Без води і світла: Через борги водоканалів за електрику постраждають споживачі
До реформи ринку електроенергії борги водоканалів за світло орієнтовно склали 3,8 млрд грн.
До реформи ринку електроенергії борги водоканалів за світло орієнтовно склали 3,8 млрд грн. Зі стартом нового ринку електроенергії в Україні, ця проблема загострилась ще більше – водоканали продовжують накопичувати борги за розподіл електроенергії перед операторами систем розподілу (колишніми обленерго).
Через нехтування розрахунками, оператори систем розподілу знаходяться у вкрай складному фінансовому становищі. Адже, по суті, проблема господарювання однієї галузі вирішується за рахунок іншої.
Сам факт існування боргів та стрімке їхнє збільшення погіршує фінансовий та технічний стан енергорозподільчих компаній (обленерго), що призводить до відсутності коштів для розрахунків підрядниками та виплати заробітної плати. Страждають від цього в першу чергу споживачі: з одного боку борги водоканалів стають причиною відключення їм електроенергії, з іншого – обленерго недоотримують кошти, що мають бути спрямовані на ліквідації аварій, ремонти, заміну старого обладнання.
Ця проблема особливо актуальна для таких регіонів як Луганщина, Дніпропетровщина, Чернігівщина, Київщина та Харківщина.
Для розуміння масштабів проблеми - комунальне підприємство «Харківводоканал» заборгувало АТ «Харківобленерго» (65% акцій якого належить державі) понад 1 млрд гривен! А борг водоканалів Дніпропетровської області за розподіл електроенергії становить 484 млн. грн.
Важливо відзначити, що ці борги не виникли нещодавно чи внаслідок карантину, а були сформовані ще до старту нового ринку електроенергії, тобто до 1 липня 2019 року.
Причин такої критичної ситуації три:
1. Неефективність менеджменту водоканалів, котрий не справляється із забезпеченням стабільної роботи підприємств.
2. Ручне призначення мерами міст людей, що не здатні забезпечити ефективну роботу своїх підприємств, а потім ігнорування контролю за такими менеджерами.
3. Тарифне регулювання НКРЕКП, яке не відповідає вимогам ринку.
Звідки взялися ці борги?
І водоканали, і оператори систем розподілу є ліцензіатами НКРЕКП.
Регулятор встановлює тариф на послугу з розподілу електроенергії та на централізоване водопостачання і водовідведення на підставі тарифної методології «Витрати +». Причому згідно інформації Регулятора, тарифи для водоканалів та ОСРів економічно обґрунтовані. Але – лише за умови 100% оплати споживачів.
Якщо споживачі не сплачують за водопостачання, водоканал не може розраховуватися зі своїми боргами і оновлювати водопроводи.
Несплата таким споживачем, як водоканали, послуги розподілу електроенергії в свою чергу призводить до неможливості виконання ОСР планових заходів, передбачених структурою тарифу - від виплати заробітної плати працівникам ОСРа, податків та інших обов’язкових платежів до можливості здійснення ремонтів основного енергетичного обладнання.
В кінці звітного періоду ОСР, що не дотримався структури тарифу, буде нести відповідальність перед своїм регулятором, незважаючи на те, що виконати ці умови було неможливо через брак коштів.
Дана ситуація незмінна роками (в старій моделі ринку електричної енергії водоканали не платили обленерго за спожиту електричну енергію) і в протистоянні «водоканал – ОСР» слабшу позицію має оператор систем розподілу.
Несплата водоканалами вартості розподілу електричної енергії призводить також до вимивання обігових коштів з ОСРів і часто використовується водоканалами як безкоштовне (для них звісно) кредитування.
Але, треба розуміти, що джерелом для забезпечення «безоплатного надання» послуг з розподілу електричної енергії комунальним підприємствам фактично є споживач. Оскільки «кредитування» водоканалів - це кошти ОСРів. За все сплачує споживач в рамках оплати вартості послуги, натомість ризикуючи не отримати відповідних послуг.
