АРМА. Міжнародні рекомендації
Останім часом в ЗМІ від політиків шириться інформація про ліквідацію Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
Останім часом в ЗМІ від політиків шириться інформація про ліквідацію Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), як органу державної влади, основною функцією якого є забезпечення збереження активів, на які накладено арешт до остаточного рішення по справі (в європейській практиці поширено називати заморожені активи). В той час коли більшість європейських держав запровадили законодавство чи інші заходи для забезпечення належного управління замороженими або конфіскованим майном, в тому числі і Україна, яка зробила багато в цьому питанні.
Однак, щоб вдосконалити уже існуючий механізм поводження із арештованим майном, та більш того, роками вкладенні кошти із державного бюджету України та закордонної допомоги, пропонується просто ліквідувати, а функції передати органам, які ніколи не були створенні та обізнанні в даній діяльності.
Хоча, згідно зі звітом, оприлюдненим Конференцією сторін Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт і конфіскація доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму (далі – Конвенція), деякі країни все ще потребують удосконалення системи управління замороженими активами, і Україна не виняток.
У даному звіті оцінюється, наскільки 37 держав-учасниць дотримуються статті 6 Конвенції, яка спрямована на забезпечення систематичного підходу до управління арештованими (замороженими активами), доки судові органи не приймуть остаточного рішення про конфіскацію. До того часу заморожені активи повинні зберігатися та управлятися таким чином, щоб їх вартість принаймні не зменшувалася. Це стосується як матеріальних активів, таких як автомобілі, будівлі чи дорогоцінні метали, так і нематеріальних активів, таких як інтелектуальна власність або віртуальні активи.
У звіті зроблено висновок, що, хоча всі держави-учасниці вжили конкретних заходів щодо конфіскації активів, у деяких країнах ці заходи стосуються лише їх зберігання до остаточного рішення щодо їх конфіскації.
Ступінь розвитку систем управління активами суттєво різниться між державами-учасницями. Деякі країни створили добре функціонуючу систему управління активами після їх арешту, зокрема це Бельгія, Хорватія, Франція, Угорщина, Італія, Мальта, Нідерланди, Румунія, Іспанія та Великобританія, а багато інших загалом дотримуються положень статті 6 Конвенції. В декількох держав-учасниць будуть проведенні реформи для вдосконалення існуючих систем, а саме: Німеччина, Латвія, Республіка Молдова, Португалія, Сан-Марино та Словацька Республіка. Забігаючи наперед, Україна обрала для себе французький зразок подібного органу.
Звіт містить ряд рекомендацій, зокрема:
• державам-учасницям, чиї системи дозволяють зберігати активи, але не дозволяють заходи щодо управління конфіскованими активами, пропонується прийняти такі заходи та застосовувати їх на практиці;
• державам-учасницям, у яких створено загальні та інституційні рамки, але вони ще знаходяться на стадії розробки, пропонується зміцнити їх шляхом прийняття та впровадження спеціальних інструкцій щодо управління активами;
У Звіті міститься рекомендація щодо підвищення ефективності АРМА процедури управління активами, зокрема шляхом включення всіх правопорушень передбачених Додатком до Конвенції, які будуть підпадати під повноваження АРМА. Крім того, не встановлено процедури управління різними типами активів. Тому, Україні рекомендовано забезпечити усунення обох недоліків, а саме охоплення усіх правопорушень із Додатку до Конвенції та запровадження конкретних процедур щодо активів.
Посилання на звіт https://rm.coe.int/c198-cop-2022-1-hr-art-6-en/1680a96056
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1144
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 173
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 145
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 139
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 8816
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8805
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6609
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 4633
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
3872