскільки ми не мали можливості ознайомитись із своїми результатами.
27 липня став визначальним днем у найвищому розумінні - екзаменаційна комісія оголосила 120 кращих з кращих.
Чи можемо ми сумніватись у компетентності та/або доброчесності переможців?
Звісно, можна сумніватися в доброчесності і навіть компетентності будь-кого.
Але, ми всі – і суспільство, і юридична спільнота, і судді всіх інстанцій – повинні дати їм шанс впровадити судову реформу. Всі кандидати підтвердили свою готовність бути новим обличчям правосуддя. Зовсім іншими суддями, а не такими, як суддівську професію намагаються представити у таблоїдах та деяких телеканалах. Ми, судді, вже давно вирішили стати іншими.
І на останок.
Чи розчарований я особисто конкурсом? – Ні.
Чи розчарований власним результатом? – Так.
Чи треба робити щось далі? – Звичайно, так.
Вітаю всіх кандидатів, які потрапили до перших тридцяток кожного Касаційного суду, а для тих, хто не потрапив і для всієї України – скажу:
Оскільки ми всі відважились на участь у конкурсі, ми всі відкрили себе суспільству, ми дозволили копатись у наших «шафах» - значить МИ зробили правильний вибір. Ми не злякались. Ми віримо в себе. Ми віримо в можливості. Ми віримо в Сильний суд. Переможених не буває. Бувають ті, хто здався. МИ не здаємось.
Після цього конкурсу ми, судді, для ВАС, УКРАЇНЦІ, вже не зможемо бути «старими». Я Вам обіцяю – ми вже є іншими. Єдине, що потрібно - повірити в нас.
Все, що нас не вбиває – робить нас не тільки сильнішими, а і кращими, а іноді і «інакшими».
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 724
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 639
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 288
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11611
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6679
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4606
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3968
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 2697