Неплатежі за спожиту електроенергію, а з 2019 року за розподіл електричної енергії комунальні підприємства пояснювали та пояснюють невідповідністю фактичних витрат встановленим тарифам на водопостачання та водовідведення. Хоча тарифи водоканалів формувалися на базі поданих такими ними даних і структура таких тарифів передбачає оплату вартості розподілу електричної енергії.
Проте комунальні підприємства питного водопостачання та водовідведення не сплачують ОСРам за розподіл електричної енергії навіть у розмірі, передбаченому тарифом.
Тому, звичайно, Регулятор не має стояти осторонь цього питання.
Споживачі ризикують лишитись і без води, і без світла
Несплата водоканалами за спожиту електроенергію, фактичне кредитування ОСРами водоканалів призводить до того, що в результаті страждає звичайний побутовий споживач.
І втрати для нього – відсутність води і відсутність якісного постачання світла. Адже в цій ситуації ОСР вимушений зупиняти надання послуги електророзподілу водоканалам. Це призводить до зупинки роботи насосів та водоводів. Тобто ті люди, які стабільно і регулярно оплачують послуги з водопостачання та водовідведення, можуть бути позбавлені цих послуг.
Разом з тим ОСР недоотримує кошти за послугу, яку вже надав. Відповідно компенсувати витрати на роботу працівників і ремонти обладнання йому вже немає чим. Це призводить до зниження якості та надійності електропостачання.
В результаті - споживачі, що справно платять за комірне не будуть отримувати послуги належної якості.
Варто зазначити, що проблема водоканалів – не тільки в боргах. За інформацією дніпропетровських ЗМІ, стосовно рівня втрат у водопроводах говорять, що, для прикладу, в Кам’янському міському водоканалі Дніпропетровської області рівень втрат води сягає 46%, при нормативі закладеному НКРЕКП в тарифі 29,1% . Що говорить про вкрай незадовільний технічний стан обладнання. А ще про те, що більша частина переданої води ніким не оплачується.
Аналогічна ситуація по більшості комунальних водоканалів Дніпропетровської області.
Оператори систем розподілу електроенергії також мають достатню кількість проблем, адже в енергетичному секторі панує криза, а рівень зношеності електромереж складає від 60 до 80%, в залежності від регіону. В той же час, постійно зростаючі борги за електроенергію побутових споживачів та промислових об’єктів та діюча модель тарифоутворення «Витрати+» не забезпечує необхідний обсяг коштів для модернізації та оновлення мереж.
Як вирішити проблему, поки не пізно?
Очевидно, що існує нагальна потреба впровадження на рівні обласної Дніпропетровської та Харківської ради механізму, який забезпечить своєчасні розрахунки за розподілення електроенергії водоканалами, адже обмеження їх в електропостачанні призведе до перебоїв у водопостачанні населення.
Тобто, будь-який з запропонованих варіантів має забезпечити в перспективі стовідсотковий розрахунок водоканалів за розподіл електроенергії.
Для вирішення даної проблеми потрібно:
По-перше, Міністерство розвитку громад і територій та Кабмін мають запровадити рахунки зі спеціальним режимом використання водоканалами, які призначені для зарахування коштів за послуги з розподілу електроенергії.
Ми вже маємо подібні успішні приклади. Так, аналогічний порядок з 2014 року вже успішно запроваджений у сфері теплопостачання з прийняттям Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» №1198-УІІ. Запроваджені рахунки зі спеціальним режимом в теплопостачанні сприяють покращенню розрахунків та значно зменшили обсяги заборгованості за природний газ, спожитий підприємствами теплоенергетики.
По-друге, необхідно «реанімувати» роботу та забезпечити належне виконання постанови Кабміну «Деякі питання постачання електричної енергії захищеним споживачам та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 27.12.2018 р. № 1209. Згідно з якою, водоканали або їх власники (міські та облради) мають надати ОСРам відповідні фінансові гарантії оплати вартості послуг розподілу електричної енергії. Виконання цієї постанови має проконтролювати Міністерство розвитку громад і територій.
