Фінансова автономія шкіл: нові можливості для залучення коштів
Запровадження фінансової автономії – можливість залучення додаткових ресурсів для шкільних бюджетів.
Щорічно освітня галузь отримує з державного бюджету фінансування менше, ніж заплановано. Про те, що коштів на освіту не вистачає, свідчать численні публікації у ЗМІ, серед яких низка звернень від ІГС «Асоціація міст України» та Профспілки працівників освіти і науки України.
Враховуючи, що видаткова частина бюджету України більша за дохідну (дані Мінфіну), а падіння реального ВВП України у 2020 р. очікується на рівні 5,9%, така ж тенденція спостерігатиметься і надалі. Тож освітні заклади постійно відчувають потребу у пошуку можливостей для залучення ресурсів із різних джерел. Законодавство України дає школам достатньо можливостей для цього. Однією з них є впровадження фінансової автономії шкіл, що є абсолютно новою діяльністю для громад та адміністрацій шкіл.
Фінансова автономія – нові можливості для залучення коштів

Держава гарантує закладам освіти академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію. Фінансова автономія – це ведення школою самостійної фінансово-господарської діяльності відповідно до Бюджетного кодексу України та законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту». Але це, не тільки про окремий рахунок для кожної школи та розширений штат бухгалтерів. Це, перш за все, нова система господарювання, яка опирається на:
1) реальну, дієву стратегію розвитку навчального закладу;
2) нову систему господарювання, яка має ціллю розвиток навчального закладу та досягнення ним стратегічних цілей у визначений період часу;
3) встановлення внутрішніх правил та процедур прозорості, підзвітності та контролю (і тут не обійтися без піклувальних (наглядових) рад);
4) залучення ресурсів для потреб школи з багатьох джерел, а не тільки з державного та місцевого бюджетів, до яких додаються ще й благодійні внески батьків.
Аби у школи була фінансова автономія, необхідно зробити кілька кроків, які є відповідальністю не тільки адміністрації навчального закладу, а й її засновника та територіальної громади.
Піклувальні (наглядові) ради і батьківські комітети: в чому відмінність?

Згідно реформи освітньої галузі, на місце батьківських комітетів приходять піклувальні ради. Піклувальна (наглядова) рада – це колегіальний орган державно-громадського управління освітою, який виконує функції стратегування, залучення ресурсів та контролю, формується засновником закладу (закладів) освіти та діє відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та інших законів України.
Із першого погляду може здатися, що від зміни назви «батьківський комітет» або «піклувальна (наглядова) рада» нічого не змінилося. Насправді ж законодавцем визначено, що піклувальні ради мають набагато більше можливостей у громадсько-державному управлінні школою. Вони теж можуть залучати фінансування як від батьків, так і від зовнішніх джерел, наприклад, благодійників або міжнародних донорів. Але основна їхня функція – формування стратегії розвитку школи, контроль за витрачанням фінансів та оцінка діяльності керівника. Піклувальна рада створюється за рішенням засновника школи – місцевими радами. Отже, без допомоги депутатів місцевих рад освіті ніяк не обійтися.
Де школи додатково можуть взяти гроші?

Основним джерелом наповнення шкільних кошторисів є місцеві і державний бюджети. Освітня субвенція спрямовується на оплату праці педагогічних працівників з нарахуваннями. Кошти інших трансфертів із державного бюджету можуть спрямовуватися на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, забезпечення учнів та вчителів підручниками (посібниками), навчальним обладнанням, засобами навчання та на інші цілі, визначені законодавством. За рахунок місцевих бюджетів покриваються усі інші витрати на шкільну освіту, включаючи бюджет розвитку. Водночас українське законодавство розширює список джерел, з яких освітній заклад може отримувати фінансування. Серед них також, наприклад,
- гранти вітчизняних і міжнародних організацій;
- доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
- плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб;
- плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів;
- дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору;
- добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;
- інші джерела, не заборонені законодавством.
Але, для того, щоби школа могла повною мірою скористатися можливостями законодавства у залученні ресурсів із різних джерел, необхідно впровадити фінансову автономію.
КОО ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» розробила посібник «Запровадження фінансової автономії шкіл: аналіз законодавства та практичні інструменти реалізації», який має на меті полегшити сканування контексту для автономізації шкіл у громаді, адже містить увесь список нормативних документів, що регламентують цей компонент розвитку освітньої галузі.
Завжди раді співпраці та із задоволенням ділимося власним досвідом адвокації реформи освіти в частині впровадження фінансової автономії шкіл. З нами можна зв’язатися:
FB https://www.facebook.com/samoorg.krop
Сайт http://samoorg.kr.ua/page7886288.html#rec137534391
Приєднуйтеся до нашої команди! Разом добрі справи робити легше!
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін вчора о 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко вчора о 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Державний аграрний реєстр: як працює онлайн-платформа для підтримки фермерів Олександр Мінкін 12.09.2025 16:27
- Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів Євген Якубовський 12.09.2025 15:10
- Самочинна зміна місця проживання дитини: правові наслідки та практика Леся Дубчак 12.09.2025 13:38
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність Сергій Дідковський 11.09.2025 22:43
- Multicam, зимові куртки та зриви тендерів Дана Ярова 11.09.2025 14:35
- Дипломатія кадрових помилок Євген Магда 11.09.2025 13:28
- Що треба знати перед тим як запускати бізнес: поради з особистого досвіду Олег Вишняков 11.09.2025 12:24
- Делегування як суперсила: як керівнику звільнити час і масштабувати бізнес Олександр Скнар 11.09.2025 10:33
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів Тетяна Огнев'юк 10.09.2025 20:28
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 334
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 327
- Дипломатія кадрових помилок 294
- Санкції та профіцит нафти. Що чекати українським аграріям від цін на ДП? 244
- Час для болісних рішень: чим наповнювати державний бюджет у 2026-2027 роках? 200
-
Україна ввела санкції проти норвезької компанії: хто вона
Бізнес 34662
-
Нафтогаз імпортував в Україну майже весь американський LNG, законтрактований в Orlen
Бізнес 20935
-
Укрпошта продала нерухомість на 424 млн грн: результати перших аукціонів
Бізнес 14637
-
"Ситуація паскудна". США послабляють санкції проти літаків Лукашенка – чому це загроза
7243
-
"Креативний" спосіб. ЄС пропонує замінити заморожені активи РФ для України облігаціями
Фінанси 4400