UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
14.01.2021 14:43

Прозорому та ефективному процесу приватизації – бути?

Юристка Офісу простих рішень та результатів

"Приватизація". В Україні це слово з негативною конотацією.

Здебільшого виною цьому дикий капіталізм 90-их, коли намагалися будувати демократію, але що воно таке уявлення мали дуже відносне. Будували що вміли, приватизували – теж, як вміли. 

Внаслідок тієї великої приватизації 90-их держава мала отримати дивіденди для розвитку стратегічних галузей та забезпечити ефективне управління там, де була нездатна. Але не отримала у підсумку нічого. 

Натомість бізнес шляхом кумівства та договірників отримав за безцінь державне майно, утворивши олігархічний клас, який здебільшого не інвестував жодної гривні у розвиток здобутого, а вичавив з підприємств все що міг та кинув їх напризволяще. 

У підсумку Україна з ТОП-10 найрозвиненіших країн Європи станом на 1991-ий відкотилася на останні сходинки європейського рівня розвитку, промисловість залишилась на сировинному рівні, а сила силенна людей, які були робітничим класом мусили перекваліфіковуватися та шукати роботу. Власне українці дали тодішнім процесам дуже влучну назву – «прихватизація». 

Але попри те, що приватизували у 90-ті дуже багато, у власності держави й досі залишилося досить багато так званих «державних підприємств». Мова йде не тільки про стратегічно важливі підприємства (які й мають залишатися державними), а й про силу-силенну юридичних осіб, які здійснюють комерційну діяльність. Таких станом на 01 січня 2020 в Україні нараховувалось аж 19,9 тис. юридичних осіб з 560,9 тис. об’єктів нерухомого майна. 

натисніть на зображення для його збільшення

Здавалося б добре, що державі вдалося зберегти стільки власності у ті буремні часи, але  головне у цій історії не кількість об'єктів власності, а їхні економічні показники. Тобто економічні  показники того, наскільки держава була ефективним власником, скільки змогла заробити за минулі 30 років та скільки зможе у майбутньому… І ось тут виникає проблема. 

Підприємства доводяться до жахливого стану. Згідно з інформацією Фонду державного майна України, з 408 фактично переданих йому на початку року підприємств, 191 – не працюють взагалі та не звітують про свою діяльність, 103 – у стані ліквідації, 74 – збиткові. 

«Із 201 об'єкта, переданих нам у серпні, за попередніми підрахунками приблизно 45% перебувають у стані ліквідації. Нам буквально доводиться розшукувати директорів разом із поліцією. На даний момент 96 окремих державних органів керують 3644 державними підприємствами України (майже всі з них - боргові та збанкрутілі підприємства, які існують лише на папері) Тому не дивно, що контроль за управлінням цією величезною структурою є нереальним», – зазначають у Фонді Держмайна. 

Абсолютна більшість державних підприємств стали відвертими корупційними годівницями. Основна корупція, як дехто вважає, зосереджена далеко не в міністерствах та ВРУ, основна корупція квітне у всякого роду ДП. Згадайте війни навколо ПАТ «Укрнафта» – це державне підприємство, «Укрзалізниця» – державне підприємство, «Одеський припортовий завод» – державна власність. 

Більшість з державних підприємств останні 30 років використовували у схемах та оборудках, заганяючи підприємства  у багатомільйонні борги та штучно доводячи їх до банкрутства, якщо їхній ресурс було повністю вичерпано. Мова про те, щоб державний менеджмент був ефективним та приносив прибутки навіть не йде. 

Розглянемо проблему зблизька на дуже конкретному прикладі. У самому центрі Києва, безпосередньо на Майдані Незалежності знаходиться так зване Державне підприємство, трьох зірковий готель «Козацький». Ось, що скаже вам гугл, якщо ви зацікавитесь цим підприємством:

- у 2011 через незадовільний стан будівлі з готелю на людей впала частина стіни й вбила хлопця; 

- у 2000 керівництво готелю підписало договір з буцімто швейцарською «Карлтон Трейдінг» (пов’язують з одним відомим українським олігархом). Інвестор перерахував готель 200 000 доларів США, а потім виставив претензії на 14 000 000 гривень за «невиправдані надії»;