По-третє, мерам міст і головам обладміністрацій потрібно «взятися за голову» і почати контролювати цю проблему на місцях поки не буде знайдено комплексного рішення.
Варто зазначити, що в Дніпропетровській ОДА – звернули увагу на проблему водопостачання і вирішили взяти під своє безпосереднє керівництво всі проблемні водоканали області: Аульський водовод, Кам’янський, Павлоградский, «ДніпроЗахіднийДонбас», Кривбаспромводопостачання, КП Марганець-Водоканал. Можливо аналогічне рішення мають прийняти і в Харкові – взяти вирішення проблеми під свій особистий контроль та контролювати дії, що здійснюються міськими головами.
Це може дати неабияких позитивний ефект, оскільки, з однієї сторони ОСРи будуть мати фінансові гарантії розрахунків за надані послуги, а з іншого боку – комунальні підприємства та органи місцевого самоврядування будуть мати фінансові стимули для належного здійснення платіжної дисципліни.
Звичайно, найбільш ефективним і доцільним є одночасна імплементація всіх варіантів вирішення проблеми.
Це питання є дуже комплексним, тому до його вирішення повинні обов’язково підключитись і Верховна Рада, і Міненерго, і Міністерство розвитку громад і територій, і НКРЕКП, а також обласні державні адміністрації та обласні ради тих областей, де ситуація набула загрозливого характеру.
Окрім того, Мінрегіон, міські та обласні ради повинні взяти під контроль управління водоканалами – ключовими комунальними підприємствами, діяльність яких важлива для забезпечення життєдіяльності людей та слідкувати за їхньою платіжною дисципліною.
- Бідних стає все більше Андрій Павловський 22:57
- Використання підробленого військово квитка з метою перетину держкордону Євген Морозов 21:03
- Авіакатастрофа "Азербайджанських авіаліній": пошуки правди Юрій Гусєв 14:40
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу Андрій Хомич 14:08
- Особливості імпортно-експортних операцій з електроенергією та газом у Європі: аналіз країн Ростислав Никітенко 13:30
- Партнерства заради сталого розвитку в технологічному секторі: Україна та світ Оксана Захарченко 11:48
- Шестимісячний строк для оголошення особи померлою: право, яке має служити людяності Світлана Приймак 11:43
- Етика суддів 2025: нові показники доброчесності чи додаткові виклики? Дмитро Зенкін 10:13
- Оскарження в суді містобудівної документації як нормативно- правового акту Євген Морозов вчора о 20:50
- Податкові умов для енергоринку в Україні, Польщі, Угорщині, Німеччині та Нідерландах Ростислав Никітенко вчора о 14:21
- Містобудівна документація: генеральний план населеного пункту Євген Морозов 24.12.2024 20:35
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience Руслана Абрамович 24.12.2024 17:39
- Спрощення процедур чи посилення контролю? Нове Положення НБУ під час воєнного стану Світлана Приймак 24.12.2024 16:35
- Ключові тренди сталого інвестування та ESG для добувної галузі у 2025 році Ксенія Оринчак 24.12.2024 14:54
- Як забезпечити стабільність та вигоду на енергоринку України у 2025 році? Ростислав Никітенко 24.12.2024 13:31
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 854
- Бідних стає все більше 298
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 258
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу 195
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 63
-
Кінець російського "космобєсія". Ми ще побачимо благання до американців не топити МКС
Думка 22463
-
Дружину екснардепа Шепелева засудили до семи років позбавлення волі
Фінанси 20980
-
Їздить-стріляє. Чи стане замовлена Україною САУ RCH 155 майбутнім артилерії
Технології 9071
-
В Україну повертається одна з найбільших у світі контейнерних компаній
Бізнес 8383
-
Фільми до різдвяних свят: комедії, ромкоми, бойовики, пригоди
Життя 7177