Багато років в Україні відсутні правила прозорого розподілу бюджетних коштів серед державних органів. Наслідками є значні відмінності фінансування, брак коштів для достатнього рівня оплати праці.
06 червня Урядом затверджено Порядок формування фонду оплати праці державних службовців у державному органі (далі – Порядок ФФОП). Постанова КМУ про це розміщена за посланням.
Передумови
Бюджетний процес щороку передбачає обов’язок державних органів подати бюджетні запити до Мінфіну з урахуванням його інструктивного листа, у якому доводяться так звані «стелі» (виділений обсяг видатків), зокрема на оплату праці працівників апарату.
Далі відбуваються погоджувальні наради, в ході яких Мінфін згоджується або ні з аргументами представників державних органів, що запрошуються туди аби «захистити» запропоновані обсяги.
Після цього розробляється проєкт бюджету й передається на розгляд до Кабміну, який має схвалити законопроєкт про Державний бюджет України та подати його Верховній Раді та Президенту України не пізніше 15 вересня.
Ідея прийняти Порядок ФФОП, щоб установити однакові правила доведення відповідних видатків Мінфіном для державних органів під час підготовки проєкту Закону України про державний бюджет була запропонована і підтримана народними обранцями ще у 2019 році, тоді ж передбачена змінами до ст. 50 Закону України «Про державну службу». За даними попередніх років мова йде про обсяг фінансування у цій частині орієнтовно 40 млрд грн. Як відомо з початку повномасштабного російського вторгнення кошти для підтримки стійкого державного управління надходять від міжнародних партнерів.
Окрім вимог згаданого Закону, виконання якого одразу зустріло опір змінам, норми про обов’язковість прийняття Порядку ФФОП містились у низці таких документів:
Концепція реформування системи оплати праці державних службовців (2020 р.);
Рішення Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування за підсумками слухань щодо реформи оплати праці (2020 р.)
Звіти Рахункової палати про результати аналізу використання коштів державного бюджету (2019, 2021 роки)
Стратегія реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки
Державна антикорупційна програма на 2023-2025 роки.
Які положення містить прийнятий Порядок ФФОП
Серед позитивів цього Порядку, крім самого факту його прийняття через майже 6 років відколи такий обов’язок, визначено законом, є наявність:
вичерпного переліку складових заробітної плати, з урахуванням яких формується Фонд оплати праці державного органу (оклад, надбавка за вислугу, ранг, компенсаційні виплати, грошова допомога до відпустки, індексація, інші складові, передбачені законом як обов’язкові виплати).
До негативних аспектів належить:
необмеження видатків на фінансування вакантних посад, що могло б сприяти ефективному використанню бюджетних коштів;
відсутність обов’язку врахування Мінфіном в проєкті бюджету розрахунків державних органів, поданих відповідно до Порядку.
Чому реформа, яка передбачалась, має формальний характер
У останньому зі згаданих вище нормативних документів, а саме Державній антикорупційній програмі, міститься положення про те, що: «Сучасний механізм формування та розподілу фонду оплати праці на державній службі непрозорий. Відсутня юридична визначеність механізму планування і розподілу фонду оплати праці між державними органами.».
По-перше, відсутність у Порядку ФФОП юридичної визначеності для однозначних дій Міністерства фінансів з отриманими бюджетними запитами від державних органів, свідчить про те, що розподіл видатків на оплату праці Мінфін матиме можливість проводити на свій розсуд і далі. Норми про те, що Мінфіном мають враховуватись подані пропозиції на основі Порядку, немає.
По-друге, у Порядку ФФОП йдеться, що Фонд формується з розрахунку граничної чисельності державних службовців у державному органі.
Як відомо, гранична чисельність перевищує фактичну і включає вакансії, тож на них теж плануватимуться кошти.
Кількість вакантних посад державної служби станом на 31.03.2025 складає понад 30 тис. одиниць (джерело). За даними, розміщеними на сайті Мінфіну https://www.mof.gov.ua/, середня зарплата в держорганах центрального рівня упродовж минулого року складає 54,4 тис. грн, в місцевих держадміністраціях 34,6 тис. грн. Розрахунок на основі цих даних дає розуміння про те, що таке планування коштів на вакансії, кількість яких з року в рік залишається практично на тому ж рівні, складе додаткові мільярди гривень.
З невідомих наразі причин у Порядку ФФОП не використано альтернативні варіанти як, наприклад, застосувати для розрахунку Фонду оплати праці:
а) фактичну чисельність працівників + 10% (або інший чіткий %) для заповнення низки вакансій та покриття непередбачуваних виплат упродовж року, зокрема виконання рішень судів про поновлення на роботі тощо;
б) найбільшу фактичну чисельність працівників за будь-який місяць періоду з початку року до місяця, в якому Мінфін доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.
Економне планування відповідно до реальних потреб дозволило б в межах наявних видатків забезпечити збільшення розміру грейдів (зарплатних рівнів) державних службовців під час підготовки Схеми посадових окладів на посадах державної служби, яка визначається щороку Кабінетом Міністрів України, або ж використати ці кошти на інші пріоритетні цілі для держави у цей час.
З огляду на ці фактори можна стверджувати про формальний характер прийнятого Порядку ФФОП і скоріш пов’язувати це потрібно із нещодавно прийнятим Законом України від 11.03.2025 № 4282-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад” (один з індикаторів виконання Плану для Ukraine Facility від Європейського Союзу).
Додаткові аргументи
Дашборд щодо оплати праці усіх працівників державних органів, розміщений на сайті Мінфіну за посиланням, підтверджує, що середня зарплата в державних органах однакового рівня дуже різна і тенденція зберігається не перший рік.
Найактуальніші дані за квітень 2025 року ілюструють відсутність єдиних підходів до розподілу видатків на оплату праці в державних органах. Наприклад, серед міністерств з високим показником середньої зарплати є Мінцифри – 69,1 тис. грн, Мін’юст - 64,2 тис. грн та Мінфін – 64,1 тис. грн. Найменша зарплата в так званих гуманітарних міністерствах, серед яких, наприклад Мінсоцполітики – 47,7 тис. грн, Мінмолодьспорт – 48,5 тис. грн. При цьому, навіть у міністерствах працівники отримують значно меншу середню зарплату, аніж в деяких центральних органах виконавчої влади як Державна митна служба (65,4 тис. грн), Державна податкова служба (62,4 тис.грн), Державна аудиторська служба (56,7 тис. грн), які до речі спрямовуються і координуються Мінфіном.
Висновки
Правила і варіанти, які пропонувались до Порядку ФФОП, могли б стати зразком для прозорого розподілу коштів на оплату праці інших працівників державних органів (політичні посади, посади патронатної служби, посади працівників, які виконують функції з обслуговування), а також працівників усієї бюджетної сфери, на державних підприємствах, установах і організаціях, знаючи їх фактичну чисельність, маючи вичерпний перелік складових зарплати і доводячи необхідну кількість видатків обґрунтовано, за однаковим підходом.
Водночас для проведення цієї реформи, яка пов’язана зі значними фінансовими інтересами і згаданими зацікавленими суб’єктами, очевидно надалі доведеться докласти зусиль задля комунікації з парламентарями при розгляді проєкту Закону про Державний бюджет України на 2026 рік, посилення контролю за використанням бюджетних коштів та адвокації з боку громадянського суспільства і міжнародних партнерів України.