- у  2019 НАБУ відкрило провадження проти посадових осіб готелю, які  за попередніми даними розслідування могли заподіяти шкоди готелю на понад 12 мільйонів гривень. Робітники готелю приймали безготівкові платежі за користування номерами на рахунки, які готелю не належали;

- 2020 саме в «Козацькому» проходили обсервацію українці, яких повернули додому зі всього світу внаслідок спалаху епідемії Ковіду-19. Це саме той готель, звідки люди  тікали, жаліючись на нелюдські умови проживання

Цифри не брешуть. Станом на 1.11.2020 платник податків має податковий борг - 1 693 479 грн, державний - 962 865 грн, місцевий - 730 614 грн. 

Звіт готелю за 2019 рік:

 

натисніть на зображення для його збільшення

натисніть на зображення для його збільшення

Аудит навіть офіційно підтвердив «фінансову неефективність» підприємства.   

Рахункова палата України у своїй перевірці вказала такі причини негараздів ДП Міністерства оборони України:

- невдала фінансово-господарська діяльність; 

- незадовільний стан основних фондів;

- накопичення різного роду заборгованостей, через що підприємства не можуть брати участь у тендерах;

- економічна неспроможність конкурувати з приватним сектором. 

Може здатися, виділено занадто багато уваги конкретному підприємству, але насправді це показовий приклад того, що відбувається на майже всіх державних підприємствах країни. 

Тепер варто повернутися до питання актуальності приватизації та замислитись: «А чи потрібна Україні приватизація». Не та шалена «прихватизація» 90-их, а нормальний процес передачі неефективного та збиткового майна бізнесу з користю державі? 

18 січня 2018 року вже навіть був прийнятий відповідний закон № 2269-VIII, що мав забезпечити спрощення процедур приватизації, але масштабів приватизація так і не набула. 

Закон не вирішував проблему блокування великої приватизації: 

1) Не вирішувалась проблема з передачею управління об'єктами від міністерств до Фонду державного майна. 

Наразі майже 2 тис. судових проваджень із захисту інтересів держави (джерело - ФДМУ). Колишні керівники та «зацікавлені» не мають намірів віддавати об’єкти, які їх годують і намагаються у будь-який спосіб їх повернути або утримати, найчастіше - у судовому порядку блокуючи процес приватизації (арешт майна, застава, і т.д). 

2) Майже неможливо витребувати майно на приватизацію, навіть, якщо воно використовується неефективно, є збитковим, його використання є нецільовим. 

У 2020 питання необхідності прозорого процесу приватизації знову було підняте на порядок денний. Цього разу за розробку закону взялася команда новопризначеного голови ФДМУ Дмитра Сенниченка та Офіс простих рішень Михайла Саакашвілі. 

Концептуальні засади, покладені в основу законопроєкту (а точніше, вже зареєстрованих  чотирьох законопроєктів - №4572, 4573, 4574 та 4575, які комплексно регулюють питання приватизації), обговорювались 30 червня 2020 року на засіданні Національної Ради Реформ під головуванням Президента України Володимира Зеленського і були підтримані. 

Серед основних змін:

1. Розширено повноваження Фонду державного майна України щодо включення об’єктів державної власності до переліку об’єктів, які підлягають приватизації, зокрема об’єктів щодо яких виявлено заборгованості, що перевищують 50 % балансової вартості активів.

Вирішує проблеми з передачею управління цими об'єктами від міністерств до Фонду державного майна. Екс-управлінці у будь-який спосіб затягують цей процес та не хочуть віддавати «годівниці» на приватизацію.

2. Врегульовано питання обов’язкової передачі на приватизацію державного та комунального майна, що перебуває у податковій заставі. Його продаж має проводитись виключно на електронному аукціоні.

3. Передбачено положення, відповідно до яких перебування державного та комунального майна під забороною, арештом, заставою не перешкоджає його приватизації на електронному аукціоні

Забезпечення можливості продажу арештованих об‘єктів державної власності для пришвидшення процесу приватизації. При цьому права стягувачів не порушуються.

