Єдина регуляторна база при RAB-тарифі: спростовуємо міфи від НКРЕКП
В НКРЕКП вважають, що єдина ставка призведе до суттєвого зростання тарифів, а стара база активів ОСРів була збудована за кошти споживачів.
Після того, як НКРЕКП оприлюднила проєкт методології переходу на стимулюючі тарифи (або RAB-тарифи) для операторів систем розподілу електроенергії (ОСР), навколо цієї теми не вщухають дискусії. І це не дивно, адже позиції усіх учасників ринку і зацікавлених сторін не були почуті і враховані.
Але мене особисто найбільше вразила нещодавня заява члена НКРЕКП Руслана Кайдаша, який дослівно сказав, що «застосування однієї ставки суттєво призведе до зростання кінцевих тарифів на електроенергію і це ніяким чином не стимулюватиме залучення інвестицій». Також Кайдаш зазначив, що стара база активів ОСРів була збудована за кошти споживачів.
Давайте спробуємо розібратись, чи відповідає це дійсності.
Міф №1. Єдина регуляторна база активів призведе до суттєвого зростання тарифів
Суттєве зростання тарифів – це те, чим завжди лякають за будь-якої нагоди. Перш за все необхідно зрозуміти, що таке суттєве зростання тарифу на розподіл. Треба усвідомлювати, що при запровадження RAB-тарифу буде зростання кінцевої вартості електричної енергії оскільки діючі тарифи на розподіл не покривають необхідних витрат на оновлення мереж.
Тариф на розподіл становить 15-20% (з урахування оплати ОСРом технологічних втрат) кінцевої вартості електричної енергії, тому його зростання не зможе в рази збільшити вартість електричної енергії.
Однак, середньостроковий ефект від RABу – це якраз навпаки зниження тарифу. Оскільки заміна мереж та їх топографії призведе до зменшення технологічних втрат в мережах, що призведе до зменшення вартості послуги з розподілу, яка в середньому на 30 % складається з вартості технологічних втрат, а самі втрати в середньому по Україні становлять 10 %.
Також в середньостроковій перспективі RAB-тариф забезпечить за рахунок використання більш ефективних технологій зменшення операційних витрат, буде мати ефект на зменшення ціни послуги.
Отже, міф спростовано.
Міф №2. Єдина регуляторна база не сприятиме залученню інвестицій
Стосовно другої тези про відсутність економічних стимулів залучення інвестицій при використанні однієї регуляторної бази активів, хочу зазначити наступне. Економічний стимул буде аналогічний з запровадженням двох регуляторних баз активів (старої і нової), плюс це додатково дасть можливість реінвестувати доходи отримані від «старої бази» в модернізацію мереж або виплати тіла позикового капіталу (оскільки запропонована Регулятором модель, не встановлює механізму повернення тіла, а дає можливість лише частково погашати відсотки).
Кінцевою метою запровадження стимулюючого регулювання є модернізація мереж, а залучення коштів в їх модернізацію є механізмом досягнення цілі. Запропонований регулятором варіант якраз і є економічно незбалансованим і не дасть можливість залучати кошти. Для прикладу, фінансова модель запропонованої методології передбачає, що ОСР отримує норму доходу на «нову базу активів» 15%. Для того, щоб створити таку базу – треба витратити кошти. Норма доходу починає сплачуватися через 2 року, строк амортизації бази – 30 років. Таким чином, щоб створити «нову базу» ОСР має отримати кредит в гривні на 30 років (щоб з амортизації виплачувати тіло кредиту) зі ставкою 15% річних та відстрочкою виплати тіла та відсотків 2 роки. Такий сценарій видається мені маловірогідним.
Стимулом для залучення коштів для ОСРа є також необхідність виконання показників по зменшенню втрат та показника SAIDI (індекс середньої тривалості відключення від електромереж, який в Україні становить близько 600 хвилин на рік для кожного споживача), що встановлюються НКРЕКП.
Другий міф ми також спростували.
Міф №3. Електромережі були побудовані за рахунок споживачів
Стосовно будівництва мереж за кошти споживачів – варто зазначити наступне: значна частина мереж була побудована в радянські часи і не за гроші споживачів. А ті мережі, що були побудовані після 1991 року, були побудовані за кошти відповідних обленерго (в подальшому ОСРів).
Так, в тарифі на розподіл (в сьогоднішній моделі «витрати+») є цільові кошти на інвестиційну програму та програму ремонтів. Вони частково фінансується за рахунок амортизаційних відрахувань ОСРів. І звичайно частина платежу за спожиту електричну енергію для населення включає розподіл. Але оплата спожитої послуги не є підставою вважати, що засоби які необхідні для її надання оплачені коштами споживача послуг.
Модель тарифоутворення для ОСРів називається «витрати+» і фінансово вона забезпечує, що споживач, споживаючи послугу, оплачує витрати понесені на її надання плюс заробіток провайдера послуги (ОСРа). В подальшому такі власні кошти ОСРа використовуються ним, у тому числі, для створення та модернізації власних основних засобів необхідних для надання послуг.
Якщо взяти на озброєння логіку Регулятора, я можу сміливо звернутися до СпортЛайфу, Київського метрополітену та кав’ярні під домом, що вони побудовані за мої гроші як споживача їх послуг (товарів).
Але, купуючи каву, а не претендую на кав’ярню чи кавомашину. Користуючись метрополітеном, я не висуваю претензії територіальній громаді міста Києва, що оплачую будівництво метро на Виноградар, хоча мені туди не треба.
В чому ж тоді різниця? Чому до електромереж якесь має бути інше ставлення?
Давайте використовувати ринкову логіку причинно наслідкового зв’язку, а не плановоекономічні упередження!
Третій міф було спростувати найлегше.
- Кабмін-шатл: змінилися крісла, але не пілоти Дана Ярова 17:12
- HR-документообіг: коли кожна хвилина – це репутація Олександр Вернигора 16:52
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу Юлія Мороз 15:05
- Виклики і успіхи у врегулюванні авіаційних страхових спорів Сергій Дзіс 14:32
- Що означає URC2025 у Римі для енергетики України та ЄС: підсумки та аналітика Ростислав Никітенко 11:11
- Молдавський експеримент: коли іноземні експерти замінюють народний суверенітет Юрій Григоренко 10:19
- Заметки по итогам Римской конференции: вопросы возрождения Украины Вільям Задорський вчора о 18:59
- Что меняется в отсрочке для преподавателей: разбор законопроекта №13193 Віра Тарасенко вчора о 15:30
- Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти росії" Юлія Овчинникова 12.07.2025 20:59
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 11.07.2025 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 11.07.2025 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 11.07.2025 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
-
Американці отримали контроль над одним з найбільших зернових терміналів в Одесі
Бізнес 15575
-
50 000 грн при народженні та 7000 грн щомісяця: уряд схвалив нову підтримку родин з дітьми
Фінанси 7615
-
Як почати день так, щоб усе встигати: робоча формула перших 30 хвилин
Життя 6356
-
У медзакладах Києва відбулися обшуки: БЕБ розслідує махінації з eHealth – фото
Бізнес 3769
-
Бути собою чи грати на публіку: чи варто ділитися своєю вразливістю в Instagram
Життя 3156