Доброчесність по-американськи: незалежність та підзвітність суддів

26  травня 2017 року  Український Католицький Університет спільно з програмою USAID Ukraine із реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» провів у Києві відкриту лекцію Виконавчого директора Комісії з питань поведінки суддів у штаті Вашингтон Рейко Колнер ( Reiko Callner ) на тему: «Збереження доброчесності та незалежності судової влади».

Попри те, що сама пані Колнер виявилась фахівцем високого рівня та дуже цікавим спікером, інформація, якою вона поділилась під час лекції, заслуговує на окрему увагу.  Нижче наведено деякі з тез її доповіді.

Комісія у справах поведінки суддів штату Вашингтон (надалі – "Комісія") є незалежним органом у судовій гілці влади, його юрисдикція поширюється на суддів Верховного суду штату, судів першої інстанції та апеляційних судів; уповноважених судів, магістратів та суддів, які працюють на своїх посадах тимчасово та на умовах часткової зайнятості. Для того, щоб створити Комісію у 1981 році були внесені зміни до конституції штату.

Комісія створена з метою підтримання та відновлення впевненості громадськості у доброчесності, незалежності та неупередженості суддів через забезпечення виконання суворих стандартів поведінки суддів на службі та у повсякденному житті. Крім того, Комісія допомагає суддям підтримувати необхідний баланс незалежності та підзвітності та запевнити громадськість у тому, що судова система ані допускає, ані закриває очі на неналежну поведінку суддів. Надзвичайно важливо й те, що Комісія захищає суддів від хибних, необґрунтованих та помилкових звинувачень, що можуть несправедливо зашкодити їхній репутації та репутації судової системи штату в цілому.

Комісія налічує одинадцять членів: три судді, два адвокати та шість осіб, які не є ані адвокатами, ані суддями, і яких призначає губернатор штату. Останні складають більшість у Комісії. Комісія докладає багато зусиль, щоб підвищити юридичний та фаховий рівень таких осіб шляхом проведення тренінгів та їх навчання.

Переважна більшість – понад 95% – скарг, що надходять до Комісії, відхиляються. Деякі з них відхиляються, навіть якщо інформація в них є достовірною, але не свідчить про порушення Кодексу професійної поведінки суддів.  Більшість скарг відхиляються тому, що скаржники не згодні з рішенням судді, а не повідомляють про порушення суддею Кодексу професійної поведінки суддів. Тобто насправді скаржник просить Комісію діяти як апеляційний суд і переглянути рішення судді по суті. Прикладами типових скарг, відхилених із зазначених вище причин, можуть бути скарги на те, що суддя:

-          -  неправильно прийняв або не прийняв до розгляду певне свідчення;

-          -  повірив даному під присягою неправдивому свідченню;

-          -  виніс надто суворе чи надто м’яке покарання;

-          -  призначив опікуном дитини "не ту" особу.

Комісія дотримується позиції, що навіть якщо суддя припустився помилки, у більшості випадків це не становить склад неналежної поведінки, а просто свідчить про те, що суддя – також людина і може помилятися. Виправлення таких помилок є обов’язком апеляційних судів, а не Комісій у справах поведінки суддів.

У штаті Вашингтон проведення розслідувань проти суддів ініціюється за фактом одержання скарг з будь-яких джерел, у тому числі анонімних. Скаржник не зобов’язаний мати безпосереднє відношення до предмету скарги. Скарги можуть подаватися також працівниками та членами самої Комісії. Наприклад, якщо стаття у засобах масової інформації вказує на те, що поведінка судді можливо є порушенням Кодексу професійної поведінки суддів, Комісія може почати розслідування за цим фактом, не чекаючи скарги.

У більшості випадків суддю не сповіщають про проведення розслідування. Факт подачі скарги на суддю, як і факт проведення розслідування за скаргою, жодним чином не впливає на роботу даного судді. Наявність скарги на суддю просто свідчить лише про те, що суддя мусить приймати складні рішення, які неминуче залишать когось невдоволеним.

Конституція штату вимагає проводити розслідування Комісії на умовах конфіденційності і не оприлюднювати навіть сам факт відкриття провадження. Комісія не має права підтверджувати чи спростовувати інформацію про одержання скарги на суддю чи проведення розслідування стосовно судді. Необхідність додержуватися у розслідуваннях принципу конфіденційності зумовлюється низкою причин, зокрема:

-    -  скаржники та свідки заохочуються діяти без побоювання помсти з боку судді чи переслідування з боку ЗМІ;

   - запобігання залякуванню та нападам на суддів з боку безсовісних і безпринципних скаржників;

- - захист репутації судді (та суддівського корпусу в цілому) від публічного оприлюднення необґрунтованих скарг.

Після відхилення скарги або оголошення Комісією публічного звинувачення за результатами розгляду скарги встановлена щодо скаржників і свідків вимога додержання конфіденційності поза межами їх відносин з Комісією скасовується. Водночас, вимога щодо конфіденційності залишається довічною для членів і працівників Комісії стосовно відхилених скарг. Вони не мають права ані підтвердити, ані спростувати факт існування скарги, що розглядається чи вже була відхилена.

Будь-які інформація, повідомлена особою Комісії або її слідчим чи працівникам, не може бути використана як підстава для переслідування такої особи за дефомацію. Такий імунітет не поширюється на інформацію, повідомлену на будь-якому іншому форумі, наприклад, інформацію, повідомлену газеті.

Визначаючи ступінь суворості санкції Комісія зважає на невиключні обтяжуючі та пом’якшуючі обставини, визначені її регламентом. Характеристики неналежної поведінки:

-  -  Даний випадок неналежної поведінки є окремим випадком чи стереотипом поведінки?

     -  Природа, масштаб і частота випадків неналежної поведінки;

    - Коли трапився випадок неналежної поведінки судді – під час виконання посадових обов’язків чи у повсякденному житті?

-          -  Чи було порушення суддею даної ним присяги навмисним та кричущим?

-          -  Природа та масштаб негативного впливу неналежної поведінки на інших осіб;

-        -  Масштаб зловживання суддею своїм службовим становищем заради задоволення власних бажань;

-     -  Фактичний негативний вплив неналежної поведінки на репутацію суддівського корпусу як доброчесної та поважної інституції.

Якщо скарга на поведінку судді не відхилена, і Комісія накладає на суддю санкцію, це має бути зроблено публічно. Водночас, у штаті Вашингтон суддя може укласти з Комісією певну угоду в обмін на скасування накладеної на нього санкції. Така угода може бути укладена у будь-який час до прийняття остаточного рішення про проведення публічного слухання у справі по звинуваченню судді.

Суддя має право оскаржити негативне по відношенню до нього рішення у Верховному суді штату протягом 30 днів з дати прийняття рішення Комісією. Верховний суд штату переглядає рішення повністю з самого початку. Хоча Верховний суд і не збирає нові свідчення, він аналізує висновки Комісії щодо факту порушення на предмет обґрунтування їх свідченнями, юридичні висновки Комісії та рішення Комісії про накладання санкції і може залишити їх без змін, внести до них поправки або скасувати будь-які з них.

Крім Комісії з питань поведінки суддів у штаті Вашингтон також існує Дорадча комісія з питань професійної етики, яка є дорадчим органом у судовій гілці влади. Судді, а також уповноважені судів, мають можливість звернутися до Дорадчої комісії за рекомендаційним висновком з питань професійної етики. У випадку подання скарги проти судді, відповідність дій судді рекомендаціям Дорадчої комісії з питань професійної етики вважається свідченням добросовісності судді.