4. Внесено зміни до положень процесуальних кодексів, які:

- не допускають зупинення приватизації в судовому порядку, зупинення реалізації державного майна на електронних аукціонах, зупинення електронних аукціонів, арешт майна, яке реалізується на електронному аукціоні й т.д.

Такі зміни необхідні для того, щоб зашкодити блокуванню та затягуванню процесу приватизації. Часто для того, аби перешкодити процесу приватизації, такі об‘єкти арештують та іншими переліченими вище способами не допускають продажу майна.

- передбачають продовження строків позовної давності (у 6 років) у позовах покупців державного майна про визнання недійсним правочину, вчиненого суб’єктом господарювання державного сектору економіки, з метою запровадження ефективного механізму очищення таких суб’єктів господарювання від фіктивних боргів.

Це стане ефективним механізмом очищення держпідприємств від фіктивних боргів, які заважають приватизації.

5. Метою збільшення інвестиційної привабливості передбачено механізм списання (анулювання) податкового боргу державних чи комунальних підприємств у разі прийняття рішення про їх приватизацію

Оскільки у більшості випадків такі підприємства спеціально заганяються в податкові борги й стають абсолютно не привабливими інвестиційно. Це такий собі бонус для інвестора.

6. При прийнятті рішення органом управлінням щодо способу розпорядження державним майном, перевага надається приватизації, яка має найвищий пріоритет порівняно з наданням такого майна в оренду.

Законопроекти передбачають багато позитивних змін і в частині оренди майна, однак основний принцип - передається в оренду тільки те, що не приватизувалося.

7. Автоматично припиняється контракт керівника державного або комунального підприємства у разі передачі його на приватизацію.

Іноді буквально доводиться розшукувати директорів разом із поліцією. Екс-керівники та інтересанти не хочуть так просто віддавати свої корупційні осередочки та намагаються у будь-який спосіб їх повернути або утримати. Тому найефективніший спосіб - одразу позбавити їх повноважень.

8. При укладенні договорів оренди державного або комунального майна включення положень до такого договору  щодо переважного права орендаря на викуп майна забороняється.

9. Передбачено обов’язковість проведення приватизації об’єкта на електронному аукціоні, який на момент такої приватизації перебуває в оренді. Орендар братиме участь у ньому на рівних умовах з іншими учасниками та матиме право викупу об’єкта за найвищою ціною, запропонованою на аукціоні.

На практиці переважне право орендаря на викуп використовується задля отримання переваги перед іншими потенційними учасниками приватизації. Так, використовуючи неправомірні практики окремі особи спеціально орендують на короткий строк, без нотаріального посвідчення та державної реєстрації права оренди, об‘єкти приватизації та викупають їх без аукціону. В результаті, держава не отримує прибутки від приватизації, які вона могла отримати в разі проведення аукціону.

10. Запроваджено можливість приватизації державних підприємств шляхом ІРО - публічної пропозиції акцій.

Це спосіб приватизації, який передбачає пропозицію (оферту), звернену до невизначеного кола осіб, про придбання акцій, які належать державі або територіальній громаді, за ціною та на умовах, визначених такою пропозицією. Пропонується дозволити Кабінету Міністрів України розробити порядок проведення аукціону із забезпеченням переважного права на викуп. Це розблокує значну кількість об’єктів приватизації. Також ті підприємства, на балансі яких знаходяться об’єкти державної власності, що не увійшли до їх статутних капіталів, матимуть переважне право на викуп таких об’єктів.

11. Запроваджено можливість перетворення державних підприємств в товариства з обмеженою відповідальністю.

В рамках перетворення державних підприємств в ТОВ в процесі приватизації матиме місце універсальне правонаступництво, відповідно до якого відбуватиметься перехід усіх прав та обов‘язків державного підприємства до новоствореного товариства, що забезпечує збереження вимог кредиторів до підприємства у повному обсязі.

12. Велика приватизація відбуватиметься виключно на електронному аукціоні. 

Для забезпечення прозорості та ефективності процедури великої приватизації передбачається можливість  здійснювати велику приватизацію через електронні аукціони. Фонд державного майна України як єдиний орган приватизації буде затверджувати умови продажу. Процедура великої приватизації стане більш прозорою, ефективною та бізнес-орієнтованою.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]