Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
15.06.2018 11:49

Що таке натуральне і чи завжди воно є в природі

Руководитель корпоративной практики АФ "Доминанта"

Коли маркетингові позначки є допустимими, а коли вони є порушенням антиконкурентного законодавства?

В боротьбі за прихильність споживача виробники продуктів харчування йдуть на всілякі маркетингові хитрощі. Все це робиться для формування у споживача  уявлення про унікальність та корисність даного товару. Проте  коли такі дії можна вважать зловживанням з боку виробників та порушенням прав споживачів,  а коли такі дії не міситимуть  подібного складу?

Для прикладу, на  пакуванні олії часто зазначається, що вона не містить холестерину у зв’язку з чим  даний продукт немов би відокремлюється  від аналогічних. При цьому, в даному випадку, скоріше за все, мова йде про маніпулювання  фактами, а не про реальний обман –  оскільки холестерин містять  продукти  лише  тваринного  походження, а рослини та гриби в своєму складі холестерину не мають. Аналогічна абсурдна ситуація виникає при виконанні вимог законодавства щодо інформування  при виробництві продуктів генно модифікованих організмів. Загальновідомим є факт, що  гени  мають лише живі організми (бактерії рослини, гриби тварини тощо), проте,  наприклад, природня або газована  вода складається з неорганічних сполук, а отже  помітка на ній без ГМО  це як невдалий  жарт.

Однією з найбільших небезпек становить формування у споживачів думки, що  конкретний товар призначений для дітей, а отже, має виняткові корисні властивості. Оскільки кожний з батьків купує дитині найкраще, то, як правило, дана група товарів є дещо дорожчою. Поширеними є випадки, коли при порівнянні складу «дитячого» товару з аналогічною групою «дорослої категорії» можна встановити відсутність між ними будь-якої різниці.

Кожного дня ми маємо можливість споглядати товари з позначкою «Без ГМО», «дитячій», «для вашого малюка» та ін., купуючи які ми покладаємо на них певні надії, пов'язані з їх якістю, які не завжди виправдовуються в реальності.  В контексті зазначеного вище  цікавим є рішення Верховного суду у справі щодо напису на упаковці «тільки натуральне 100 %».

 

Суть справи.

 Виробник молочних продуктів ТОВ «Терра Фуд» (виробляє продукцію під ТМ. «Тульчинка», «Ферма» та інші) було оштрафовано Антимонопольним комітетом України за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. На думку Антимонопольного комітету таке порушення виразилось у тому що ТОВ «Терра Фуд» на  пакуванні власної продукції (твердого сиру) розмістило напис «Тільки натуральне 100%», а отже інформує споживачів про те, що даний продукт виготовлений з натуральних компонентів без додавання консервантів, барвників, інших хімічних сполук, що не  відповідає дійсності і може створити у споживачів уявлення про переваги цієї продукції у порівнянні з аналогічною продукцією інших виробників.

Виробник не погодився з таким рішенням та  оскаржив його у судовому порядку, однак як рішенням першої так і апеляційної інстанції у задоволенні позову було відмовлено.

Переглядаючи дану справу  Верховний суд погодився з висновками попередніх інстанцій встановивши, що  продукція була вироблена  відповідно до ДСТУ 6003:2008 і в своєму складі містить продукти хімічного синтезу такі як стабілізатор –  кальцій хлористий та консервант – селітру калієву, а отже, по суті вводить в оману споживача, оскільки  позначка про 100 відсоткову натуральність такого продукту асоціюється у споживачів з тим, що сир містить виключно натуральні складові, що, в свою чергу, є оманливою інформацією.

 

Коментар

Дане рішення є знаковим, оскільки  дуже часто виробники користуючись відсутністю нормативного регулювання ознак «натуральності», «органічності» тощо намагаються маніпулювати свідомістю споживача.

 

Разом з тим, особисто я в цілому погоджуючись з  мотивами  прийнятого рішення, не зовсім згодний з деякими доводами  мотивувальної частини.

Так, наприклад, суд зазначив, що на його думу натуральним за своєю суттю є продукт, відібраний безпосередньо з природи, який знаходиться у вільному стані в природі, що слідує зі змісту етимології слова «натуральний», яке походить з латинського «nature» – природа. Однак, на мою думку,  під даний термін також потрапляє і  визначення  продукту який був вироблений природним шляхом, наприклад  шляхом сквашування та/або натурального бродіння тощо без  хімічних чи штучних домішків. Тому виникає  питання, що саме розумів суд  під продуктом який знаходиться  у природі у вільному стані? Наприклад, чи можна вважати питний кисломолочний продукт кисле молоко (або російською – «простокваша») цілком таким, що відповідає критерію натуральності? Навряд чи ви зустрінете його безпосередньо в корові, однак будь-яке молоко залишене без оброблення, під дією мікроорганізмів завжди прокисне та перетвориться на даний продукт, а отже, на  мою думку, ключовим тут буде відсутність сторонніх (не натуральних) домішків.

У будь якому разі я сподіваюсь, що зазначене рішення  відкриє  череду  процесів з цікавою та різноманітною полемікою сторін, а не тільки сухим нормативним обґрунтуванням, які будуть цікавими для всіх нас!

 

Для допитливих :

ПОСТАНОВА ВС/КГС від 23 травня 2018 року № 902/474/16

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net