Ще в травні цього року набрав чинності Закон України, який передбачає можливість звільнення від сплати податків.
Мова йде про Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу Українита інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно,відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).
Одним із важливих нововведень вказаного Закону є надання місцевим радам, а також військовим адміністраціям та військово-цивільним адміністраціям повноваження встановлювати податкові пільги зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
І, звичайно ж, така можливість почала активно використовуватися представниками аграрного сектору, земельні ділянки яких внаслідок бойових дій чи окупації ймовірно зазнали негативних змін у вигляді забруднення вибухонебезпечними предметами.
Але з огляду на те, що розмінування територій має певну черговість, а протягом цього часу агровиробники не мають можливості використовувати земельні ділянки та, відповідно, отримувати певний дохід, реалізація права на податкові пільги є цілком зрозумілим та навіть вимушенимрішенням.
Проте при реалізації такої можливості платники податків часто припускаються певних помилок, які зрештою призводять до затягування процесу встановлення податкових пільг.
Про них сьогодні і поговоримо.
Прохання встановити податкові пільги за 2022 рік.
Тут слід мати на увазі, що якщо земельні ділянки знаходяться на території, яка була територією активних бойових дій або тимчасово окупованою територією, то звільнення від нарахування та сплати плати за землю за період з 1 березня по 31 грудня 2022 року відбувається в силу приписів Закону № 3050.
Платники ж такого податку, які до дати набрання чинності Законом № 3050 задекларували податкові зобов’язання, мають право відкоригувати їх шляхом подання уточнюючих податкових декларацій.
Те ж саме стосується і єдиного податку четвертої групи.
Щодо мінімального податкового зобов’язання, то воно не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
І тут запитання, яке часто виникає у представників агросектору: а якщо відповідна територія згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасового окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 (далі – Перелік), перестала бути територією активних бойових дій або тимчасово окупованою територією до 31 грудня 2022 року, то як бути?
Тут звертаємось до роз’яснень самої Державної податкової служби, яка неодноразово наголошувала на тому, що для цілей справляння плати за землю, єдиного податку четвертої групи у 2022 році наказ Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.
Тобто, якщо відповідна територія у 2022 році входила до Переліку, то звільнення відбувається за весь 2022 рік, незважаючи на дату завершення активних бойових дій чи тимчасової окупації.
А тому просити у місцевої ради чи військової адміністрації встановити за цей період податкові пільги на підставі заяви про визнання земельних ділянок непридатними до використання потреби немає.
Прохання встановити податкові пільги щодо земельних ділянок, орендованих у приватних землевласників.
Досить часто платники податку у своїй заяві про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та встановлення податкової пільги з плати за землю вказують всі земельні ділянки, які перебувають у їхньому користуванні, в тому числі орендовані у приватних осіб.
Але слід враховувати, що місцева рада або військова адміністрація наділені повноваженнями на встановлення податкових пільг лише щодо земель комунальної власності, якщо йдеться про орендну плату за передані у користування земельні ділянки, або земель приватної власності, якщо говоримо про земельний податок, та жодним чином не може втручатися у договірні відносини між агровиробником та іншими фізичними особами.
Тобто у такій заяві має міститися прохання, яке стосується саме земельних ділянок комунальної або приватної власності (не орендованих в інших осіб), та з обов’язковим зазначенням їх кадастрових номерів, оскільки відсутність таких може бути окремою підставою для відмови у прийнятті відповідного рішення.
Прохання встановити податкові пільги зі сплати не тільки місцевих податків та/або зборів.
Нагадаю, що за приписами статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.
Тобто лише щодо сплати двох із них місцева рада або військова адміністрація можуть встановлювати податкові пільги.
Натомість часто платники податків у своїй заяві просять встановити податкові пільги і щодо екологічного податку, який є загальнодержавним податком (ст. 9 Податкового кодексу України), та мінімального податкового зобов’язання, яке взагалі не є податком як таким.
Відповідних повноважень на встановлення податкових пільг щодо їх сплати у ради чи військової адміністрації немає, а ті рішення чи розпорядження, в яких помилково продубльовано прохання платника податків та зазначено про звільнення і від екологічного податку та мінімального податкового зобов’язання, «блокуються» податковою.
Як висновок, зазначу, що такий механізм звільнення від сплати місцевих податків та зборів є одним із способів підтримки агровиробників під час дії воєнного стану з метою подолання негативних наслідків, завданих війною.
Але як бачимо, його успішна реалізація теж обумовлена певними чинниками, основним з яких є необхідність ретельної підготовки самої заяви задля уникнення небажаних наслідків у вигляді відмов та тривалого розгляду питання.
