АРМА. Міжнародні рекомендації
Останім часом в ЗМІ від політиків шириться інформація про ліквідацію Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
Останім часом в ЗМІ від політиків шириться інформація про ліквідацію Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), як органу державної влади, основною функцією якого є забезпечення збереження активів, на які накладено арешт до остаточного рішення по справі (в європейській практиці поширено називати заморожені активи). В той час коли більшість європейських держав запровадили законодавство чи інші заходи для забезпечення належного управління замороженими або конфіскованим майном, в тому числі і Україна, яка зробила багато в цьому питанні.
Однак, щоб вдосконалити уже існуючий механізм поводження із арештованим майном, та більш того, роками вкладенні кошти із державного бюджету України та закордонної допомоги, пропонується просто ліквідувати, а функції передати органам, які ніколи не були створенні та обізнанні в даній діяльності.
Хоча, згідно зі звітом, оприлюдненим Конференцією сторін Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт і конфіскація доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму (далі – Конвенція), деякі країни все ще потребують удосконалення системи управління замороженими активами, і Україна не виняток.
У даному звіті оцінюється, наскільки 37 держав-учасниць дотримуються статті 6 Конвенції, яка спрямована на забезпечення систематичного підходу до управління арештованими (замороженими активами), доки судові органи не приймуть остаточного рішення про конфіскацію. До того часу заморожені активи повинні зберігатися та управлятися таким чином, щоб їх вартість принаймні не зменшувалася. Це стосується як матеріальних активів, таких як автомобілі, будівлі чи дорогоцінні метали, так і нематеріальних активів, таких як інтелектуальна власність або віртуальні активи.
У звіті зроблено висновок, що, хоча всі держави-учасниці вжили конкретних заходів щодо конфіскації активів, у деяких країнах ці заходи стосуються лише їх зберігання до остаточного рішення щодо їх конфіскації.
Ступінь розвитку систем управління активами суттєво різниться між державами-учасницями. Деякі країни створили добре функціонуючу систему управління активами після їх арешту, зокрема це Бельгія, Хорватія, Франція, Угорщина, Італія, Мальта, Нідерланди, Румунія, Іспанія та Великобританія, а багато інших загалом дотримуються положень статті 6 Конвенції. В декількох держав-учасниць будуть проведенні реформи для вдосконалення існуючих систем, а саме: Німеччина, Латвія, Республіка Молдова, Португалія, Сан-Марино та Словацька Республіка. Забігаючи наперед, Україна обрала для себе французький зразок подібного органу.
Звіт містить ряд рекомендацій, зокрема:
• державам-учасницям, чиї системи дозволяють зберігати активи, але не дозволяють заходи щодо управління конфіскованими активами, пропонується прийняти такі заходи та застосовувати їх на практиці;
• державам-учасницям, у яких створено загальні та інституційні рамки, але вони ще знаходяться на стадії розробки, пропонується зміцнити їх шляхом прийняття та впровадження спеціальних інструкцій щодо управління активами;
У Звіті міститься рекомендація щодо підвищення ефективності АРМА процедури управління активами, зокрема шляхом включення всіх правопорушень передбачених Додатком до Конвенції, які будуть підпадати під повноваження АРМА. Крім того, не встановлено процедури управління різними типами активів. Тому, Україні рекомендовано забезпечити усунення обох недоліків, а саме охоплення усіх правопорушень із Додатку до Конвенції та запровадження конкретних процедур щодо активів.
Посилання на звіт https://rm.coe.int/c198-cop-2022-1-hr-art-6-en/1680a96056
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 746
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 469
- Реформа "турботи" 251
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 131
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 118
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 32606
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
18124
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12816
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 8497
-
Bloomberg: Росія хоче продати частку у першій турецькій АЕС "Аккую" за $25 млрд
Бізнес 5873